Сполучені Штати Америки – країна свободи, демократії і великих можливостей. Щороку мільйони людей по всьому світу мріють про переїзд за океан. В уявленнях пересічного українця, Америка – це насамперед висока зарплата, гідні умови життя, гарні скляні хмарочоси і високий рівень медичного забезпечення.
Чи складно зробити візу, тонкощі так званої «зеленої карти» і яке воно «американське життя» насправді? Про це журналісти NTA розпитали Уляну Височанську, яка сім років мешкає в Чикаго, допомагає людям із оформленням документів та є експерткою із видачі американських віз.
Американська віза та “зелена карта”
Курс на Америку: маєш мати мету та кошти
Пані Уляно, дуже часто можна почути фразу, що «американська віза – ще те випробування». Чи справді все настільки складно?
Звичайно, що отримати американську візу – це не просто. Тому, що це серйозна країна із багатьма вимогами. Ще перед співбесідою, консульство людину добре перевіряє. Тому дуже важливо добре підготуватися. Адже дуже часто люди подають без підготовки: записалися у посольство, пішли туди, а «чому ми їдемо в Америку?», як довести свою мету, як довести свій фінансовий стан – ніхто не знає і не думає про те. Люди йдуть, оплачують консульський збір (160$), отримують відмову і все.
Віза: як не отримати відмови
Як добре підготуватися, щоб не отримати відмови?
Коли я ділюсь своїм досвідом, бо я ще в Україні багато років працювала із різними консульськими установами, я завжди рекомендую добре підготуватися в трьох основних частинах. По-перше, довести мету своєї поїздки. Якщо ви їдете з туристичною метою ви мусите розуміти куди ви їдете, мати детальний маршрут, знати щось про ці місця. Бо це буде дуже дивно, коли ви приходите на співбесіду і кажете «я хочу в Нью-Йорк». Добре, а що ви там побачите? Людина не може нічого сказати. Або людина справді щось завчила і це візовий офіцер бачить, бо він ще й добрий психолог. І він бачить коли людина є не щира.
Або наприклад людина ніде ще не подорожувала. Тобто відвідала одну Польщу або Єгипет і Туреччину і хоче візу в Америку. Звичайно, що немає такої мінімальної кількості країн, щоб людині відкрити чи не відкрити візу в Америку, але це дивно коли людина ніде не подорожуючи ближче, наприклад по Європі, вже йде подаватись на американську візу. Тому я завжди рекомендую людям перед тим, як їхати в Америку, відвідувати Америку, відвідувати знайомих чи просто з туристичною метою поїхати по стопах якогось фільму – по подорожуйте десь. Тому, що це вказує на те, що людина бачила вже багато і тепер логічно, що вона їде так далеко.
Також зараз гарно американське посольство відкриває студентські візи. Багато людей їдуть на навчання в США. Це може бути навчання у вищих навчальних закладах або просто мовні курси. І часто на співбесідах люди не мають сформованої цілі і мети – для чого потрібне це навчання?
Чи правда, що окрім мети не менш важливим є фінансовий стан людини?
Так, це другий важливий пункт. Зрозуміло, щоб їхати в Америку, потрібні кошти. Необхідно показати посольству і довести, що у вас є достатньо коштів на оплату цієї подорожі. Тому, що дивно, коли людина заробляє 5000-10000 гривень. Тобто в неї не висока зарплата, а вона їде в подорож, яка приблизно буде коштувати 5000$. І тоді виникає не сумісність. Потрібно довести, що у вас є зарплатня або у вас є якийсь ресурс доходу, який вам дає можливість поїхати в США. Тобто у будь якому випадку – це мета і це підтвердження фінансового стану.
“Зелена карта”: виграти міграційну лотерею
Окрім візи, ще один законний спосіб перетнути американський кордон є так звана «зелена карта». Наскільки реально її отримати?
Зелена карта, якщо так коротко, це державна міграційна лотерея. Щороку уряд США дає один місяць для того, щоб люди зареєструвалися та подали заявку. Реєстрація триває приблизно з початку жовтня до початку листопада. Ось нещодавно завершився цей період. Потім йде розіграш. Починаючи з травня можна буде перевіряти результати на сайті Державної міграційної служби. Цю лотерею не можна підкупити, ніхто не має на неї жодного впливу. Бо часом люди думають «О, ви в Америці, може мене зареєструєте і буде більше шансів?» Ні. Шанси є у всіх однакові тому, що це державна лотерея. І тільки уряд США вибирає людей, які виграли.
Щороку з усього світу реєструються приблизно 23 мільйони людей, з них 55 тисяч виграє.
Я прораховувала, що шанс невеликий, але він є. І я сама маю дуже багато знайомих, які приїхали сюди по «зеленій карті». До мене постійно пишуть люди, які у попередніх роках вигравали. Насправді шанс є.
Мало хто знає, але виграти «зелену карту» – це ще не означає поїхати в Америку. Які подальші кроки?
