Про впровадження електронного квитка у громадському транспорті Львова заговорили ще у 2012 році. Місто мало стати першим в Україні, що запустить спеціалізовану систему оплати за проїзд. За задумом, це б дозволило ліквідувати обіг чорної готівки і облікувати всіх пасажирів, для прозорості ринку перевезень. Та в підсумку, столиця Галичини може претендувати на запис до книги рекордів Гінеса у номінації найдовшого впровадження Е-квитка. А як показала практика –і найбільш невдалого.
Незабаром виповнюється 100 днів, з дати запровадження нової системи оплати проїзду. З цієї нагоди журналісти проекту розслідувань «Змови» проаналізували, задум авторів і його відверто провальний результат.
Так звана реформа громадського транспорту Львова, що відбулась 10 років тому, мала стати першим кроком для впровадження автоматизованої системи оплати проїзду, скорочено АСОП. Місто підписує кілька угод. Ключова – кредит на 10 мільйонів євро із Європейський банком реконструкції та розвитку. Роботи із розробки, постачання, впровадження, та обслуговування системи спільно виконують чеська «Мікроелектроніка» і місцевий «SoftServe».
«Є ряд труднощів пов’язані з оголошенням військового стану. Наші ключові підрядники, це консорціум «Мікроелектроніка» і «SoftServe», вони після початку військового стану скерували нам лист про форс-мажорні обставини», - пояснював директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури, Олег Забарило.
Утім, кінцевою датою запровадження Е-квитка був січень 2022 року – за місяць до агресії РФ. Більш реалістичною причиною виглядає звільнення усієї команди, що займалася втіленням АСОП на чолі з колишнім заступником міського голови Львова Андрієм Білим. За дивним збігом обставин він звільнився з ЛМР у 2021 році, перед самим впровадженням системи.
«Напевно, були якійсь проблеми з впровадженням. Хотіли позбутись винних. Можливо, були якійсь політичні рішення, коли керівництво «Львівавтодору» змінювалося і приводило нову команду», - припускає голова ГО «Зручне місто» Юрій Тер-Арутюнян.
Журналісти "Змов" звернулись по коментар до Андрія Білого, втім зустрітись наживо він не погодився. Але у телефонній розмові висловив здивування щодо результату запровадження АСОП.
«Коли йшов з ЛМР, то в принципі команда була готова це все впроваджувати, була кваліфікована. Я тільки можу спостерігати разом з вами за результатом. За тим, що впровадження затягнули, дуже сильно», - коментує колишній заступник міського голови Львова Андрій Білий.
Трапилося це 11 грудня 2023 року. І, будемо відверті, вкрай невдало. Але про результат – трохи згодом. Наразі розповімо про цифри. Лише впровадження "Леокарт" місту обійдеться у 12 мільйонів євро плюс відсотки за кредит ЄБРР. Ще по 15 млн. гривень щомісячних витрат – на утримання й обслуговування. Третина цієї суми – заробітні плати, 2 млн. гривень коштує папір для принтерів водіїв, а зберігання та обробка даних - понад 1 мільйон. Ці дані "Змови" отримали з власних джерел. Їх відповідність нам підтвердив і голова комісії транспорту, зв’язку і міської мобільності ЛМР Ігор Зінкевич.
"Сам проєкт із бюджету витягує близько 15 мільйонів щомісячно. Це заробітна платня контролерам, технічні задачі. Це й менеджерський склад, офіси, плата за офіси, хмари віртуальні – це загальні витрати, які поступають з бюджету», - говорить голова комісії транспорту, зв’язку та міської мобільності Ігор Зінкевич.
Це значно відрізняється від офіційних цифр, з якими журналістів ознайомила голова бюджетної комісії Наталія Шелестак.
«За січень було витрачено трошки більше 6 мільйонів при прогнозованих восьми. Але кожного місяця ця цифра буде збільшуватись, тому що наймається більша кількість контролерів. Орієнтовно, від 8 і до 14 мільйонів прогнозовано на квітень», - пояснює голова бюджетної комісії Наталія Шелестак.
Утім, експерти заявляють, що головну розбіжність у грошах варто шукати не у поточних витратах, а таки у запровадженні автоматизованої системи оплати проїзду. Іван Фурлет – один із перших, хто запускав е-квиток в Україні. З власного досвіду знає, що кредит від ЄБРР більш витратний, аніж залучення коштів приватних інвесторів, і менш прозорий.
