Уже декілька місяців у світі та в Україні на різних платформах обговорюють можливість нападу Путіна на Україну. А ще до цього всього додають постійні псевдоповідомлення про замінування шкіл, торгових центрів, інших установ.
У департаменті комунікації МВС переконані, що така інформація про замінування надходить із тимчасово непідконтрольної території країни або з Російської Федерації. І зазначають, що мета цього інформаційного тероризму – тримати українців в напрузі та вселити невпевненість у власній безпеці, зробити це не так терористичним актом, як можливістю, що подібне може статися.
Нападе Путін чи ні на Україну – ніхто не може дати чіткої відповіді. Одні переконують, що цього не станеться, інші записуються у лави тероборони, ще інші складають «тривожну валізку», а є й ті, хто просто вивчає, як саме може відбуватися наступ російських військ – Росія нападе з кількох фронтів та в кілька етапів чи влаштує одночасну атаку з території окупованого Криму, а також через території ОРДЛО…
Психологи кажуть, що така тривала тривога щодо потенційної загрози дуже виснажує нервову систему організму.
Тому, як не допомагати окупантам поширювати паніку, а також мати план та почуватися спокійно – рекомендує психологиня Наталія Раїник.
Що таке тривога
За словами психологині, часто тривога – це реакція на стан невизначеності.
«Це, власне, той стан, у якому ми з вами перебуваємо, бо ніхто не може нам дати точної відповіді – коли, що і як відбудеться. Тобто, коли буде вторгнення, на скільки воно буде масштабним чи загрозливим. Дуже багато інформації, а точних прогнозів наразі немає. І ця невизначеність лякає найбільше», – пояснює Наталія Раїник.
Також тривога, за її словами, це стан, коли ми бездіяльні. Тобто, коли є якась стресова ситуація, а ми з нею не боремося, бо, можливо, не знаємо як боротися, або не придумали ще собі якоїсь стратегії.
Однак стан тривоги, як повідомляє Наталія Раїник, треба чітко розмежовувати.
«Якщо ця тривога з’явилася недавно, як відповідь на ці всі події та новини – то це одна справа. А якщо ця тривога, в принципі, вам характерна і ви часто її відчуваєте, і це вже як риса вашого характеру, тоді це потребує глибшого припрацювання із спеціалістами», – пояснила вона.
Як впоратися з тривогою самостійно
Обговорити план дій
Дуже важливо проговорити зі своїми близькими план дій, коли відбудеться наступ. Бо замовчувати це, тримати в собі, в своїх думках – це також шкодить. Чітко треба спланувати – чи ви залишаєтеся, чи ви виїжджаєте, куди виїжджаєте, які речі із собою берете.
«Зараз багато хто говорить про валізку на випадок надзвичайних ситуацій. Склавши її, ви чітко знатимете, який об’єм речей ви можете із собою взяти. Якщо ви живете на сході, то, можливо, є можливість домовитися зі своїми друзями чи в Києві чи на заході України, і якщо ви живете в Києві чи на заході України, то що ви будете робити у випадку нападу», – розповідає Наталія Раїник.
Старатися не поширювати паніку
Також психолог зазначила, що сьогодні Росія велику увагу зосереджує на психологічну атаку: поширення паніки, розсіяння настрою населення, коли люди спантеличені, стривожені… Зокрема, йдеться про масові псевдозамінування шкіл, торгових центрів, інших закладів.
Наталія Раїник повідомляє, що це в першу чергу робиться для дестабілізації, адже у такій ситуації легше впливати на людей.
«Відповідно, нам необхідно старатися не поширювати цю паніку. Пам’ятайте, що ваша тривожність «заражає» інших людей, тобто ви своєю тривожністю можете провокувати збільшення тривоги в інших», – зазначила вона.
Спокійно пояснити ситуацію дітям
Велику увагу в цій ситуації, за словами психологині, потрібно звертати на дітей.
«З ними варто говорити, бо вони все одно десь це почують та будуть ще більше фантазувати та якось собі це все уявляти. Батьки у спокійному стані мають пояснити дітям, що «справді є така загроза, війна відбувається давно, але зараз, ймовірно, може набрати обертів, але все буде добре, мама з татом про тебе подбають, ми уже все спланували. Приблизно має бути десь такий текст, в залежності від віку дитини. Відтак, дітям після 10 років можна і більше розказати», – повідомила Наталія Раїник.
Зменшити кількість сповіщень на телефоні
Є відповідні дослідження, які говорять про те, що кожне сповіщення, яке приходить вам на телефон, викликає невеличкий стрес. Тому, їх необхідно зменшити при можливості до мінімуму.
Зменшити кількість новин, які ви переглядаєте
З одного боку варто бути проінформованим, тобто не потрібно повністю закриватися від світу, а з іншого – можна залишити якихось два-три джерела, яким ви довіряєте.
І також необхідно обмежити час для прочитання новин – наприклад, вранці і ввечері, чи вранці та в обід.
«Тобто два-три рази в день – цього буде достатньо, не варто кожних кілька годин чи хвилин заглядати в телефон та переглядати новини», – резюмувала психологиня.
Дихальні вправи
Коли тривога дуже високо – прискорене серцебиття та пітніють долоні (кожен різні симптоми відчуває), то допомагають дуже добре в цьому випадку вправи для дихання.
«Упродовж чотирьох секунд ви стараєтеся максимально глибоко вдихнути і повільно видихнути. Таких необхідно зробити п’ять вдихів максимально глибоких», – повідомила Наталія Раїник.
Також вона зазначила, що з дітьми можна пограти в гру – ніби ви надуваєте кульку.
«Дихання дуже заспокоює та розслабляє, і справді є помічне в таких ситуаціях, коли ви відчуваєте себе зовсім зле», – зазначила вона.
Записати свій стан
Також помічним є проговорити або записати свій стан.
«Щоденники – це дуже хороша допомога у будь-яких таких емоційних ситуаціях, що дає вивільнення та полегшення», – зауважила Наталія Раїник.
Вправи з математики або творчість
Помічними є вправи з математики. Ви починаєте віднімати 100 мінус 7, 93 мінус 7… і задачі якісь вирішувати. Це також, за словами психологині, відволікає та заземляє.
«Якщо ж ви не любите математику, то малювання – це чудовий спосіб», – повідомила вона.
Наталія Раїник зазначила, що сподівається, що все закінчиться якнайкраще. Але водночас психологиня наголосила, що необхідно бути готовими до різних ситуацій, зберігати спокій, не поширювати паніку, вірити у свої сили та в те, що українці зможуть захистити себе, свою державу та своїх близьких.
Лілія Чміль
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook 
