Прощання з музикантом відбудеться 25 січня о 12:00 у церкві Різдва святого Івана Хрестителя у місті Винники. Про це повідомили друзі Анатолія Войтюка та історик львівської естради Михайло Маслій.
Спогади про музиканта
Михайло Маслій нагадує, що Анатолій Войтюк приєднався до «Ватри» у 1984 році, замінивши бас-гітариста Бориса Сорокіна.
Сам Анатолій згадував про цей період так:
«Був рокером, а тут — спокійна фолькмузика та ліричні пісні Ігоря, проте мені це відразу сподобалося. Окрім того, пощастило, що Білозір погодився взяти мою дружину в колектив костюмером. Коли ми сиділи з Білозіром за горнятком кави і обговорювали нюанси працевлаштування, допоміг позитивне рішення щодо моєї Валі прийняти Йосип Дмитрович. Рідкісний добряк і людина з величезним життєвим досвідом Ігоря Тато резюмував: «Це ж дуже добре, коли чоловік і дружина будуть разом».
Особливо пам’ятними для музиканта стали події 1985 року, коли «Ватра» виступала на фестивалі молоді та студентів у Москві, а наприкінці того ж року готувалася до першої поїздки за кордон — в Угорщину.
«В Москві на одній сцені стояли майже зі всіма популярними колективами СРСР. Організатори наполягали, щоб ми співали на «общєпрінятом», однак Ігор сказав: «Ми не будемо співати російською, бо я не знаю російської мови». Правдами-неправдами, все ж одну пісню нам всучили, мала вона назву «Фестиваль». Не забуду, як там грали футбол у мінітурнірі з «Смерічкою» і «Світязем». Чого гріха таїти, під час азартних ігор чоловіки вживають нецензурну лайку. Лише Ігор залишався сам собою. У найбільшому запалі чулася його коронка: «Та бий, бий, куртка на ваті!» — згадував Войтюк.
Смерть Анатолія Войтюка — це значна втрата для української культури. Його внесок у розвиток музики та збереження традицій залишається важливою частиною історії української естради.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал
"Говорить великий Львів"
Підписуйтеся на
нашу сторінку у Facebook
