Без води та їжі два тижні сам утримував позицію під Кліщіївкою: історія десантника 80-ки

Десантник 80 ОДШБр Сергій Споденюк «Фін» упродовж 14 днів самостійно утримував позицію в окопі біля Кліщіївки. На це час сам військовий отримав поранення, не мав запасів їжі та води. Його історію розповів військовий кореспондент Ігоря Левенок, який поспілкувався із побратимами Сергія та самим «Фіном». Це сталося на початку листопада цього року на Бахмутському напрямку, коли росіяни намагалися повернути втрачені позиції в районі Кліщіївки.

"Під час штурмів противника "Фін" залишився сам в окопі та впродовж 14 днів утримував позицію, завалену трупами ворога. Без води і без їжі. У бійця була рація, тож за його сигналом наша арта влучно била рашистів. Викликав неодноразово вогонь артилерії на себе. Два тижні під носом у ворога поранений "Фін" тримався. Я тоді в Бога попросив: якщо ти допоможеш витягнути "Фіна" і він залишиться живий, то я перестану курити... Хлопець вижив. Я вже чотири дні не курю…", - пригадує командир взводу 80-ї ОДШБр Юрій.

Юрій розповів, що всі два тижні зберігав по рації зв'язок із "Фіном". На позиціях були  загиблі й поранені десантники. Першими евакуювали тяжких та вбитих. "Фін", який отримав поранення в обидві ноги, попросив, щоб його евакуювали на останок.

«Деяких ми тягнули понад добу на відстань в один кілометр. Були міни, був дуже масивний обстріл, зомбаки саме почали масовано штурмувати…", - доповнив розповідь бойовий медик Роман.

Коли настала черга евакуації "Фіна", росіяни вже впритул підійшли до позиції. Командир Юрій зізнається, що шанси врятувати десантника були мізерні. Він міг загинути від обстрілів артилерії, або ж ворога, який не брав у полон, а просто убивав чи катував. Тричі командування підрозділу намагалося врятувати Сергія. За ним безрезультатно вирушали евакуаційні групи. Врешті аеророзвідники з дронів змогли скинути бійцю воду, шоколадні батончики, ліки, батарейки для рації та гранати.

"Коли вже зовсім не стало шансів його забрати, я сказав правду: "Фін", в тебе є тільки одна можливість - самому доповзти до наших. Уже ніхто не зможе прийти…", - говорить командир.

І майже неможливе таки вдалося: Сергій на пів живим таки переповз через мінне поле до своїх. Зараз він у шпиталі.

"Я знав, що вже звідти не вийду. Тому був спокійний. А зачепить мене - не зачепить, не хочу з себе героя робити. Я про це не задумувався, якщо чесно… Схопив дві гранати і виповз назовні. Ноги в мене на той час вже були побиті і посічені. Витяг чеку і приготувався їх зустрічати…", - розповів уже сам «Фін».

Додамо, що Сергієві Споденюку - 36 років. Родом з Житомирщини. Закінчив аграрну академію. До великої війни вирощував хліб.

• 80 ОКРЕМА ДЕСАНТНО-ШТУРМОВОЇ БРИГАДА