Про це повідомляє Міністерство оборони України.
Що змінилося?
Відтепер, якщо смерть військовослужбовця настала протягом року після звільнення з лав ЗСУ, а причиною стали обставини, пов’язані з проходженням служби, днем виникнення права на допомогу визначено дату складання актового запису про смерть.
Раніше відлік починався від дати смерті, вказаної у свідоцтві. Така ж норма поширюється й на військовозобов’язаних і резервістів.
Що робити, якщо особа була невпізнаною або зниклою безвісти?
Постанова врегульовує і такі ситуації. У випадку, якщо загиблого спершу не вдалося ідентифікувати, але згодом особу встановлено, днем виникнення права на допомогу стане дата внесення змін до актового запису про смерть.
Для тих, хто був визнаний зниклим безвісти, а згодом — офіційно загиблим, відлік починається з дати складення запису про смерть, зазначеної у свідоцтві.
“Постанова впроваджує єдиний підхід до виплати допомоги в умовах воєнного стану. Міноборони та інші державні органи за погодженням з Мінфіном та Мінекономіки отримали можливість самостійно визначати порядок і умови виплати допомоги у разі загибелі військовослужбовця під час виконання службових обов'язків у період воєнного стану”, — йдеться в повідомленні.
Нагадаємо, раніше уряд також пояснював, коли військовослужбовці можуть звільнятися зі служби та на яку допомогу вони мають право.