Так, справді. Якщо ти виграв – це ще не все. Але, на мою думку, це вже більше, аніж половина успіху. Тому що тебе вже вибрали і ти вже маєш відкриту дорогу. Однак потрібно лише пройти певні пункти. Один із них – медичний огляд. Він відбувається в Києві у акредитованих клініках. Там є певний список серйозних хвороб, які є дуже заразними і з ними не можна приїжджати в Америку на постійне місце проживання. А другий пункт – англомовне інтерв’ю у посольстві в Києві.
Які помилки найчастіше люди допускають при отриманні «зеленої карти»?
Найчастіше люди допускають помилки при самій реєстрації. І згодом вже під час інтерв’ю у Києві вони випливають. Такі перешкоди найбільші – це невірно вказані дані, які потім трактують як неправду. Зокрема помилки у датах народження, неправильно вказана освіта. Або коли люди живуть у громадянському шлюбі і вони пишуть «сімейний стан: одружений» і відповідно дані чоловіка. Вони виграють, йдуть в посольство, а виявляється, що вони не були документально одружені і це є проблема.
Також іноді буває, що людина заміжня вдруге, але має дітей від першого шлюбу. І часто буває, що не спілкуються з першою дружиною або чоловіком, нема можливості взяти фотокартку цих дітей. Адже важливою умовою є подання фотографії кожного з членів сім’ї. І людина вказує, що вона не має цієї дитини. А потім вона виграє і виявляється, що вона збрехала. У неї була дитина, яка повинна була вказуватись. І таких помилок дуже багато, які потім впливають на майбутнє рішення. Не говорячи вже про якість фотографії. Вони мають бути якісні і певного формату. Тому тут кожен пункт є дуже важливий . Часто люди думають «виграю, а там розберемось». А так не працює. Не розберемося тому, що є чіткі правила.
У США не схитруєш, правила однакові для всіх
Дуже часто люди, надивившись голлівудських фільмів, мріють про переїзд за океан. Пані Уляно, Ви мешкаєте у Чикаго уже сім років. Ваші особисті ТОП-3 переваги і ТОП-3 недоліки проживання у США?
З моєї сторони є більше переваг, аніж недоліків. Все залежить від людини. Є люди, які позитивно налаштовані, а є люди, які переживають, бояться і всюди бачать негатив. Я належу до першої групи. Попри те, що я сім років тому приїхала сюди ні з чим. Мені ніхто нічого не дав, я не виграла «зелену карту». Я приїхала по туристичній візі. Потім склалися обставини, що я тут залишилася на навчання. Потім знайшла роботодавця, який мені зробив «зелену карту». В мене теж був не легкий шлях.
Я дуже люблю і поважаю цю державу за те, що тут людина цінується найвище. Не важливо чи ти працюєш прибиральником в магазині, чи ти власник величезної компанії. До тебе відносяться скрізь однаково. Я за сім років проживання тут жодного разу не відчула на собі якось не такого ставлення. Бо я ж іммігрант, я не громадянин. Але завжди відчувається повага. Це перша перевага.
Друге – це те, що тут є дуже круті можливості розвитку. Наприклад, щодо кредитів на житло. Якщо ти молода працююча людина, ти знаєш таке поняття як «кредитна історія». Тут важливо довести свою платоспроможність і ти можеш отримати доступний кредит. Наприклад, зараз процентні ставки дуже низькі. Одні із найнижчих взагалі за історію нерухомості.
Зараз приблизно процентна ставка коливається в районі 3% річних на купівлю житла. При тому, якщо у тебе є «зелена карта» або ти громадянин ти можеш дати всього 5% першого внеску.
Тобто потрібно абсолютно невеликі кошти. І дуже часто купити своє житло є вигідніше ніж орендувати. Ми от раніше з чоловіком знімали квартиру і платили 1300$. Зараз в нас великий будинок і ми платимо 1700$. Зате в нас в три рази більша площа, гараж, своє подвір’я. А різниця в ціні – зовсім невелика.
І третя перевага – це правила і дотримання правил. Навіть я приїхала із нашою ментальністю, де ми любимо трошки обійти, десь домовитись – тут так не працює. І ці правила діють для всіх: чи ти бідний, чи ти багатий. І от минулого року, поїхавши в Україну, я відчула цю різницю. Тому, що є правило – я його дотримуюсь. А українці люблять їх порушувати.
А як щодо мінусів? Невже немає?
Я думала про це. Звичайно є, але незначні. По-перше – це імміграція. Це важкий процес. Ти приїжджаєш у нову країну, нові люди, нові традиції. Ти тут чужий, можна сказати. Це є важко, коли немає близьких людей. Особисто в мене тут немає батьків, немає сестри, а інколи бувають моменти коли хочеться підтримки.
Також важкий момент, до якого я вже зараз звикла, – це період свят. Тобі хочеться справжнього українського свята, коли ходять один до одного в гості, коли ці різдвяні свята затягуються на два тижні. Тут такого немає. Відсвяткували Різдво а на наступний день всі йдуть на роботу. І навіть суть цього Різдва не є така сакральна, як в Україні. Тут Різдво – поставити ялинку і отримати подарунки від Санта-Клауса.
Мар’яна Оленська
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook 
Коментарі