НТА > НОВИНИ > Новини політики > Більшість фільмів – російською. Як в Україні хочуть обмежити використання мови

Більшість фільмів – російською. Як в Україні хочуть обмежити використання мови

486
Більшість фільмів – російською. Як в Україні хочуть обмежити мову

З 16 липня має почати діяти норма статті 23 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», якою передбачається дублювання фільмів та серіалів виключно українською мовою. Однак нардепи від «Слуг народу» пропонують відтермінувати закон до закінчення карантину.

Кіно- та телевиробникам дали перехідний період два роки для того, аби ті змогли призвичаїтися, проте вони вважають, що цього часу є мало. 

Мовознавиця Ірина Фаріон в коментарі NTA наголоcила, 30-ть років Україна не може розв’язати мовного питання та назвати себе повноправною державою, бо постійно шукає компромісу з ворогом. Такої ж думки і кіноексперт Олег Яськів.

Чого слід чекати у липні та який контент українці споживають зараз – у матеріалі NTA.

Стан індустрії та якість дубляжу в Україні

Кіноексперт Яськів Олег зазначає для NTA, що за останні десятиліття якість дубляжу українською мовою значно покращилась, втім, ще далеко до досконалості.

«Я майже ніколи не відчував проблем із якістю дубляжу. Звичайно, ми відстаємо, порівнюючи з дубляжем російською мовою, тому тут потрібне зусилля держави, щоб розвивати ринок і ми могли охоплювати все більше і більше іноземних фільмів».

На думку мовознавці Ірини Фаріон, якісним дубляжем можуть похвалитися кінотеатри, а переклади українською мовою «бездоганні та чудові».

«У кінотеатрах всі фільми ведуться українською мовою. Це питання вирішено кілька років тому, ще за прем’єрства Кириленка. Навіть тоді кричали про збитки, але нам потрібно припинити слухати інших і робити все для розвитку мови».

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь оприлюднив у Facebook аналіз секретаріату щодо демонстрації українською телесеріалів на телебаченні. Моніторинг п’яти найбільш рейтингових телевізійних каналів: «1+1», «Інтера», «України», «СТБ» та «ICTV» виявив, що менше половини кіноконтенту транслюється українською (із 43 серіалів лише 14 виготовлені, дубльовані або озвучені українською мовою, інші 29 – російською).

«Ми маємо усіма можливими засобами захистити право десятків мільйонів наших громадян дивитися фільми на українському телебаченні державною мовою та зупинити спроби проросійських сил відстрочити чи скасувати статтю 23 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», – заявив Тарас Кремінь.

Скільки коштує дубляж фільмів

Відомо, що перекладання іноземних фільмів – це задоволення не з дешевих, процес дубляжу передбачає роботу перекладачів, редакторів, акторів, дизайнерів, режисера та звукорежисера.

Уточнюючи вартість послуг на озвучку двогодинного фільму в агенції «100 МОВ» пояснили, що приблизна вартість перекладу становить близько 7 тисяч гривень, але це узгоджується індивідуально, враховуючи послуги.

Кіноексперт Олег Яськів переконаний, що вартість перекладання не спричиняє аж таких великих проблем для виробників, щоб відмовлятися від цього.

«Не скажу наскільки дорого дублювати українською, але, в принципі, це не є дешевий процес. Утім, порівняно із вартістю знімання фільмів, це не буде значний відсоток».

Переклад фільмів зірками

Часто під час перегляду фільмів ми чуємо знайомі голоси відомих людей та кіноекспрет наголошує, що це завжди доцільно.

«Складно запрошувати зірок для дублювання українських фільмів, але не завжди це потрібно. Якість дубляжу не завжди визначається кількістю медійних чи музичних зірок, а, власне, тембрами голосів, якістю самого літературного перекладу».

Як розповів NTA Олег Яськів, варто робити акцент на гарних голосах та на «вловлювані духу фільму».

«Часом зірки можуть навпаки погіршувати якість дубляжу», – додає він.

Вплив пандемії на кіноіндустрію

«Слуги народу» Микита Потураєв та Євген Кравчук – автори законопроєкту, яким фактично відкладається початок дії закону про мову з 16 липня до закінчення карантину.

Основним аргументом авторів такого закону є те, що через коронавірус обсяги реклами скоротилися, а дистанційна робота уповільнює виробництво. 

Олег Яськів зазначає, що пандемія однозначно вплинула на розвиток кіно. Однак переконаний, що відтермінування дії закону «Про функціонування української мови як державної» не потрібне, якщо це стосується не технічних питань.

«Якщо це на короткий термін, то ще можна зрозуміти. Адже виникають різні технічні проблеми під час зйомок. Але, якщо це якась технологія відтермінування прийняття рішення: перенести зараз, потім ще раз та ще раз, тоді це абсолютно не прийнятно. Краще все таки дотримуватися законодавства та вкладати всі сили та фінанси у розвиток кіно».

Втім, Ірина Фаріон запевняє, що відтермінування у зв’язку із пандемією – вигадана причина, а у законі не потрібно було встановлювати часові межі. 

