НТА > НОВИНИ > Львівські новини > Будівельні афери кандидата в мери або як у Львові ростуть самобуди

Будівельні афери кандидата в мери або як у Львові ростуть самобуди

Які схеми використовують горе-забудовники, аби заволодіти клаптиком землі в історичній частині Львова

263

Програма Zмови неодноразово підіймала тему незаконних забудов і виявляли ціле різноманіття схем, пов’язаних із виділенням чи захопленням земель під них. Але такої зухвалої та відвертої афери досі не зустрічали: махінації з адресою будівництва, підробка документів, десятикратне збільшення площі приміщень, два будмайданчики за одним дозволом, здача в експлуатацію об’єкту, який ще навіть не збудовано.

І все це відбувається у самому центрі Львова. А найцікавіше, що за цим стоїть кандидат у мери на останніх виборах, який досі натхненно обіцяє наше зробити місто комфортним.

 

Що означає – зробити Львів комфортним

Предвічна забудова в історичному центрі Львова настільки щільна, що, здавалося би, ніде голки встромити.

Та навіть за таких умов мешканці вулиці Звенигородської одного ранку прокинулися від гулу будівельної техніки. Роботи почалися без будь-яких попереджень просто на місці невеликого затишного скверу.

 «Приїхали будівельні машини, завезли бетон,  почали будівництво. Ніхто навіть не зрозумів, у чому справа. Не те, що був дозвіл… Нормальне будівництво починається з проєкту. Мав бути вивішений проєкт – що то будуть робити, хто робить… Того не було», – пригадує, як усе починалося мешканець вулиці Ігор.

Окрім того, людей насторожили швидкі темпи будівництва. Подекуди споруду зводили вночі, ховаючись у потемках від очей мешканців та контролюючих органів. Сусіди телефонували на Гарячу лінію міста, викликали поліцію.

«Поліція складала акти, то все зафіксовано. Але поліція поїхала, а вона знову до роботи», – додає Ігор.

Будівлю втиснули на клаптику землі між готелем та житловим будинком.

Обурені мешканці написали десятки скарг у різні інстанції, адже новою спорудою людям банально замурували вікна.

«Було спочатку твердження, що людям порушена інсоляція. Забудовник з міською радою мали разом вирішити, що робити з мешканцями, чиї вікна замурували», – розповідає активістка Юлія Старчак.

Аж раптом у мерії стали на бік забудовника та оголосили, що вікна мешканців – незаконні, а відтак у діях підприємців немає порушень.

«Вікна влаштовані самовільно, в протипожежній стіні. Це були вікна, які впливали на безпеку проживання в цьому домі», – аргументував рішення Львівської міської ради головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

«Я вже тут живу з 1986-го року – ті вікна завжди були», – не розуміє Ігор.

Чиновники міськради спільно із забудовником намагалися піти з мешканцями на мирову. Але в підсумку до аргументів людей влада так і не дослухалась.

«Люди стоять на тому, щоб відновити історичну площу, оскільки вони хочуть бачити там парк і збережену зону ЮНЕСКО», – розуміє обурення мешканців депутат ЛМР Роман Дуда.

«Залишити в такому вигляді чи розібрати – не вихід. Там треба завершити всю площу. Проєкт найбільш відповідає стилістиці, він нейтральний, він не конкурує з пам’ятками», – заявила керівниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко-Швець.

Така заява від керівниці управління історичного середовища, на думку активістів, – відверта маніпуляція.

 «Це охоронні об’єкти, це буферна зона всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Там не можна будувати просто так, це мусить бути погодження з ЮНЕСКО. Порядок надання дозвільних документів на здійснення діяльності є абсолютно іншим», – коментує активістка Олеся Дацько.

Зокрема, перед початком робіт в історичному ареалі місцевість мали би дослідити археологи. Однак цього не відбулося у зв’язку з тим, що місто банально не має затвердженого істотко-архітектурного плану. Тож для Львова таке будівництво може мати сумні наслідки.

«Ризик формальний – це виключення центру Львова зі списку світової спадщини ЮНЕСКО. Це буде дуже серйозний удар репутаційний, іміджевий. А такі розмови вже ведуться», – застеріг від ймовірних наслідків політолог Юрій Ситник.

Земля, на якій ведуться будівельні роботи, належить місту. Але ще з 2005 року її орендує приватне підприємство «Перлина Львова» для спорудження ресторану.

«Коли ви отримуєте в оренду землю для обслуговування існуючого об’єкту – це одна процедура. Якщо вільна земельна ділянка, вона має іти тільки з аукціону. І це є черговий «договорняк» і абсолютно обкрадання бюджету. Якщо ми даємо в оренду землю під забудову, ми ж розуміємо, що коли забудовник там щось будує, він ж не візьме на плечі і не понесе додому. Але право користування земельною ділянкою переходить автоматично», – пояснює процедуру активістка Олеся Дацько.

Щоправда, термін оренди сплив ще у 2015-у і продовжили її лише у 19-у році.

