НТА > НОВИНИ > Новини політики > Як влада «зелених» планує дати відсіч Москві. Інтерв’ю з нардепом Ростиславом Тістиком

Як влада «зелених» планує дати відсіч Москві. Інтерв’ю з нардепом Ростиславом Тістиком

“Армія-2021 – є цілком сильна і потужна. Це не армія 2014-ого року. Нинішня армія має всі інструменти, техніку, щоб дати відсіч”

319

Кремль на кордоні, державний бюджет, військове капеланство,  – це стало темами для розмови із народним депутатом із фракції «Слуга народу» Ростиславом Тістиком у програмі «Акценти. Юркевич» на NTA.

Наша армія готова дати відсіч

– Одне із найгостріших питань, яке зараз активно обговорюють, – законопроєкт про множинне громадянство. Це не порушує Конституцію?

– Я також маю таке питання. Свої висновки має зробити профільний комітет ВРУ. Але ждя мене є основним. Що скаже з цього приводу головне науково-експертне управління. Адже справді є момент, чи не йдеться про порушення ст.4 Конституції України. Тому варто почекати, щоб потім не мати різних трактувань цього питання. Бо з однією сторони, ймовірно, це правильна ініціатива, а з іншої – вона не повинна суперечити Конституції.

– А Ви особисто підтримуєте множинне громадянство?

– З однією сторони це може стати інструментом інвестиційної привабливості, а відтак зміцнення економіки. З іншої – дуже багато суперечностей, чи є це зараз на часі. Наразі я ще не можу впевнено говорити про цей законопроєкт. Зокрема, мене також турбує, що множинне громадянство стане можливістю для іноземців з українським, другим паспортом купувати землю сільськогосподарського призначення. Бо коли ми голосували за реформу про ринок землі, то цей законопроєкт був акцентований саме на українцях. І тут може виникнути колізія. А ще також у кількох моментах.

– Багато говорять про ймовірність масштабного вторгнення російських військ в Україну. Що робити в такому випадку? Чи є розуміння влади, як діяти –на військовому і дипломатичному полях?

– Моя позиція – незмінна. Я вважаю, що ми є готові до цього. І про це заявляють і перші особи держави. Армія-2021 – є цілком сильна і потужна. Це не армія 2014-ого року. Нинішня армія має всі інструменти, техніку, щоб дати відсіч. Я постійно комунікую з державною прикордонною службою, СБУ, службою розвідки, які доповідали нам, на профільних комітетах про те, що ескалація є, що війська стягнуті під кордон. Але ми до цього готуємося, впевнені у своїх кроках. І це з російської сторони може бути перетин червоних ліній. Ми бюджетним комітетом суттєво збільшили оборонний фонд. На наступний 2022 рік він складає 323 мільярди гривень. А на саме Міністерство оборони – це 168 мільярдів гривень. Ми виконуємо зобов’язання про понад 5% ВВ на армію щороку. Також ми отримуємо допомогу від західних партнерів – близько 300 мільйонів доларів зі США і близько 1 мільярда фунтів з Великобританії. Частина піде на економіку. Частина – на безпеку. Також готуємо законопроєкт про можливість участі іноземних військ у випадку нападу на Україну.

– Телефонна розмова між Джо Байденом і Володимиром Зеленським. Як вона може вплинути на ситуацію?

– Цей діалог однозначно – впливовий. Ми бачимо зацікавлення міжнародних партнерів відстояти позиції демократії і цілісності України. Наші дипломати працюють щодня щодо посилення наших позиції у випадку ескалації, повернення окупованих територій під контроль України. Також я переконаний, що потрібно долучати до Нормандського формату або США чи Велику Британції, чи навіть Туреччину, яка готова брати на себе роль посередника між Україною та Росією.

Не треба маніпулювати цифрами з бюджету. Гроші є

– 8 мільярдів на виплати тисячі за вакцинацію. Чи не доцільніше було би скерувати їх посилення оборони країни?

Насправді ця тисяча таки стала стимулом до вакцинації. Приріст таких людей зростає. Я сам вакцинований і підтримую цей процес. Важливо, щоб кожен із нас був вакцинований. А ще таким чином ми все ж підтримаємо ті галузі, які зазнали великих збитків в останні два роки через пандемію. А підтримка їм також потрібна.

– Але багато хто розчарувався, що це не будуть «живі» гроші…

Давайте подивимося, як воно запрацює. Можливо,  ще додамо нові положення про розширені можливості використати цю тисячу.

– Якщо говорити про бюджет, чому  так багато скарг на фінансування для ковідних відділень, для лікарів, коли ті не отримують грошей?

