НТА > НОВИНИ > Економіка > Доларовий бунт. Що буде з валютним курсом в Україні в умовах війни

Доларовий бунт. Що буде з валютним курсом в Україні в умовах війни

На теперішній момент в Україні триває найстрашніша фаза війни –  на виснаження, при цьому виснажується й економіка

1124

Цей тиждень на фінансовому ринку України минає під акомпанемент валютних стрибків. Національний банк відпустив курс, і гривня відразу просіла, долар виріс аж до 40. Однак буквально за декілька днів маятник хитнувся в інший бік. І зараз за американську валюту просять і дають уже приблизно 36 гривень і менше. При цьому фахівці з економіки доволі обережно прогнозують, що відбуватиметься на валютному ринку надалі.

Стабілізація тільки після перемоги

«У нас війна, більше 50% економіки не працює. Від цього країна має шалені збитки, тому держава не може підтримувати валютними резервами курс. Надалі все залежатиме, по-перше, від фронту, по-друге, від того, як працюватиме економіка», – зазначив у коментарі NTA економічний експерт Віктор Гальчинський.

За його словами, все могло бути значно гірше з перших днів і тижнів війни. Тому, вважає експерт, ті обмеження, які запроваджували раніше, були правильними й адекватними.

«Зараз їх лібералізовують і трохи відпускають, бо довго тримати неможливо. А далі – про якусь чітку стабілізацію зможемо говорити тільки після перемоги, до якої ще треба багато працювати – і фронтові, й економіці», – підсумував Віктор Гальчинський.

Олександр Савченко, доктор економічних наук, заступник голови НБУ 2005-2009-го років, заступник міністра фінансів 2009-2010-го років, вважає, що ситуація з курсом національної валюти залежить від ходу війни, а не від економіки.

«Наша економіка ефективніше зараз не працюватиме. Якщо війна триватиме довго, ситуація буде погіршуватися. Щоби не нагнітати ситуацію, краще не озвучуватиму варіанти. А якщо війна закінчиться швидко – а це має бути нашою національною доктриною, вимогою до партнерів – зробити все для закінчення війни до кінця літа, – то ситуація може стабілізуватися», – сказав він в ефірі проєкту «Говорить Великий Львів» на телеканалі NTA.

Плутанина декількох курсів

Насправді ж в Україні останнім часом сформувалося відразу декілька валютних курсів.

Офіційний встановив Національний банк України на початку війни. За цим курсом – 29,25 гривні за долар – купують валюту імпортери, які торгують критичними товарами для економіки. Так само працюють і експортери, які завозять у країну валютну виручку.

Далі – банківський курс для продажу готівки та списання з рахунків під час розрахунків гривневими картками закордоном або зняття з них коштів у валюті. Донедавна він не міг перевищувати офіційний курс на 10% – тобто не більше 32,18 гривні за долар.

І нарешті – так званий «сірий» курс, за яким реально купували та продавали валюту в обмінних пунктах і на чорному ринку. Він розігнався до 37-39 гривень за долар. Експерти відзначали тут чималі валютні спекуляції, які виникли через перекоси на ринку.

Картковий туризм

Така плутанина спричинила «картковий туризм», яким скористалися «підприємливі» громадяни України. Користуючись різницею курсів, вони за кордоном переводили в готівку з карт валюту за курсом 32,18, а далі в Україні міняли євро / злоті / крони та таке інше на гривні за реальним, тобто «сірим» курсом.

Дехто з найспритніших це поставив на конвеєр – за даними Національного банку, щодня з гривневих карт у сусідніх країнах знімали в еквіваленті до 100 мільйонів доларів. А це створювало відчутний тиск на резерви України.

«Така ситуація під час війни абсолютно неприйнятна, коли існує сірий валютний ринок із котируваннями на 30% вище офіційного курсу», – заявила голова ради Незалежної асоціації банків Олена Коробкова.

Своє чергою, заступник голови Національного банку України Юрій Гелетій в інтерв’ю Forbes Україна зазначив, що за 20 днів травня майже половину всіх операцій із гривневими картками українців за кордоном припало на зняття готівки, у тому числі – на так званий «картковий туризм».

Він підтвердив, що щодня українські банки перераховували близько 100 мільйонів доларів на користь міжнародних платіжних систем через чималі обсяги операцій із гривневими картками.

«Очевидно, що цим займалися не лише громадяни, які вимушено покинули країну, а й так звані «карткові туристи», котрі заробляють на ввезенні готівкової валюти до України та перепродажу через місцеві мережі обмінників. Це спосіб обійти обмеження на купівлю валюти», – пояснив Гелетій.

Тож, аби зменшити спекуляції за «картковим туризмом», ліміт на зняття готівки за кордоном із гривневих карт зменшили вдвічі – до 50-ти тисяч гривень на місяць.

«Зараз ми бачимо, що ситуація на готівковому сегменті ринку поступово нормалізується», – підсумував заступник голови Національного банку України.

Різких стрибків не очікують

У той же час у НБУ обіцяють і надалі продовжувати пом’якшення умов на валютному ринку. Щоправда, є лише заяви про наміри, а конкретики бракує. Колишній міністра фінансів України Ігор Уманський вважає, що зараз наші фінансові відомства мають знайти баланс у діях, при цьому узгоджувати виходи на ринки запозичень і на валютний ринок.

