Два інфаркти і два інсульти переніс 59-річний захисник, майор Іван Голюк, який вивозив з передової тіла загиблих побратимів і повертав їх рідним - попрощатися.
Історію військового розповіли в Національному реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN), де зараз Іван Голюк проходить реабілітацію.
Іван Голюк – з Коломиї, що на Прикарпатті. У рідному місті він близько 20 років працював у правоохоронних органах, після чого очолив регіональний центр реабілітації для силовиків. З початком повномасштабного вторгнення вступив до місцевої тероборони. А вже за два місяці служив на Донеччині, де став заступником комбата з морально-психологічного забезпечення: мав підтримувати бойовий дух воїнів та перевозити тіла тих, хто загинув на полі бою.
«Допомогти заспокоїтись та пережити втрату побратимів – все це пропускав через себе. Але найважче було дивитись в очі матері і сказати, що її син – вдома… назавжди», - говорить майор Іван Голюка про найважче у своїй службі.
Переживання за інших, побачене на фронті врешті позначилося на здоров’ї. Іван почав відчувати пекучі болі в ділянці серця. На обстеження потрапив лише тоді, коли стало дуже погано. В Запоріжжі офіцеру діагностували повторний інфаркт. Перший він переніс на ногах. Військового прооперували і щоб відновити кровотік в ушкодженій ділянці серця, встановили стент. Та цього виявилося замало. Судини захисника на той момент теж вразила хвороба, тож запорізькі лікарі скерували пацієнта до Києва на ще одну операцію – аортокоронарне шунтування. Після втручання Івана відправили до Львова, у центр "НЕЗЛАМНІ". Першої ж ночі у захисника піднявся тиск, права половина тіла ослабла, тож лікарі запідозрили інсульт. На КТ радіологи підтвердили діагноз. Також обстеження виявило ще один раніше перенесений інсульт. Його майор ймовірно переніс одразу після операції на серці.
«Такі інсульти, зазвичай, виникають як ускладнення після хірургічних втручань. Саме тому, як нам розповів військовий, він відчував і досі часом відчуває однобічне оніміння в кінцівках. А ось другий інсульт минув значно легше. Проблеми з мовленням та координацією рухів тривали лише декілька годин. Пацієнту вчасно провели медикаментозне лікування і він не має неврологічного дефіциту», - пояснює кардіологиня та лікарка фізичної реабілітаційної медицини Ганна Бордюженко.

Зараз пацієнт відновлюється та почуває себе краще. З ним працюють фізіотерапевти, ерготерапевти та психолог. Сам військовий не лише намагається відновити свої сили, але й віднайти себе самого. Його гнітить думка, що він – не зі своїми бійцями.
"Там я був на своєму місці. То було нелегко, але я знав, що і для чого роблю. А тут ще треба зрозуміти: де ти, хто ти і в якому статусі", - ділиться наболілим захисник. Каже, якщо здоров’я дозволить, то продовжить службу.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"