НТА > НОВИНИ > Шоубізнес > Будемо жити і процвітати. Ігор Кондратюк про «Караоке на Майдані» та політику

Будемо жити і процвітати. Ігор Кондратюк про «Караоке на Майдані» та політику

“Ми будемо жити, процвітати і повернемось в кордони, які задекларовані у нашій Конституції. Крим повернеться, нікуди не дінеться. Навіть в Криму люди це розуміють, але не хочуть про це казати.”

173

Ігор Кондратюк у програмі «Без гриму» на телеканалі NTA розповів про ностальгію за «Караоке на Майдані», як відчуває сучасний Київ, колаборанта-Медведчука і чому замість Зеленський пише лише літеру «З».

Вигравали й такі, що не вміли співати

«Караоке на Майдані» дало старт багатьом зіркам. Я завжди думала, якщо би прийшла до вас співати,то ви б мене, напевно, не взяли.

– Залежить від того, як би ви співали. Це була програма жанру street-show. Тобто вуличне шоу. Воно ж талант-шоу і музичне шоу. За 20 років існування «Караоке» були такі переможці, які не вміли співати, але вони виграли, тому що в нас гра. Іноді, знаєте, в футболі залітає дурний гол.

В них, напевне, була шалена підтримка.

– Була підтримка краща, ніж у інших. Шаленою, певно, ні, бо ж вони таки не вміли співати.  Ми знімали у січні в морози, рекорд мінус 25 градусів, то було під Києвом. І прийшло не 500 чоловік, а 50.

Ностальгуєте за цим форматом шоу? 

– Формат має право на існування, може не зі мною, тому що я трішечки постарів за 20 років. Наразі жоден канал не хоче його робити, не знаю чому. На мій погляд, це абсолютно нормальний ігровий формат. Досить простий, а з іншого боку – мобільний.

Я об’їхав всю країну від Червонопартизанська – це майже на кордоні з Росією, до – Львова, Ужгорода, Мукачева.

– Ви розповідали, що у Львові малювали коло, навіщо?

– Був такий епізод, що люди затиснули і неможливо було вести програму. Оператор не має місця. Був караул! Тож коли приїхали у Львів, вирішили крейдою намалюємо коло, хоч якось совість свою очистимо. А ніхто не заступив. І ми думаємо, львів’яни, що ж ви такі порядні і правильні? Це був єдиний випадок, до речі.

Потім ми побудували сцену. Вона вже якось інакше організовувала. Люди лізли на сцену, але сцена трішки стримувала.

Києву бракує сучасної архітектури

– День Києва в неділю. Столиця для вас яка, як ви її опишете?

– Єдино можлива столиця України! Прекрасна і розвивається! Хоча це далеко не найкраще місце для проживання в світі, принаймні з того, що я бачив і знаю.

Пам’ятаю перший День Києва, який почали святкувати масово, це відбувалося в честь 1500-річчя заснування Києва. В 1982 році святкували масово, я був студентом. Ми взяли гітари і грали у центрі Хрещатика, біля стели. Біля нас зібрався натовп, усі співали. Загалом в Києві є до біса роботи над тим, щоб він був кращим містом.

– Як ви відчуваєте, чи зберігається оця атмосфера старого Києва.

– У Києві, крім Хрещатика – між вулицею Богдана Хмельницького і бульваром Тараса Шевченка, крім Подолу і Андріївського узвозу – по-суті немає історичних місць.

Київ повинен створювати свою сучасну архітектуру, але він це не дуже робить.

Зробив Кличко красивий пішохідний міст, але таких речей повинно бути багато. Я так розумію, що на це не вистачає грошей.

В Києві, порівняно з іншими столицями світу, майже всі сидять на місці і колупаються в носі. Потрапте в Нью-Йорк і ви зрозумієте, що ми нікуди не поспішаємо, ми уже в дзені.

Я за парад! Як нам відчути, що в нас є армія

– Позаду нас вулиця Хрещатик, знана для всіх українців. І тут у нас буде парад військовий, хоча раніше Зеленський вважав це не дуже доречним. 