«Потрібно синхронізувати дії Національного банку України та Міністерства фінансів і зупиняти паніку. Якщо треба – заливати готівку на ринок», – зазначив він.

Уманський вважає, що незабаром можна скасувати і фіксований курс.

«Що швидше вони скасують обмеження, то меншим стане навантаження на бюджет, то менше буде втрат. З урахуванням того, що економіка не працює, грошей в бюджеті немає, але є куди їх витрачати, треба скасовувати фіксований курс. І думаю, що незабаром це зроблять», – спрогнозував він.

Уманський також запевнив, що різких стрибків курсу через ажіотаж навколо валюти очікувати не варто. Річ у тому, що в населення немає зайвих коштів для масової купівлі готівкового долара чи євро.

Але, з іншого боку, і валюта в Україну прибуває у невеликих обсягах. Тому не варто розраховувати на стабілізацію курсу, а це створює передумови для розгойдування інфляції. Експорт України майже зупинений через заблоковані порти, а надходження кредитів і грантів від західних партнерів наразі не такі, на які могли би сподіватися.

Експерти стверджують, що наразі немає умов для повернення до політики гнучкого курсу, принаймні доти, поки не розпочнеться регулярне та стабільне надходження валюти.

Коли відпустять у «вільне плавання»

У Національному банку України переконують, що переваг від фіксації валютного курсу більше, ніж недоліків.

«В умовах воєнних дій і високого рівня невизначеності, саме фіксація обмінного курсу дає змогу стримати інфляційні процеси (через здешевлення критичного імпорту), тримати під контролем очікування, а також захистити заощадження та доходи громадян та бізнесу від стрімкого знецінення», – пояснив у коментарі «Економічній правді» голова Національного банку України Кирило Шевченко.

Проте, з іншого боку, фіксований курс валют має низку недоліків для економіки. Саме тому звучать усі ці заяви про наміри неодмінно повернутися до політики валютного курсу в режимі «вільного плавання», який змінюватиметься під впливом попиту та пропозиції.

У Нацбанку зазначають, що повернення до валютного курсу з «вільним плаванням» можливе лише за умови виконання таких умов:

  • – стабілізація експортних надходжень;
  • – зниження невизначеності, пов’язаної з військовими діями;
  • – активніша робота фінансового ринку, аби Нацбанк знову міг впливати на інфляцію через ключову ставку.

На теперішній момент жодна з цих передумов не виконується, тому прогнозувати, коли саме офіційний курс знову вирушить у «вільне плавання» експерти не беруться.

Водночас видання Bloomberg, посилаючись на власні джерела серед українських фінансистів, повідомило, що у червні-липні цього року Національний банк України планує повернутися до зміни облікової ставки.

Це сигналізуватиме про те, що з’явилася можливість для впливу на інфляцію не лише за допомогою фіксованого курсу, але й за допомогою звичніших методів. А це одна з передумов для повернення до політики валютного курсу з «вільним плаванням».

Проблеми з паливом і ланцюгова реакція

Зараз же, за твердженнями фахівців, в українській економіці відбуваються такі собі ланцюгові реакції. Як відомо, валютні курси впливають на некритичний імпорт. Але є ще суттєві моменти, пов’язані з подорожчанням палива.

«У нас відбувалося виробництво переважно на двох заводах – Кременчуцькому та Лисичанському. Російські ракети побили нафтобази та зруйнували виробництво. Тому ми опинилися повністю залежними від імпорту з Європи. Цей імпорт теж не так просто навернути сюди, не було маршрутів, їх треба по-новому розробляти й узгоджувати», – нагадав у коментарі NTA економічний експерт Віктор Гальчинський.

Він зазначив, що ніколи раніше Україна з Європи не імпортувала паливо, оскільки вважалося, що це дорого, а брала з Білорусі, тепер країни-пособника агресора, з якої зараз ми нічого не імпортуємо.

У результаті пішло подорожчання палива. Державне регулювання й адміністративні методи стримати ціну призвели до дефіциту. Зараз ціну відпустили, залишивши певні рамкові орієнтири для того, щоби бензин сильно не дорожчав надалі.

З нього зняли всі акцизи, знизили ПДВ, дали можливість купувати, власне, за фіксованим курсом, який підтримується за рахунок валютних резервів. Тобто не беруть долар по 38, а по 29, 25. Але навіть з урахування цього вийшли приблизно на 52 гривні за літр.

«Війна приносить дуже складні моменти в економіці в будь-якому випадку. Мусимо перемогти, тоді будемо відбудовувати економіку та говорити про якусь стабілізацію національної валюти. Під час війни маємо таку ситуацію, як зараз. На теперішній момент триває найстрашніша фаза війни –  на виснаження, при цьому виснажується й економіка. За таких обставин дуже важко прогнозувати, що відбуватиметься далі», – підсумував Віктор Гальчинський.

Віталій Павлишин

Оцініть новину
Клас!
0
Я це люблю
0
Ха-ха
1
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі