Як повідомляє агентство ANI, Делі перекрило потік річки Інд у напрямку Пакистану, закривши всі чотири шлюзи дамби.
«Невизначеність у сфері безпеки... безпосередньо перешкоджає повному використанню Індією своїх прав за договором», – йдеться в офіційному повідомленні індійської сторони. Там також звинуватили Пакистан у відмові від переговорів і порушенні домовленостей.
Чому це важливо?
Інд – головна водна артерія Пакистану, що забезпечує країну питною водою та іригацією. Вона дозволяє зрошувати близько 12 мільйонів гектарів сільгоспугідь, і є основою національної гідросистеми.
Індія ж давно заявляє про нестачу водних ресурсів і диспропорцію в розподілі річок – три, які залишилися за Індією (Раві, Сатледж та Біас), забезпечують лише 20% об’єму води, тоді як Пакистан отримує 80%.
Реакція Пакистану
У відповідь на дії Індії Ісламабад звинуватив сусіда у провокації та пригрозив війною.
«Будь-яка спроба зупинити або відвести потік води, що належить Пакистану, розглядатиметься як акт війни», – йдеться в заяві МЗС Пакистану.
Пакистан також закрив прикордонні пости, вислав дипломатів, заборонив торгівлю з Індією навіть через треті країни, закрив повітряний простір для індійських авіакомпаній і залишив за собою право призупинити Шімлійський договір 1972 року, що врегулював підсумки війни 1971 року.
Що передувало ескалації?
Загострення відносин сталося 22 квітня, після того як на півночі Індії внаслідок атаки загинули щонайменше 27 туристів. Відповідальність за напад взяла на себе радикальна організація «Фронт опору», яка, за словами індійських силовиків, зайшла з пакистанської території.
Ризик ядерного конфлікту
Індія та Пакистан – ядерні держави, які вже тричі воювали між собою. Договір про розподіл вод Інду залишався чинним навіть під час конфліктів 1965, 1971, 1999 років та протистояння на льодовику Сіачен.
Нинішня ситуація – одна з найсерйозніших криз у відносинах між двома країнами за останні десятиліття. Міжнародна спільнота закликає до деескалації, але загроза збройного конфлікту залишається вкрай високою.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"