Відтак, на думку експертів, було порушено законодавство, адже на той момент підстав для пролонгації міськрада вже не мала. Як так сталося, – відповідь на це питання, на думку юристів, прихована у самому будівництві.

«Так, це земля може бути комунальна, але кадастровий номер допомагає вирішувати дуже багато різних адміністративних послуг, в тому числі і пов’язаних з реєстрацією права власності», – коментує юрист Юлій Рудницький.

Однак, історія з орендою землі – це дитячі пустощі, у порівнянні з тими порушеннями, про які далі піде мова. Як виявилося, замовник робіт використовує одні документи на кілька об’єктів будівництва. Та й це ще не межа. Об’єкт, який наразі лише зводять, за офіційними паперами вже давно зданий в експлуатацію.

Будівля на Звенигородській, 4 – це цегляний каркас без вікон та дверей. Бетонне перекриття останнього поверху свідчить, що це далеко не остаточна висота споруди. Навіть без експерта очевидно, що будівництво в активній фазі. Але за документами, об’єкт здано в експлуатацію ще у 2014 році, коли насправді тут був лише сквер. Далі – більше: починається маніпуляція із площею будівлі.

«Від початку було 80 «квадратів». Потім збільшується до 200 квадратних метрів, а здають в експлуатацію 300 квадратних метрів. Це була реконструкція за документами і площа збільшилась приблизно у два з половиною рази», – розповідає активістка Юлія Старчак.

У ДАБІ заявляють, що була помилка в обрахунках площі. Тож і без того сумнівні 300 квадратів за документами перетворюються одразу у 900!

ЦИТАТА: Так, станом на 10.09.2014 року готовим до експлуатації був об`єкт нерухомого майнам загальною площею 862 квадратних метрів, а не 292, що підтверджується листом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 19 квітня 2019 року та належним чином засвідченим примірником Декларації. Витяг з рішення Галицького районного суду Львова.

«Це свідчить про те, що зараз в них на папері є у власності будинок, який зданий в експлуатацію і має 850 квадратних метрів, умовно. Якщо вони за ніч завтра добудують тих 500 квадратів, то це буде абсолютно законно», – розтлумачує Юлія Старчак.

Плутанина виникла не лише з площею, але й з адресою будівництва. В офіційних документах спорудження одного об’єкту відбувається одразу за двома адресами: окрім Звенигородської, 4, скрізь фігурує ще й площа Ярослава Осмомисла, 3.

«Це земельна ділянка відведена саме за цією адресою. Ми перевіряли по кадастровому номеру. Вона повністю співпадає з позначеною  на карті. Витяг про право власності на незавершене будівництво так само стосується цієї земельної ділянки і таку адресу, як було зазначено – Ярослава Осмомисла, 3 – Звенигородська, 4 зазначено в технічному паспорті про об’єкт завершеного будівництва», – не бачить дивовижі в цьому Антон Коломєйцев.

«Будівництво ведеться і на площі Звенигородській. І це все ніби об’єднане одною поштовою адресою», – каже мешканець сусіднього будинку Юрій.

Річ у тім, що обидві адреси розділяють кількадесят метрів, будинки та навіть дорога.

А тому присвоювати будівлі таку адресу права не мали.

 «Це рішення виглядає нелогічним, оскільки такі документи видаються на об’єкти, які або розміщені поруч один біля одного, або взагалі на одній адресі», – водночас коментує депутат ЛМР Роман Дуда.

Виглядає на те, що ця плутанина – ретельно спланована, так як будівельні роботи паралельно тривають і на площі Осмомисла, де та ж сама юридична особа зводить ще один ресторан.

Активісти вважають, що забудовник використовує одні й ті ж документи для будівництва двох різних об’єктів.

Щоправда, останнім часом активність зі спорудження об’єкту на площі Ярослава Осмомисла не спостерігається. Територія майданчику встигла обрости бур’яном та купами сміття.

Торік у міськраді заявили, що тутешнє будівництво – незаконне. Відновлення ресторації відбувається буцімто за липовими документами, згідно з якими площа закладу збільшилася майже втричі.

ЦИТАТА: Поблизу ринку Добробут (площа Осмомисла) за фіктивними документами (на місці колишнього кафе) без жодного дозволу розпочали заливати бетон і ставити каркас будівлі. Як виявилось, ще раніше реєстратори зареєстрували підроблене право власності на об’єкт, якого фактично не було і не має. Але зараз хочуть звести. А обласне ДАБІ (!) видало декларацію про готовність неіснуючого об’єкту про експлуатацію. Андрій Москаленко – заступник міського голови Львова.

А це, власне, документи, які, посилається забудовник.

Вони, буцімто, надають йому право не лише на будівництво, а й на збільшення площі приміщення.

ЦИТАТА: Для придатності об`єкта до експлуатації необхідно відновити 72,52% необхідних конструктивних елементів і видів робіт. Із висновку будівельно-технічної експертизи.