«Ми не йшли, з метою витратити занадто багато коштів. Як бачимо, Львів тільки зараз перейшов до першого етапу впровадження системи. В порівнянні з іншими містами, які обрали інвестора, або самостійно закуповували обладнання і впроваджували його за набагато менші кошти», - запевняє керівник проекту з впровадження АСООП «Українські геоінформаційні системи» Іван Фурлет.
Лише за останні 6 років із бюджету міста на АСОП витратили понад 400 млн. гривень. І це без урахування попереднього періоду, такої ж тривалості. "Змови" написали офіційний запит до міської ради з проханням надати коментар щодо витрат, але на момент виходу програми, відповіді не отримали.
«Якби він 6 років тяжко не впроваджувався, то, напевне, ми би потратили значно менше коштів, бо ми говоримо про те, що 68 мільйонів було тільки заробітної плати, виплаченої за цей період. Хоча, я чесно не розумію, кому платилася заробітна плата, за що вона платилася», - додає Наталія Шелестак.
На противагу Львову, де на запуск е-квитка знадобилось понад 10 років і сотні мільйонів, в Івано-Франківську над активним впровадженням транспортної картки працювали лише 2 роки і витратили в 40 разів менше коштів – лише 12 мільйонів гривень. Ба більше, в місті діє пересадкова система, яку львів’янам анонсували, але наразі так і не ввели.
«Ми почали в жовтні 2018 року, а в 2020 році в червні запустили. В нас і транспорту ставало більше, бо якраз в період з 2018-го по 2021 рік у нас дуже багато транспорту закуповувалось. За цей час закупили 60 автобусів тільки. Пересадка здійснюється з транспортною карткою. Як тільки почали продаватись транспортні картки, в них одразу вшита пересадка», - розповідає директор КП «Електротранс» Віталій Голотяк.
Із першого ж дня запровадження е-квитка у Львові містяни почали масово нарікати на проблеми з оплатою у громадському транспорті. Чиновники цапом-відбувайлом зробили оператора "Київстар", який у день запуску піддався масовій ворожій хакерській атаці. Втім, навіть після повного відновлення і налагодження зв’язку, із кишень львів’ян дивом продовжують зникати кошти. Головна ідея запровадження е-квитка – облік пасажиропотоку. Власне, для цього оплата за проїзд мала перейти у цифровий розрахунок. Вартість однієї поїздки із "Леокарт" становить 13 грн, по-банківській – 15, а готівковий квиток – 20 гривень. До слова, це найдорожчий тариф в Україні. Щоб облік був коректним, за розрахунок гривнею водії мали би видавати квиток. Перевіряємо, чи справді так відбувається. Сідаємо у 21-й маршрут, щоб доїхати зі спального мікрорайону до проспекту Чорновола. І одразу ж фіксуємо в одному автобусі кілька випадків не видачі водієм квитка пасажиру. Журналісти звернулись по коментар до водія маршруту, але на питання, чому він не видає квитки, той так і не відповів. Маршрут №21 обслуговує приватне АТП-14630. На територію підприємства журналістів пропустили, але керівництво спілкуватись відмовилось. Утім коментар отримали від директора концерну «Екопастранс» Ігоря Самардака. За його словами, пасажир сам повинен нагадати водію про обов’язок видати квиток. Водночас зазначає, перевізники не несуть відповідальності за проблеми з оплатою, як вважає мерія.
«Яка не була би влада, вона старається знайти того, на кого б спихнути. Перевізників завжди старались зробити винними. Машини не виїжджають – винні перевізники, вони там готівку крадуть – перевізники. Насправді, це не так, перевезення давно перетворилися в бізнес на межі соціального», - стверджує директор концерну «Екопастранс» Ігор Самардак.
За словами пасажирів, трапляються випадки, коли водії навмисне вимикають зв'язок, аби не відбулась валідація картки, щоб отримати готівку. Втім найбільше нарікань людей на оплату банківською картою. Лише впродовж лютого на Гарячу лінію міста щодня надходило десятки скарг про незрозуміле зняття коштів з рахунків за проїзд, якого не було, або ж сума втричі перевищувала вартість послуги.