– Профільний медичний комітет подавав між першим і другим читаннями велику кількість правок. Більшість із них були враховані. Але насправді такі проблеми виникають дуже часто. Я особисто є ворогом НСЗУ, бо до мене звертаються із багатьох лікарень, які розповідають про затримки. Тобто механізм не відпрацьований до автоматизму. Можливо, НСЗУ ще треба дати якийсь певний час, щоб ці процеси відшліфувати. Бо гроші на ці речі в бюджеті є. Неправильно говорити, що коштів у бюджеті нема, просто є затримки з виплатами. Сподіваюся, новий очільник Служби ці питання вирішить, бо лікарі мають отримувати все, що заробили.

Також багато експертів говорили про те, що мало коштів заклали і на субсидії – менше, аніж у 2021 році. Це натяк на те, що на субсидії претендуватиме менша кількість людей:

На цей рік закладено 43 мільярди гривень. Зараз є ще залишок – 9 мільярдів. Вони перейдуть на наступний рік у цю ж стрічку. Ці 9 мільярдів додадуться до передбачених у бюджеті-2022 38 мільярдів. Тобто в сумі маємо 47 мільярдів. І це загалом більше, ніж торік.

Громадам варто якісніше готувати проєкти

– Якщо говорити про гроші на місця. Говорили, що кошти через Фонд регіонального розвитку розподілялися відкрито. Але зараз система ламається. Чому?

– Перше – на наступний рік ми заклали Фонд 5,2 мільярди гривень. Друге – суб’єктом подання проєктів є обласні державні адміністрації. Можливо, саме вони звертаються щодо маніпуляцій, як проводить відбір саме область. Я є членом міжвідомчої комісії в Києві і ми отримуємо ті всі проєкти. Як представник Львівщини, я можу оцінити, чи має цей проєкт право на життя, чи ні. Чи він принесе додану вартість, чи матиме соціальну підтримку. Тому я би говорив, що можливі якісь маніпуляції на проміжній ланці відбору цих проєктів. Але якщо говорити про Львівську область, то я бачу витримані квоти щодо розвиткових, спортивних проєктів. Також найбільші проєкти – школи і садочки.

І ще один важливий момент: часто самі громади, на жаль, не дуже якісно готуються до своїх проєктів, не враховують нові вимоги і правила. Просто стараюся запхати, аби просто подати, а там раптом пощастить і щось дадуть. Але це не правильно: пропишіть проєкт по всіх встановлених критеріях і він матиме успіх.

– Яка ситуація на Львівщині?

– Маю надію, що за три тижні, що залишилися, будуть повністю використані всі кошти, передбачені на область. Це 220 мільйонів гривень. Хоча, думаю, що це майже не можливо, бо більшість проєктів стартували не навесні, а влітку. Тому частина коштів можуть бути не використані.  Мене це хвилює, бо я максимально стимулюю виділення грошей на Львівщину.

Зараз ще готую таку коротку презентацію для громад, щоб вони зрозуміли, в скількох програмах по субвенціях можемо брати участь. Їх десятки. А беруть участь у 2-3-х. Це інфраструктурні, соціально-культурні субвенції і так далі. Просив би депутатів брати в цьому участь, роз’яснювати громадам ці речі. Бо для чого тоді депутати?

Також проанонсую, що у 2022 році мають завершити ремонт на Львівщині всіх державних доріг. Уже розглядаємо можливість ремонтувати місцеві дороги – з’єднати громади між собою.

Військові капелани стануть інституцією при Міноборони

– Ви ініціювали закон про службу військового капеланства, який підтримали в парламенті. Розкажіть про нього детальніше.

– Ця ідея виникла ще десятки років тому. Наша редакція є вже десятою. Минулого року до мене звернулися представники УГКЦ, зокрема владика Степан Сус, і попросив долучитися до законопроєкту, який давно пилився. Я долучився до робочої групи. Нам вдалося зібрати представників релігійного середовища, Міноборони, Нацгвардії. Робоча група складалася з 10 людей, провели 10 зустрічей. Суть – наші військовослужбовці отримають конституційні права для своїх духовно-релігійних потреб. Друге – військові капелани матимуть чіткі положення, вимоги. Це буде справжня інституція при Міноборони. Це світова практика. Окрім того, капелани супроводжуватимуть не лише військових, а й їхні родини. Цей закон – це відповідь на вимогу створити синергію на державному рівні між вірою та армією.

Тетяна Юркевич, Олеся Головач

Оцініть новину
Клас!
0
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі