Чи доречний відпочинок під час війни. Пояснення та рекомендації психолога

Уже минає 112 день виснажливої та водночас героїчної для українців війни з Росією. Скільки таких днів попереду – ми не знаємо. Однак наразі кожен на своєму місці активно та багато працює, волонтерить, допомагає постраждалим та українській армії, – тобто робить все, що у його силах, для швидкого наближення перемоги України. Однак людські ресурси мають властивість вичерпуватися, що призводить до швидкого вигорання та морального виснаження. Чи можна собі дозволити відпуску під час війни, наскільки вона потрібна українцям, що робити, щоб не вигоріти, а також про що йдеться в українському законодавстві – читайте у матеріалі NTA.

Відпустка під час війни. Як подолати відчуття провини та страх осуду

, що українцям варто дозволити собі відпустку під час війни. Тим більше, за її словами, що у цей час відпочинок є ще більш важливішим, оскільки людина ще більше виснажується, ще більше перебуває у стресі, і, відповідно, ще більше потребує певного відновлення сил.

«І це такий вклад: ми працюємо собою, ми мусимо якби забезпечувати собі цю працездатність, відпочиваючи та відновлюючись», – зауважує Наталія Раїник.

За її словами, відпочинок може бути дуже різним, це не обов’язково якісь витратні мандрівки. Відпочити можна навіть просто перебуваючи вдома.

«Суть в тому, щоб змінити вид діяльності, щоб переключитися, щоб дати собі можливість порефлексувати», –  зазначає психологиня.

Щодо відчуття провини та страху осуду Наталія Раїник каже:

«Людина, яка сама себе осуджує і яка сама себе винить, її легше осудити і звинуватити. Тобто, якщо я сама в собі сумніваюся, чи добре роблю, чи я вартую цього, тоді ймовірність того, що мене будуть звинувачувати чи осуджувати більша. А якщо я знаю, що роблю все правильно, тоді і осуджувати мене ніхто не буде. Зрештою, ми маємо право на цей відпочинок. Мені здається, що це такі базові речі». [gallery size="full" columns="1" ids="409238"]

Психологиня зазначила, що їй дуже подобається думка, особливо для тих жінок, чиї чоловіки служать, що чоловікам набагато спокійніше, коли вони знають, що жінка в ресурсі, що вона може подбати про себе, про своїх дітей. Якщо ж йдеться про відпочинок разом з чоловікам, то тут є багато нюансів.

«Але думаю, що і чоловікам теж не заборонено відпочивати під час війни. Армію потрібно забезпечувати, і чоловік, який добре відпочиває, він добре працює, відповідно, він може робити свої донейти на армію і підтримувати економіку країни. Думаю, що тут всі тільки у виграші. Головне собі в голові прийняти той факт, що «я маю на це право, і що це нормально»,– повідомляє Раїник.

За словами психологині, відпочинок обов’язково потрібен, коли людина працює розумово.

«Це необхідно для того, щоб залишитися живим функціонально»,  – зауважує Наталія Раїник.

[gallery size="full" columns="1" ids="409237"]

Що робити, щоб не вигоріти під час війни

«Час без роботи – це час, який має бути проведений з близькими, або це час на ваше особисте життя, на ваше хобі. І власне другий пункт – це хобі. Йдеться про якісь приємні заняття, які вам приносять задоволення – пробіжка, малювання, готування, можливо, і волонтерство когось заспокоює, плетіння сіток також як варіант», – розповідає психологиня.

За її словами, хобі перетікає у наступний спосіб, як можна собі допомогти – це фізична активність, яка також може стати як хобі. [gallery size="full" columns="1" ids="409245"]

«Відчуваєте, що накипіло емоцій, відчуваєте себе не комфортно, просто можна піти на довгу прогулянку, пройти пару тисяч кроків, або на пробіжку, або допомагає їзда на велосипеді, на роликах… Тобто фізична активність може зняти це напруження з тіла, і вона явно покращує наше самопочуття, і допомагає ці всі складні думки і переживання переварити, переосмислити, перетравити», – рекомендує Наталія Раїник.

Ще як спосіб – можна робити собі дні без гаджетів, без соцмереж.

«Насправді це наче прості речі, але вони дуже сильно допомагають. Ми виснажуємося через гаджети, і це теж може призводити до вигорання, особливо, якщо ми ці новини постійно моніторимо», – зазначає психологиня.

Також Раїник дає ще одну пораду – це мати таких близьких людей, друзів, з якими можна щиро спілкуватися, яким можна розказувати про свої переживання, що «я втомлена, я роздратована, що мені подобається, а що не подобається, про що я думаю, про що переживаю».  Тобто, за її словами, потрібно ділитися своїми переживаннями з іншими. Це теж спосіб, який допомагає справитися з напруженнями і вигораннями.

«Якщо ж ці способи не допомагають, вам не вдається собі допомогти, ваше вигорання на високій стадії, то запрошую користуватись послугами спеціалістів, психологів, психотерапевтів. Це теж гарний спосіб допомогти собі», – зауважила психологиня Наталія Раїник.

Умови надання відпустки та її тривалість під час війни: що потрібно знати

Українське законодавство дозволяє працівникам йти у оплачувану відпустку. Так, у статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» йдеться про те, що під час дії цього особливого правового режиму працівники можуть отримати щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю 24 календарні дні. [gallery size="full" columns="1" ids="409235"] Якщо ж тривалість відпустку у довоєнний час була більшою за 24 дні, то невикористані дні, як пояснили у юридичній компанії «Міллер», працівник може використати уже після припинення дії воєнного стану. Крім того, роботодавець може надати відпустку без збереження заробітної платні згідно із статтею 26 Закону України «Про відпустки». Таку відпустку, як і у мирний час, працівник може отримати за згодою сторін, зокрема, через сімейні обставини. Не усі працюючі українці можуть піти у відпустку під час війни. Закон, прийнятий 15 березня поточного року, зазначає, що роботодавець може відмовити у цьому праві працівникам, які залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Виняток складають лише вагітні жінки та особи, які доглядають за дітьми до досягнення тими трирічного віку. Це ж обмеження стосується і можливості звільнення працівника під час відпустки. Також попри воєнний стан кілька категорій працівників мають право на обрання зручного часу для відпусток. Це:

• діти до 18 років;
• особи з інвалідністю;
• жінки перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
• жінки, які мають 2 і більше дітей до 15 років або дитину з інвалідністю;
• одинокі матері (батьки), які виховують дитину самостійно;
• опікуни, піклувальники або інші самотні люди, які фактично виховують одного або більше
• дітей до 15 років за відсутності батьків;
• дружини (чоловіки) військовослужбовців;
• ветерани праці та люди, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветерани війни, люди, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особи, на яких поширюється чинність закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу.

• ПСИХОЛОГ
• ВІДПУСТКА
• ВІЙНА З РОСІЄЮ