«Сьогодні вони вигадають «ковід», завтра – ще щось, словом поганому танцюристу ноги заважають. Не треба було у законі прописувати якісь часові межі, потрібно ставити перед фактом – не вмієш цього зробити українською мовою, тоді до побачення, викидають з ринку і все. Хочеш робити це російською мовою, то їдь до Путіна і там виготовляй російський продукт. Що це за ліберальні закони? Чому їм було дано аж два роки, щоб вони навчилися говорити мовою землі, хліб якої жеруть?».

Поганим танцюристам завжди щось заважає

На думку мовознавиці, якщо Україна не має свого інформаційного простору, то її незалежність є примарною та декоративною. Ірина Фаріон нагадує, що закон про мову посилає щонайменше у 7 інших законів. 

«В одному із таких законів, наприклад, про радіомовлення та телебачення, на початку зазначено, що українська державна мова, а от далі її починають обмежувати».

За її словами, такі особи як нардеп Потураєв, міністр культури Олександр Ткаченко та їхні олігархи, хочуть продовжити функціонування російської мови у кіно, бо ставляться до України, як до бізнес території. 

«Чому ці «істоти» це роблять? Тому, що вони сприймають Україну як бізнес територію, вони тут заробляють гроші. Потураєв – це ворог, якого привели недолугі істоти. Він діє в інтересах окремих медіахолдингів, які фінансуються олігархами, які напрацьовують відповідний продукт з відповідним контентом на московський ринок, де заробляють гроші», – каже мовознавиця Ірина Фаріон.

За словами Тараса Креміня, неухильне виконання статті 23 мовного закону значно збільшить частку української мови на телебаченні, допоможе телеканалам нарешті дійсно дотримуватися мовних квот, не вдаючись до примітивних маніпуляцій.

«Представникам телеіндустрії та депутатського корпусу, котрі говорять про недостатність засобів та часу для озвучення фільмів українською мовою, хотів би наголосити, що окремі кабельні фільмові телеканали провідних медіа-груп вже давно ведуть трансляцію серіалів українською мовою 24 години на добу. І тільки «поганим танцюристам» завжди щось заважає», – пише мовний омбудсмен у соціальних мережах.

Підтримка журналістів та світу 

Необхідність відкладення вимог закону підтримали і журналісти, зокрема, медіахолдинг «1+1 медіа», власником якого є Ігор Коломойський, StarLightMedia (телеканали СТБ, ICTV), «Новий» Віктора Пінчука, «Медіа Група Україна» Ріната Ахметова та Inter Media Group Дмитра Фірташа та Сергія Льовочкіна.

Представники оприлюднили звернення до депутатів парламенту, де йдеться про підтримку виробників теле- та кінопродукції у карантинний період.

Попри це, Світовий Конґрес Українців звернувся до голови ВРУ Дмитра Разумкова, голови Комітету Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, голів депутатських груп і фракцій та до Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя щодо неприпустимості відтермінування.

«Маю надію, що народні депутати України у питанні захисту державної мови стануть на бік українців та держави, а не обслуговуватимуть інтереси окремих кіновиробників та медіа-холдингів», – написав мовний омбудсмен Тарас Кремінь у Facebook.

«Жаби далі квакатимуть»: хто та що хотів змінити

Практично одразу після ухвалення закону «Про функціонування української мови як державної» 25 квітня 2019 року, понад 50 депутатів звернулися до Конституційного Суду з вимогою визнати його неконституційним, адже на їхню думку це порушення прав громадян на використання рідної мови. Серед таких були Олександр Вілкул, Юрій Бойко, Вадим Новинський, Нестор Шуфрич та Євген Мураєв. 

У листопаді 2020-го Велика палата Конституційного Суду розглянула його, але рішення таки не ухвалила.

Крім цього, у березні цього ж року пролунали перші пропозиції відтермінувати дію закону у зв’язку із коронавірусної інфекцією, яка вплинула на розвиток кіноіндустрії.

Вже у лютому 2021 року Микита Потураєв та Євген Кравчук таки зуміли зареєструвати два проєкти, що відкладають штрафи за порушення мовного закону. А кілька днів тому їх внесли до порядку денного засідання Верховної Ради України.

У разі того, якщо ці закони таки приймуть, то нічого доброго не варто очікувати. Так вважає мовознавиця Ірина Фаріон. 

«Ми пожинаємо результати політики ще за часів Порошенка, який не додумався врегулювати питання української мови ще у 2015 році. Про якісь очікування годі говорити. Як було багно, так і багно залишиться, а жаби далі квакатимуть».

Нагадаємо, NTA писали про те, що голосами від “Голосу” проштовхнули проєкти Потураєва та Кравчука. Ініціаторами були народні депутати Ярослав Железняк, Кіра Рудик, Роман Костенко, Ярослав Рущишин, Андрій Осадчук. Це викликало обурливі коментарі їхніх колег у Facebook.

Софія Лепех

 

Оцініть новину
Клас!
3
64.svg?v=2.6
Я це люблю
0
11.svg?v=2.6
Ха-ха
0
5.svg?v=2.6
Сумно
0
26.svg?v=2.6
Злість
0
29.svg?v=2.6
Обіймашки
0
36.svg?v=2.6
Шооо?
0
35.svg?v=2.6

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить Великий Львів"