НТА > НОВИНИ > Львівські новини > Бойові роботи від львів’ян. Коли техніка поїде на війну

Бойові роботи від львів’ян. Коли техніка поїде на війну

Робот-смертник, гусениця-всюдихід – вони долають перешкоди, тягнуть вантаж, а ще – бачать ворога здаля.

207

Бойові роботи – не вигадка майбутнього, а реальність  сьогодення. І не десь за кордоном, де військові бюджети сягають десятків мільярдів доларів, а у нас – в Україні. Журналісти NTA поспілкувалися із працівниками НУ «Львівська політехніка», які починаючи з 2014 року активно розробляють бойові машини. Зараз винаходи ще на стадії експерименту. Втім є великі сподівання, що зможуть пройти випробування боєм – на сході в російсько-українській війні.

Що вміють бойові роботи

Андрій Сахно – старший програміст  «Львівської політехніки». Каже: ідея виготовляти роботизовану техніку виникла із початком війни на Сході.  Нині в арсеналі львівських розробників – цілий ряд техніки, яка покликана виконувати усілякі функції у різних ситуаціях, які виникають на війні:

  • «гусеничний всюдихід» може долати круті підйоми та бездоріжжя, а ще перевозити зброю та техніку.
  • «робот-смертник» – доставить вибухові пристрої у потрібну точку.
  • інші машини завдяки вмонтованій камері здатні вести спостереження та охороняти об’єкти.

«Ця техніка не втомлюється, не боїться, у неї нема страху, немає вихідних, ротацій. Чому виникла така ідея? Тому, що в людини одне життя, а цю техніку можна на конвеєр збирати, можна у величезних кількостях випускати. Її не шкода,  за нею ніхто не буде плакати», – додав програміст Андрій Сахно.

Вага техніки від кількох десятків до декількох сотень кілограмів. Наприклад, гусеничний всюдихід вагою 120 кілограмів рухається  зі швидкістю 10 кілометрів за годину і  може тягнути понад 3,5 тонни вантажу. Наразі машинами керують дистанційно. У планах –  впровадити елементи штучного інтелекту, який працюватиме без втручання людини.

 «Усе керується за допомогою пульта дистанційно на відстані. Коли транспортник доставив міну в потрібну точку, військовослужбовець має можливість натиснути кнопку і, відповідно, відбувається вибух»,– розповів викладач автомобільно-дорожнього коледжу НУ “Львівська політехніка” Тарас Круць

Коли бойові роботи поїдуть воювати

Роботизовану техніку науковці створювали з “нуля”. Зараз це все поки тільки на стадії експерименту, але розробники вже почали спілкуватися із військовими, які вносять правки у проєкти, ставлять свої вимоги та дають рекомендації: як зробити так, щоб роботи стали справжніми помічниками в бою.

Наразі ж офіційно на озброєнні української армії роботизованої військової техніки немає. «Але у неї є всі шанси», –  оптимістично налаштований  доктор технічних наук НУ «Львівська політехніка»  Роман Зінько.

«Ми зараз готуємо ці машини і документацію під проведення таких випробувань, перевірки їхньої доцільності та ефективності. І лише тоді можна буде говорити про використання їх офіційно в армії в повній мірі. Маємо надію, що через рік вони вже зможуть поїхати на схід»,– додав викладач.

Зараз розробники активно шукають меценатів, бо майже всі витрати – з власної кишені. Зрідка допомагають спонсори. А якщо порахувати, то бойові роботи – задоволення недешеве.  Ціни стартують від однієї до шести тисяч доларів.

Бойові роботи. Яка світова практика

Практика використання таких роботів – не нова для світу, її активно впроваджують за кордоном. Застосування роботизованих наземних систем, наприклад, в армії США, давно стало реальністю. Зокрема, до кінця 2024 року там повинні отримати понад пів тисячі безекіпажних транспортних платформ за 162 мільйони доларів.

До слова, Росія вже також почала серійне виробництва бойових роботів зі штучним інтелектом.  Водночас українські розробники вірять, що вже найближчими роками ноу-хау запрацює і у нас, а винаходи, які роблять українці допомагатимуть нашим воїнам на сході здолати ворога.

Мар’яна Оленська, «Підсумки. Наживо», NTA

 

 

Оцініть новину
Клас!
1
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Коментарі