Цю експертизу провели начебто на об`єкті нерухомості загальною площею 862 квадратних метри. Однак такої масштабної будівлі насправді тут ніколи не було. Крім того, квадратура закладу по документах ідентична тій, що і в будівлі на Звенигородській, 4. Тобто, експертний висновок 2014-го року щодо однієї споруди нині використовують для зведення зовсім іншої. І відбулося це, в першу чергу, через адресну плутанину.

«Такими документами вони  зводять два об’єкти. Тобто, отримуючи одні документи, в кінці-кінців вони можуть пред’явити його на будь-який з цих об’єктів. І, відповідно, виглядає, що вони легалізовують два об’єкти», – переконана Юлія Старчак.

Мешканці навколишніх будинків в унісон заявляють, що за будівництвом стоїть їхній сусід:

«Цей пан, що будується, в тому будинку живе. Там, з там тої сторони. Він собі там хату має, почав будувати оце. І так само там – через дорогу біля базару», – вказують адресу.

«Я знаю, хто будує. Володя. В нього там був через дорогу ресторан.  У скверику ще один»,  – називає ім’я місцевий мешканець Орест.

Йдеться про Володимира Стасишина – співзасновника ПП «Перлина Львова». Він колишній начальник регіональної філії державного земельного кадастру.

– Стасишин Володимир – це колишній наш директор, але він дуже не довго був.

– Ви працювали за його каденції?

– Працював і що далі?

– Можливо, ви пригадаєте…

– Я нічого не буду розказувати.

Така реакція працівника кадастрової служби не випадкова. У 2012-му Стасишина звільнили за хабар, а на додачу дали ще й тюремний термін. Втім це не ключова фігура цієї історії. Ексчиновник є співзасновником ще однієї перлини – ТОВ «Перлина Львів-1». В рівній долі компанія належить Галині Брезіцькій – матері кандидата у мери Львова на виборах 2020-го року Назарія Брезіцького, а сама фірма зареєстрована за адресою незаконного будівництва.

«Є наказ прем’єр-міністра України 2018-м роком датований, котрий чітко говорить, якщо буря, бомба впала, згоріло, чи потоп, тобто стихійне лихо, відновлюється в тих самих межах без будь-яких документів. Ми дослідили ті документи, взяли техпаспорт і почали відновлювати», – прокоментував у телефонній розмові будівництво сам Назарій Брезіцький.

Водночас, від зустрічі з журналістами підприємець відмовився, заявивши у телефонній розмові, що все законно. Проте позиція підприємця, відверто, непереконлива.

«Коли я прийшов туди подивитися, що є згорене, ми взяли чоловіка, котрий переміряв, я зрозумів, що там апріорі не могло бути 290 метрів. Тому що сам фундамент, залити бетон і все це вже було на 400. Плюс, там були сходи на другий поверх», – намагається аргументувати свою позицію Брезіцький.

«Об’єкт нерухомого майна був одним, потім він змінився, потім змінився і згорів, потім вся конфігурація змінилася, але в кінцевому результаті треба зафіксувати якусь площу. Різнобій в адресах, різнобій в площах, реєстраційні дії по декілька раз зроблені для того, щоб міняти площу 20 разів – це вже є проблема», – вказує на проблемні моменти юрист Юлій Рудницький.

Цікаво, що сьогодні в місті можна натрапити на рекламні білборди Назарія Брезіцького, де він закликає зробити Львів комфортним.

А у своїй передвиборчій програмі обіцяв боротися з незаконними забудовами. Тоді ж втрапив у скандал, через самовільно збудовану альтанку на вулиці Тарнавського. Зрештою, черговий самобуд підприємця місто таки демонтувало.

«Люди, які балотуються на мерів, повинні своїм прикладом подавати взірець всім іншим, своєю діяльністю, як треба правильно робити. Якщо є  такі прецеденти незаконної забудови в центрі міста і пов’язані вони з людиною, яка має мерські амбіції – це дуже зле», – дав оцінку особистості Брезіцького політолог Юрій Ситник.

Та щойно виборчі перегони завершилися, згасли і пристрасті довкола одіозного забудовника. А сумнівні будівельні майданчики у центрі міста владі більше нецікаві. Власне як і мешканці сусіднього будинку, вікна яких більше ніколи не побачать сонячного світла.

Боротьба із незаконними забудовами – це ледь не головна теза передвиборчої кампанії всіх кандидатів на посаду міського голови Львова. Проте, особливо цинічним виглядає це протистояння, коли сам претендент на мера і причетний до самобудів. Можна лише уявити, у що перетвориться місто, якщо б такі люди прийшли до влади. А з огляду на рекламні плакати, розвішані по Львову, такі амбіції в них нікуди не зникли. Питання є і до чинної влади: чому війну недобросовісним забудовникам оголошують напередодні виборів, а далі все знову стихає? Та відповідь на нього, схоже, очевидна всім

Zмови (неділя, телеканал NTA)

Оцініть новину
Клас!
1
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
1

Коментарі