У суботу Львівська громада попрощається з п’ятьма Героями

У суботу, 17 лютого, Львівська громада попрощається з п’ятьма українськими Воїнами. Це Андрій Наводило, Остап Іськів, Юрій Михайлов, Богдан Іжик, які загинули на фронті. 50-річний морський прикордонник Олександр Мартич був одним із оборонців Маріуполя: із травня 2022-го по червень 2023-го перебував у полоні. Помер 6 лютого. Прощання з Воїном Юрієм Михайловим відбудеться о 09:30 у церкві Вознесіння Господнього (вул. Широка, 81а). Чин похорону Захисників Андрія Наводила, Остапа Іськіва та Юрія Михайлова розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Остапа Іськіва та Юрія Михайлова поховають на Личаківському кладовищі у Львові, а Андрія Наводила – у селі Дмитре Львівської області. Прощання з воїном Богданом Іжиком відбудеться о 13:30 у церкві Вознесіння Господнього (вул. Широка, 81а). Чин похорону захисників Богдана Іжика та Олександра Мартича розпочнеться о 15:00 у Гарнізонному храмі Петра і Павла, о 15:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Богдана Іжика та Олександра Мартича поховають на Личаківському кладовищі у Львові.

Львів’янин Андрій Наводило

Народився 8 грудня 1992 року. Навчався у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Закінчив Львівський державний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Право». Заочно здобув ступінь магістра у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Кадровий військовий. Протягом 2012-2017-го років проходив службу за контрактом у складі роти снайперів 80-ої окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України, з 2014 року виконував бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції. Андрій Наводило захоплювався військовою справою та постійно удосконалював свої особисті навички. Захоплювався спортом, активно вивчав іноземні мови, проходив ІТ-курси та читав велику кількість літератури – на завдання завжди брав зі собою книжки. 2021-го року вступив до Державної прикордонної служби України. Із початком повномасштабного вторгнення Росії боронив державу спершу у лавах 7-го прикордонного Карпатського загону, а протягом останнього періоду – Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса. Загинув 3 лютого. За сумлінне виконання службових обов’язків його нагородили нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону» та нагрудним знаком «Відмінний прикордонник». В Андрія Наводила залишилися батьки, дружина, 6-місячна донька та двоє сестер.

Львів’янин Юрій Михайлов

Народився 7 грудня 1996 року. Здобув освіту в Українській академії друкарства. Після завершення навчання працював у сфері торгівлі. Був активним учасником руху УНА-УНСО, займався військово-патріотичною діяльністю. У вільний час захоплювався туризмом, скелелазінням. За словами близьких, був «винятково доброю, веселою та кмітливою людиною». У перший день повномасштабного вторгнення Росії добровільно став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет держави спершу у складі 112-ої окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління «Північ» Сил територіальної оборони Збройних сил України, а згодом – військової частини А4714. Виконував бойові завдання на Київщині, Харківщині, Донеччині та на Запорізькому напрямку. Загинув 14 лютого. За особисту мужність його нагородили нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест». В Юрія Михайлова залишилися бабуся, батьки та дружина.

Львів’янин Остап Іськів

Народився 15 липня 1979 року у знаній інтелігентській родині. Під час навчання у школі вступив до 41-го куреня Тараса Бульби львівського «Пласту». Впродовж 1997-2002-го років навчався на факультеті міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка. Остап Іськів займався приватним підприємництвом у будівельній сфері: організував свою ремонтно-будівельну бригаду, забезпечував дизайн і облаштування квартир «під ключ». Завдяки своїй умілій, сумлінній праці здобув добрий професійний авторитет. Був завзятим працелюбом. Дуже шанував свою сім’ю та всю родину, його особливою гордістю та потіхою була донька. Відпочивав тільки у рідних Карпатах, які його причарували ще з дитячих літ. Був дійовим учасником громадсько-політичного життя: входив до виборчої команди кандидата у президенти України Віктора Ющенка на Львівщині, брав участь у подіях під час Помаранчевої революції, здійснював координацію львівських добровольчих загонів «Народної гвардії», також був у середовищі козацьких формувань. Учасник Революції Гідності, входив до складу 4-ої козацької сотні Майдану й отримав поранення у сутичках у Маріїнському парку. Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів до лав 33-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Загинув 7 лютого. За особисту мужність і зразкову службу його нагородили численними відзнаками, зокрема, пам’ятним нагрудним знаком «Захисник України», медаллю «За незламність» та іншими. В Остапа Іськіва залишилися батьки, сестра та донька.

Уродженець села Нижнє Висоцьке Богдан Іжик

Народився 25 січня 1970 року. Навчався у Дрогобицькому фаховому коледжі нафти та газу. Після завершення навчання проходив строкову військову службу. У мирний час працював у нафтогазовій промисловості в Україні та за кордоном, а протягом останнього періоду – на хлібопекарні у Львові. Обожнював відпочинок на природі та походи в ліс. Із початком повномасштабного вторгнення Росії став на захист Батьківщини від загарбників. Боронив територіальну цілісність і незалежність держави у складі військової частини А7081. Виконував бойові завдання на Сумщині та на території Запорізької області. Загинув 10 лютого.  У Богдана Іжика залишилися син, донька й онуки.

Уродженець села Лопушанка-Хомина Олександр Мартич

Народився 25 березня 1973 року. Навчався у Самбірському фаховому коледжі культури та мистецтв. Змалку мріяв стати військовим. Із 1992-го року проходив військову службу у лавах прикордонників: 7-го прикордонного Карпатського загону, а з 2016 року – 23-го загону морської охорони Регіонального управління морської охорони Державної прикордонної служби України. У вільний час захоплювався музикою та футболом. 24 лютого 2022 року Олександр Мартич перебував на службі у Маріуполі. До останнього брав участь в обороні міста від окупантів, перебував на заводі «Азовсталь» та здався у полон тільки після безпосереднього наказу командування. Додому Олександр Мартич повернувся 7 червня 2023 року. Помер 12 лютого. В Олександра Мартича залишились дружина, син, донька, брат і сестра. Нагадаємо, що у п’ятницю, 16 лютого, Львівщина попрощалася з п’ятьма захисниками, які загинули на у боях на Донеччині. Це Роман Кіц, Василь Підгірний, Андрій Крулікевич, Григорій Каштанов, Назарій Дуткевич.

• ВТРАТИ ЗСУ
• НОВИНИ ЛЬВОВА
• ВОЇНИ