Станом на середу, 21-го червня, на Марсовому полі меморіалу «Личаківський військовий цвинтар» у Львові ексгумували 459 поховань різних періодів. Про це повідомило Суспільне з посиланням на директора меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета. За його словами, 26 останків датуються періодом Першої світової війни. Про це свідчать віднайдені жетони воїнів Австро-Угорської імперії та залишки ґудзиків із білизни. Є там і поховання бійців, котрі, ймовірно, брали участь у боях з визволення Львова під час Другої світової війни. Таких, згідно із записами у цвинтарній книзі Личаківського кладовища, може бути 111 осіб. Всі інші – це військові поховання людей, котрі загинули вже після Другої світової війни.
«На плитах на центральній алеї виписано 3 400 прізвищ. Із них тільки мала частина загинули 1944-го року. Решта – 1945-го, 1946-го й аж до 1956-го», – розповів директор меморіально-пошукового центру «Доля».
Святослав Шеремета нагадав, що дослідження на Марсовому полі у Львові тривають уже третій місяць. Вже завершені роботи на першій ділянці. Там виявили й ексгумували рештки 267 поховань. На другому полі ексгумували останки 172-ох людей. Ще 14 ексгумували 21-го червня.
Під час дослідження ділянок фахівці знайшли й надгробки з надписами. Святослав Шеремета припустив, що ці надгробки розташовувалися над могилами. А 1972-го року, коли радянська влада проводила чергову рекультивацію ділянки, їх закопали у землю.
«Всі стверджували, що на центральній алеї не може бути 3 400 останків: це – неможливо. Тому всі загиблі, чиї прізвища є на плитах, вірогідно, поховані вздовж алеї, на газонах», – зазначив він.
Під час розкопок дослідники знайшли металеву таблицю з надписом, який свідчить, що тут поховано капітана Вагіна, котрий загинув 1947-го року. Фахівці знайшли у російських базах даних інформацію про Вагіна Міхаїла Адріановича, 1917-го року народження, з Нижнього Тагіла. Також відомо, що Вагін мобілізувався до Червоної армії 1938-го року, воював під час Другої світової, нагороджений орденом червоної зірки та медаллю.
«А після цього цей чоловік поступив до військової академії імені Фрунзе у Москві, успішно закінчив, отримав звання капітана та приїхав до Львова. Я думаю, що ми всі розуміємо, чим займався випускник цієї академії у Львові 1947-го року», – натякнув Шеремета.
Також там виявили поховання капітана медичної служби Червоної армії Фірсової Ольги Ємельянівни, котра загинула 1945-го року, та молодшого лейтенанта Гальчинського Сергія Михайловича, який загинув 24-го грудня 1945-го року.
«Друга світова війна закінчилася капітуляцією Японії 2-го вересня. Тому всі ми розуміємо, що ці особи не загинули під час Другої світової війни», – нагадав фахівець.
Водночас дослідники встановили прізвища військовослужбовців, які насправді брали участь у бойових діях під час Другої світової війни на території Львівщини. Всі останки наразі зберігаються у спеціальних приміщеннях у Личаківському кладовищі. Як пояснила радниця міського голови Львова з питань збереження культурної спадщини Лілія Онищенко, всі ексгумовані останки перепоховають. Військовослужбовці часів Першої світової війни знайдуть свій спочинок на Личаківському цвинтарі на 82-му полі, де вже розташовано пам’ятник бійцям австро-угорської армії.
«Це місце – пам’ятка історії. Він внесений до переліку пам’яток історії ще 1972-го року. Міністерство культури зараз не має процедури виключення таких пам’яток з поховання з переліку пам’яток. Але є процедура перенесення поховань. Їх можна перенести на інший цвинтар», – додала Лілія Онищенко.
Останки військовослужбовців Червоної армії перенесуть на кладовище на Голосках. Міськрада вже виділила для цих поховань ділянку. Але коли її виділяли, то не очікували, що археологи знайдуть на Марсовому полі так багато останків. Попри те, що на мармурових плитах є 3 400 прізвищ, за словами директора ЛКП «Музей Личаківський цвинтар» Олександра Дмитріва, ніхто з родин похованих не озвався та не виявив бажання взяти участь у перепохованні останків. Дослідження на Марсовому полі триватимуть до середини липня. На сьогодні археологи зазначають, що під деякими плитами на центральній алеї теж є поховання, але не під усіма. Нагадаємо, що в жовтні в Польщі одночасно демонтували чотири памʼятники радянського періоду, присвячені Червоній армії. Це сталося у чотирьох містах.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал
"Говорить великий Львів"
Підписуйтеся на
нашу сторінку у Facebook
