Як пояснив головний редактор «Nowa Technika Wojskowa» Маріуш Цельма в ефірі TOK FM, рішення про збиття дронів не є суто технічним — воно має юридичні та політичні наслідки. Про це пише Мілітарний.
«Є певний рівень занепокоєння не лише на політичному, а й на виконавчому рівні. Наслідки збиття можуть бути непередбачуваними», — зазначив Цельма.
За його словами, основна загроза — уламки, які можуть впасти на житлові райони. Польща — густо заселена країна, і ризик випадкових жертв є реальним.
Журналістка Агнешка Ліхнерович додала, що в розмовах із військовими часто згадується відповідальність перед законом. Йдеться не лише про можливе засудження, а й про складну процедуру пояснення дій у разі трагедії.
«Не дай Боже — якщо будуть жертви на землі, цього ніколи не можна виключати», — наголосила вона.
На запитання, як діяти в таких ситуаціях, Цельма відповів:
«Молимося, щоб вони (безпілотники) повернулися».
Контекст
Після 2022 року польське законодавство було змінено, і військові отримали більше повноважень для реагування на подібні інциденти. Проте навіть із новими повноваженнями рішення про збиття залишається винятком, а не правилом.
Для порівняння, у Румунії набув чинності закон, який надає Збройним силам право збивати ворожі безпілотники на території країни навіть у мирний час. Раніше румунська армія не мала такого права без оголошення надзвичайного стану. За новим законом, сили НАТО також можуть брати участь у захисті повітряного простору Румунії відповідно до договорів про колективну оборону.
У той же час союзниця Росії — Білорусь — неодноразово збивала російські дрони, що порушували її повітряний простір. Наприклад, 29 серпня 2024 року ВПС РБ збили Shahed у Єльському районі Гомельської області, а 5 вересня того ж року білоруський винищувач знищив безпілотник над містом Гомель.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"