Президентські вибори мають велике значення як для внутрішньої політики Польщі, так і для її міжнародного курсу, зокрема — відносин із Україною.
Хто балотується
Усього на пост президента претендують 13 кандидатів. Основна боротьба, за даними соцопитувань, точиться між:
-
Рафалом Тшасковським («Громадянська коаліція»), мером Варшави, якого підтримує 31,5% опитаних;
-
Каролем Навроцьким, головою Інституту національної пам’яті, якого підтримує 26,6%;
-
Славоміром Менценом, кандидатом від ультраправої «Конфедерації», який має 11,7% підтримки.
Якщо буде другий тур, за прогнозами, перемогу здобуде Тшасковський з результатом 56,2% проти 43,8% у Навроцького (за даними United Surveys).
Що відомо про фаворитів
-
Рафал Тшасковський виступає за збереження підтримки України, її членство в ЄС і НАТО, зміцнення обороноздатності Польщі. Водночас під час передвиборчих дебатів заявив, що Україна має бути «буферною зоною між Польщею та Росією».
-
Кароль Навроцький — консервативний кандидат, підтриманий партією «Право і справедливість». Вважає, що питання територій мають вирішуватися спільно з Європою. Наголошує на «історичній правді» щодо Волинської трагедії, що може впливати на польсько-українські відносини.
-
Славомір Менцен — євроскептик, який відзначився антиукраїнською риторикою. У лютому 2025 року він відвідував Львів, де біля пам’ятника Степану Бандері записав відео з критичними заявами. Також виступає проти надання допомоги українським біженцям.
Чому це важливо
У Польщі діє парламентсько-президентська система. Президент має повноваження впливати на зовнішню політику, оборону та може ветувати рішення парламенту. Від результатів виборів залежить, чи збережеться баланс між президентом і урядом Дональда Туска, чи політична конфронтація триватиме.
Новий президент має скласти присягу до 6 серпня 2025 року. Чинний глава держави Анджей Дуда завершить свою каденцію та не може балотуватись повторно.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"