

На початку 1990-х українці насамперед боялися безробіття, зростання цін, гіперінфляції. Більше як половина населення боялася голоду! Про це нещодавно розповів соціолог Євген Головаха, який з 1992 року досліджує еволюцію українського суспільства за майже півсотнею пунктів.
Економічних наслідків пандемії коронавірусу, втрати роботи, зростання цін, – чого зараз бояться українці. Команда “Прямої мови Львова” запитала.
“Перепрошую, але, мені здається, що українці – зашугана нація. Найбанальніший приклад: “А що подумають люди? Що вони подумають, якщо ти зробиш так чи, наприклад, так? А що подумає сусідка тьотя Галя?”. Це – мінімум. Але, звісно, наше молоде покоління найбільше боїться бути невільними! Бути залежними від когось, від якихось інших країн”, – розповідає юнак Андрій.
“Українці – найсміливіший народ у всьому світі. Я світами поїздила – знаю про що мова. Українці не бояться нічого і нікого, бо це дуже працьовита нація і оптимістична. Наші руки, наша праця – найцінніші у світі. Українці завжди встануть із колін, не будуть ніколи стояти, бо вікова історія свідчить про те, що ми горді, трудолюбиві, самодостатні і ми завжди будемо!”, – з усмішкою каже львів’янка Любов.
“Боїмося невизначеності. Постійно змінюються правила гри, якщо говорити про політичні та інституційні речі. Боїмося пандемії – це глобальна історія, коли щодня ти не впевнений у завтрашньому дні. Боїмося непроговореності на державному рівні”, – розповідає львів’янка Іванна.
“Найбільше людей турбують тарифи! Газ невиправдано подорожчав. Його собівартість – 2,5 грн, а нам чомусь по 7 грн і по 8 грн пропонують, а юридично взагалі майже 20 грн. Ми перекуповуємо його у самих себе”, – каже мешканець Львівщини Олексій.
“Бояться майбутнього. Переживають, що буде у майбутньому, як прогодувати сім’ю, як здолати пандемії…”, – каже львів’янин Володимир.
Дарина Татарчук
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"