– Я за парад. Україна воює. Солдати сидять в окопах, бліндажах. Як нам відчути, що в нас є армія, яку підтримуємо. Ми з вами платимо відсотки з зарплати, військовий збір так званий. Де мені його побачити, цей військовий збір? Парад – це прекрасна демонстрація того, що військовий збір десь є. Можна показати один раз на рік до Дня незалежності, що ми готові відстоювати свою країну, що ми достатньо озброєні. Бути пацифістом під час війни з окупантом – це не від великого розуму.

Влада не ідеальна в цій країні. Тут занадто оголений політичний нерв – вистражданий двома Майданами, війною, поганим життям. За статистикою ми є найбідніша країна Європи…

– Ви можете назвати три позитиви, хороші зміни від Зеленського за два роки?

– Ну, при Зеленському нарешті було проголосовано земельну реформу, хоча вона готувалася давно, але її проголосували при ньому.

Надіюсь, доведуть діджиталізацію країни до правильних кондицій, хоча знову ж таки, це почалося до нього.

Третє – Зеленському абсолютно точно в плюс те, що він показав, що політична еліта України не на віки. Це було зрозуміло ще в той момент, коли втік Янукович. Що ще зробив Володимир Зеленський? I don’t know.

Він занадто непідготовлений для життя в політиці був, коли туди пішов. Пройшло два роки, трошки навчився. Не знаю, в якому «політичному році» він зараз… Є така шкала, де переводять вік собаки у вік людини. З точки зору політики я не знаю, в якому класі середньої політичної школи він зараз знаходиться. До ВУЗу ще далеко.

«Велике будівництво» не для всіх

– Ви написали пост про ремонт «Велике будівництво»…

– Якщо ви читали раптом коментарі, то хтось зауважив, що мені Зеленський не подобається. Я відповів, що я платник податків і лише у минулому кварталі заплатив десь 80 тисяч. Я просто хочу побачити це «Велике будівництво». Вибачте, я кандидат наук, вчений, я гравець «Що?Де?Коли?». Я просто цікавлюсь. І побачив тільки одну табличку біля однієї з дуп по трасі Київ-Херсон. І більше нічого не було. Мені написали, що будують десь посередині України, біля Кривого Рога дороги. Це не має значення, що Зеленський з Кривого Рога, там реально жах, що творилося. Але я хотів побачити на моїй трасі.

Мій пост, до речі, був без жодних претензій. А те, що я пишу Зеленський з однією літерою «З», то це після одного його виступу я вирішив, що треба скоротити його до мінімуму.

Медведчук – колаборант. Хоча за це він може подати на мене в суд

– Чи можна до здобутків Зеленського віднести те, що чоловіку вашої колишньої колеги по «Х-Фактору» Оксани Марченко, оголосили таки підозру.

– Я не можу охарактеризувати роботу прокуратури і СБУ, лише спостерігаю за цим як пересічний громадянин, якому важливо, що відбувається в країні. Я розумію, що партію ОПЗЖ і зокрема Медведчука, можна сміливо назвати колаборантами. Хоча такого закону нема і теоретично за це він на мене можна подати в суд.

В цьому сенсі я підтримую будь які рішення, які забороняють громадянам України пропагувати ворожу країну.

– Ви в одному інтерв’ю сказали, що Оксана Марченко має стокгольмський синдром і вона би була кращим президентом, ніж Володимир Зеленський.

– Стокгольмський синдром – це синдром жертви, це чиясь жертва починає співчувати своєму нападнику, гвалтівнику. От що я мав на увазі. Я не чув жодної критики від Оксани Марченко про Росію. В цьому сенсі я можу назвати їхню сім’ю або заручниками, або жертвами з проявом стокгольмського синдрому.

– Ви бачили фільм Оксани Марченко «Паломниця»?