«У п’ятницю я їхала, оплатила поїздку карткою, в мене в цей день зняло кошти, в суботу вже не могла розрахуватись у 23 маршрутці карткою – її відхилило. Тому я оплатила готівкою і серед дня в мне списало 60 гривень. Дуже складно довести, що ти не їхав в тому транспорті, чи їхав, або скільки разів їхав», - розповіла львів’янка Ярослава Піньга.
Жінка зверталась на гарячу лінію "Львівавтодору", але там для всіх одна відповідь – кошти списані за попередні поїздки і жодного збою у системі немає.
«Можна звинувачувати розробників, програмістів чи «SoftServe». Дуже велику відповідальність мали би нести якраз таки підприємство «Львіватодор», яке займалось цим впровадженням. Вони б мали це все проконтролювати»,- впевнений голова ГО «Зручне місто» Юрій Тер-Арутюнян.
"Змови" приїхали у «Львівавтодор», аби поспілкуватись з директором Миколою Власюком. Втім, від його секретарки почули, що керівництво відсутнє на робочому місці. Не все гаразд і з "Леокарт". Система часто підвисає, працює некоректно або ж не синхронізується з приладом контролерів. Журналісти вирушили в комунальне АТП-1, яке обслуговує маршрут №47а, аби поспілкуватись із керівництвом. Але і тут охоронець заявив, що на робочому місці з керівництва нікого немає.
«Система е-квитка у Львові має ознаки великої авантюри вигаданої Андрієм Садовим, та його виконкомом», - коментує юрист Андрій Петришин.
У міській раді кивають в бік чеської компанії «Мікроелектроніка». Однак вона відповідала лише за обладнання. Натомість програмне забезпечення до нього вже розробляла місцева SoftServe, власника якої називають другом міського голови Львова Андрія Садового. На все це місто витратило майже 7 млн. євро кредитних коштів. Утім експерти кажуть, що труднощів з оплатою можна було би уникнути, якби купили готовий софт. Це було би і значно швидше, і дешевше.
«Було розроблено програмне забезпечення, знову ж таки, за завищеними цінами для нас, але за дешевими пропозиціями щодо суб’єкту розробки», - юрист Андрій Петришин.
Входила до цього консорціуму іще одна фірма, в якій в міськраді воліли б не згадувати. Це ай-ті компанія «АствеллСофт», що виступала адміністратором хмарного середовища на сервісній площадці в самій системі. На думку фахівці, найбільше збоїв АСОП відбувається саме на цьому рівні. Проти «АствеллСофт» навіть порушували кримінальну справу за підсумками роботи над "Леокарт". Утім, куди більше питань виникає до міської ради, що допустила до розробки коштовного і масштабного проєкту фірму, яку в минулому викрили на тендерних махінаціях. Ба більше, напередодні впровадження е-квитка, ІТ-компанія змінила власника та переїхала зі Львова до Дніпра. А разом з тим, за даними системи Юконтрол, змінила і вид діяльності та назву – тепер це «Торгбуд Центр», що займається продажем будівельних матеріалів. А куди поділися мільйони та за чий кошт виправлятимуть недоліки "Леокарт" – ніхто не відповість.
«Система не реалізована до кінця, люди не зрозуміли, чому немає мобільного додатку, чому немає пересадок безкоштовних, чому немає абонементів на весь транспорт місячних, піврічних, річних. Оплата транспортної роботи, яка мала б бути теж частиною тої системи, теж досі не впроваджена», - говорить голова ГО «Зручне місто» Юрій Тер-Арутюнян. «Могли почекати, могли допрацювати всі потрібні речі, і запустити. Я не говорю за пів року, я говорю до 3-х місяців», - додає голова комісії транспорту зв’язку та міської мобільності Ігор Зінкевич.
Садовий хотів, щоб Львів став першим містом, яке запровадило автоматизовану систему оплати проїзду, а в підсумку отримав першість найдовшого впровадження е-квитка. Хоча, це логічно: чим довше ти займаєшся певною справою, тим більше з неї покладеш собі у кишеню. А якщо "Леокарт" після цього ще й некоректно працює, то це дозволить виділити ще грошей для його вдосконалення. І ще раз на цьому заробити. "Змови"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал
"Говорить великий Львів"
Підписуйтеся на
нашу сторінку у Facebook
