НТА > НОВИНИ > Культура > Дар від Бога. Якою була перша вишиванка та як екстравагантно носив її Іван Франко

Дар від Бога. Якою була перша вишиванка та як екстравагантно носив її Іван Франко

НТА з’ясувало, хто саме започаткував це свято, коли з’явилися перші вишиванки і яку саме носив Іван Франко. Але насамперед ми розпитали у докторки філософії, етнологині, доцентки кафедри музичного мистецтва ЛНУ ім. І.Франка Оксани Король, що означає вишиванка і чи лише на свята потрібно одягати її.

712
Код ідентичності: якою була перша вишиванка та що носив Франка

Всесвітній день вишиванки цього року відзначають 20 травня. Цьому святу лише 15 років, однак воно стало невід’ємною частиною ідентичності українців. Це той оберіг, символ духовності, який захищає нас, нашу країну, від зла.

Дар від Бога

«Вишивка, – від слова Вишній, Всевишній, – дар від Бога, – спілкуватися з Ним через мову гармонії барв, візерунків та символів. З древньогрецької вишивка означає космос. Тобто, це вже вища матерія, це не просто витвір мистецтва, а оберіг і символ духовності людини»

Сьогодні етностиль став невід’ємною складовою сучасності. Вишиванка – це визначник української ідентичності, а тому питаємо в етнологині, доцентки кафедри музичного мистецтва ЛНУ ім. І.Франка Оксани Король, що потрібно знати перед тим як сідати вишивати сорочку.

«Кожна вишиванка унікальна. Шиючи її, жінки закладали власну програму життя, тому прохання відшити сорочку є в плані енергетичному небезпечним, адже відшиваючи собі чужу сорочку, берете на себе і долю тої людини. Тому, якщо вже так склалося, – конче треба змінити або дещо в кольорах, або в розміщенні візерунка, або додати свої елементи. Вишиванка, – це духовна броня, оберіг, символ сили та міці, маркер національної ідентичності, а найголовніше, – зв’язок з усім Родом своїм до безлічі поколінь»

Етнологиня розповідає, що варто дбати про свої оригінальні вишиванки і вдягати їх не тільки у свято, але й тоді, коли потрібна підтримка, порада, мудрість свого роду.

«Як кров ллється по жилах, так по нитках вишиванки ллється життєдайна енергія самого життя, його зародження, апогею, згасання та воскресіння», – каже Оксана Король.

Історія виникнення свята

День вишиванки почали святкувати відносно недавно – у 2006 році. Одягнення вишитого вбрання придумала студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк.

Дівчина запропонувала своїм однокурсникам обрати один день та одягнути всім разом вишиванки. Ініціативу підтримали і викладачі.

На фото Леся Воронюк з чоловіком Андрієм та донечкою Софією

Як святкують українці сьогодні

Сьогодні традиційний український одяг одягають по всьому світу, відтак, святкування набрало міжнародних масштабів. У цей день люди приходять у національному строї в університет, школу та, навіть, на роботу.

Не забували про нього і під час карантину.  Ось як минулого року до Дня вишиванки лікарі Львівської обласної клінічної лікарні розмалювали мотивами української вишивки костюми індивідуального захисту.

Також, в умовах пандемії Український канадський конгрес започаткував флешмоб, в якому пропонував усім патріотам «від узбережжя до узбережжя» вдягнути вишиванку, зробити фото та розмістити його у себе на сторінці соцмереж.

Український канадський конгрес

Крім дорослих, маленькі українці на свої уроки у школах також вдягають вишиване вбрання.

Учні середньої загальноосвітньої школи №40 у місті Львові

Якою була перша вишиванка

Найдавнішим елементом культури є вишиванка. ЇЇ передавали з покоління у покоління як оберіг та код племені, народу чи нації. За даними археологів перша вишиванка була ще за доби палеоліту на Чернігівщині біля села Мізин. Під час розкопок знайдені залишки вовняного одягу, оздобленого різнокольоровою вишивкою.

Відомою є також вишивка епохи пізнього неоліту серед племен Трипільської культури.

Варто зазначити, що серед давніх знахідок є і речі з Мартинівського скарбу, які знайшли в Черкаській області біля села Мартинівка. Зокрема, статуетки чоловіків, які одягненні у широкі та довгі сорочки з візерунками.

В одязі скіфо-сарматів проявляється соціально-економічне розшарування. Багаті жінки носили вбрання із оздобленим золотим гаптуванням, а бідні – звичайні намистини. Розкопки Соколової Могили в селі Ковалівка Миколаївської області – одне із непограбованих поховань, де збереглися залишки шитва на шовковій тканині пурпурного кольору.

Франко у вишиванці

Не всім відомо, що “моду” носити вишиваний одяг започаткувала ще Іван Франко. Видатний український поет навчався не лише у Львівському університеті, а також і у Чернівецькому. Завдяки Франку вишиванка стала маркером сучасної національної ідентичності.

Письменник відрізнявся від всіх “вишиваною сорочкою серед пишних комірців та краваток”. Так про нього розповідав політичний та державний діяч Сергій Єфремов.

Іван Франко у вишиваній сорочці

До носіння вишиваної сорочки Франко підходив екстравагантно: під чоловічий костюм трійку одягав елемент національного строю, чим запам’ятався всім у ті часи.

Навіть, після смерті Івана Франка українську вишиванку продовжували носити і його нащадки. Як зазначають співробітники сина Івана Яковича – Тараса Івановича Франка, той завжди носив вишите вбрання, навіть, попри радянські заборони.

Тарас Франко, син Івана Яковича Франка

До слова, дочка Франка також була палкою шанувальницею всього вишитого, адже своїми руками створила не один виріб. Також, вона зберегла білу полтавську мережану сорочку батька. Скарб Анна Франко передала Музеєві Івана Франка у Львові.

Полтавська мережана сорочка

Кандидатка філологічних наук, доцентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка Наталія Тихолоз каже, попри те, що свято вишиванки досить молоде, але воно є тим символічним днем, який нагадує нам про наше коріння, про те, якого роду ми і якого народу.

“І коли ми у цей день згадуємо про вишиванки наших великих людей, як от Івана Франка, Олени Пчілки, Лесі Українки, Марії Заньковецької та ін., то це не лише данина шани нашому минулому, а у запорука нашого майбутнього. Бо ж у час стандартизації і усесвітньої глобалізації дуже важливо не втрати себе і свою ідентичність”

Цікаві факти про вишиванку

  • Вишиванка відігравала роль оберегу, яка відлякувала від різного зла. Візерунки на сорочках наносили на рукави, коміри та поділ;
  • Кожен регіон, а також і села, мають свої кольори, узори та візерунки;
  • Загалом є геометричні, рослинні, тваринні та антропоморфні орнаменти. Рослинні зображали на жіночому вишитому одязі, а геометричні – на чоловічому;
  • Існує понад 250 швів, найпопулярнішими є мережання, низь, гладь;
  • Раніше перед вишиванням жінка постила та молилась;
  • За орнаментом і кольорами можна було дізнатися про її вік, сімейний стан, соціальний статус;
  • У 2011 році в Рівному на День Незалежності зібрались 6 570 людей у вишиванках. Це була рекордна кількість осіб, а тому такий факт потрапив у Книгу рекордів України.
Оцініть новину
Клас!
2
Я це люблю
1
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Коментарі