– Ні, мене не цікавить нічого, що пов’язано з сучасною релігією. Я фізик, кандидат наук, я розумію, що таке віра і що таке Біблія, але я абсолютно не розумію церкву. Я «протипротестант». В церкву я не ходжу, погано це чи ні – це історія така… Мені весь цей шум незрозумілий. Він, мені здається, є проявом середновіччя в 21-му в столітті.

«Серіал РНБО»

– Чи ви дивитесь щоп’ятниці «Серіал РНБО», як його охрестили в народі?

– Іноді буває цікаво, але це в будь-якому випадку не весело, тому що попахує популізмом.

Зараз мейнстрім світової політики – це популізм. І народу почути, що щось зробили, краще, ніж реально щось би зробили.

Я не знаю, як поживає той же Альперін (український бізнесмен, один з основних фігурантів справи щодо корупції на Одеській митниці. – Ред), в якого відібрали український паспорт, чи громадянства позбавили. Він, кажуть, подав в суд. Як поживають інші контрабандисти… Ну заявили в РНБО і що далі? Ви чули якісь слідчі дії з приводу цих контрабандистів? Я не чув.

Я так розумію, якщо ти контрабандист і про тебе в РНБО сказали, то тобі повинен бути капєць.

Тому це якась дивна історія. Це для любителів популізму бальзам на душу, шоу. Чи це може бути в країні, яка воює?

Науковці в Україні вимирають як клас

– Ви – кандидат наук, то тепер маєте колегу – Киву…

– Це печальна історія. Його кандидатська досі не затверджена. Це абсолютна профанація. І, звичайно, вважати Киву науковцем може хіба, що його мама, і то маю сумніви.

Було прикро, але це вже не перший раз. А те, що Янукович був професором і робив помилку в слові професор. А те, що купа людей, які сиділи чи сидять у Верховній Раді, не займалися жодного дня науковою працею, і мають куплені дисертації.

У Медведчука, ким написані обидві дисертації? Королевська, дурепа на мій погляд, – кандидат наук. Людина, у якої не знайшли достовірних доказів, що у неї є вища освіта. Тарас Козак теж кандидат наук, працюючи в цей час заступником державної податкової інспекції в Львівській області. Як? Це профанація!

Це все печально і це все доводить до того, що науковці в Україні вимирають як клас, виїжджають в країни.

Кажуть скоро Білорусь зробить свою вакцину від коронавірусу. Українські вчені могли зробити цю вакцину, якби була на те державна воля, підтримка, фінансування і т.д. Свого часу я багато писав постів про те, що в Інституті молекулярної мікробіології і генетики були готові розробити ПЛР-тест. Але – ні, якась тупа особа сказала: дуже дорого, будемо купляти в Китаї.

– Коли Володимир Зеленський давав пресконференцію, він говорив про українську мрію, що Україну треба розбудовувати, щоб вона отримала крила і розвивати науку. 

– Це називається все ляп-ляп-ляп. Розвивати науку – це дати в березні 2020 року фінансування на розробку тесту Інституту молекулярної біології чи вірусології. Цього зроблено не було. Все інше – stand up в КВН.

Будемо жити і процвітати 

– Давайте до 30-ліття Незалежності ви назвете позитивне, що сталося в нашій країні.

– Тут можна дуже довго говорити, головне – не забути нічого. 30-річчя Незалежності – це величезне свято, мої діти знають. Я їм в ювілейні роки дарую подарунки. Українська нація – найбільша нація в Європі, яка не мала своєї незалежності. Ті, хто вважає, що це помилкова історія і в Радянському Союзі було краще – хай ідуть в одне місце, не буду його називати. Тому що це неправда. Тому що українське питання завжди було. Це перший колосальний плюс. 

А український народ, нація, кожен українець тепер мають можливість розвиватись. Це другий плюс.

Ми будемо жити, процвітати і повернемось в кордони, які задекларовані у нашій Конституції. Крим повернеться, нікуди не дінеться. Навіть в Криму люди це розуміють, але не хочуть про це казати. Тому це прекрасне свято.

 

Оцініть новину
Клас!
0
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Коментарі