НТА > НОВИНИ > Новини світу > Дрейф у бік Кремля. Чи залишиться сильною Німеччина без Меркель

Дрейф у бік Кремля. Чи залишиться сильною Німеччина без Меркель

Після загальнонаціональних виборів у Бундестаг і оприлюднення їхніх результатів політичні експерти прогнозують Німеччині період міжвладдя та тривалі переговори щодо того, хто отримає посаду канцлера.

188

Поки учасники великої гри домовлятимуться, Ангела Меркель залишатиметься біля керма держави. Хоча її 16-річна епоха правління, яка розпочалася ще 2005-го року, підійшла до завершення. Для порівняння – у сусідній Франції за цей період змінилося чотири президенти.

Меркель програла

Однак завершення цієї епохи відбувається на дещо мінорній ноті. Адже Ангелі Меркель не вдалося передати естафету своєму наступнику на лідерських позиціях. Її партія – Християнсько-демократичний союз (разом із союзниками з Християнсько-соціального союзу) – отримала найгірший результат у всій історії, розпочинаючи з 1949-го року, – 24,1%. Це другий результат.

На першому – Соціал-демократична партія Німеччини, яка набрала 25,7%. Третіми фінішували «Зелені» – 14,8%. Також у Бундестаг пройшли ліберали з Вільної демократичної партії з результатом в 11,5%, ультраправа «Альтернатива для Німеччини» (10,3%) і Ліва партія (4,9%). Ліві не подолали прохідний бар’єр у 5% за партійними списками, але через особливості німецької виборчої системи все ж зможуть сформувати фракцію в Бундестазі.

Поразку християнських демократів пов’язують насамперед із тим, що вони поставили на Арміна Лашета, а не на популярного в народі Маркуса Зьодера. До речі, на кандидатурі Лашета наполягала саме Меркель.

Шольц: центрист із лівацьким оточенням

Лашет іще може отримати посаду канцлера, але таке відбудеться лише за збігу певних обставин у результаті політичних перемовин, які стартували в країні.

Найімовірніше, що в крісло керівника Німеччини всядеться лідер соціал-демократів Олаф Шольц. Плюсів йому додає те, що він належить не до лівого, а центристського крила СДПН, тому не відштовхує від себе виборців, критично налаштованих до лівої ідеології. Однак саме «ліваки» зі середовища соціал-демократів активно виступають за зближення з Москвою. І повністю ігнорувати їх Шольцу не вдасться.

Окрім того, Олаф має імідж спокійного та стриманого технократа. Та без частково популістської риторики під час його передвиборчої кампанії не обійшлося. Зокрема, багатьом припала до душі його ідея підвищити мінімальну зарплату в країні до 12 євро на годину.

Хай там як, але політичні експерти дуже сумнівається, що наступник Меркель зможе так само потужно проводити політику як на внутрішній, так і зовнішній арені. Віталій Портников вважає, що настільки сильного канцлера, як Меркель, із нинішнім розкладом сил у Німеччині ще довго не буде.

«Роль самої Німеччини зазнає очевидних змін. Компроміс буде тепер не стилем, а нагальною необхідністю для утримання влади і стабільності хоча б тимчасово. Краще буде нічого не робити, ніж робити хоч щось. У цьому часто звинувачували Меркель, але нам ще належить оцінити рівень її рішучості і готовності ризикувати. У наступників Меркель просто не буде навіть натяку на таку можливість», – наголосив Віталій Портников.

Натомість координатор громадянського руху «Спільна справа» Олександр Данилюк наголошує на потенційній проросійськості найімовірнішого майбутнього очільника Німеччини.

«Олаф Шольц виріс і сформувався як політик в Гамбурзі, місті з лівими політичними настроями, був там бургомістром, брав участь в німецько-російському «Петербурзькому діалозі», його називали висуванцем Герхарда Шредера – канцлера, який називав Путіна «найчистішої води демократом» і зараз очолює раду директорів «Роснафти». Ще будемо скучати за Меркель», – зробив прогноз Олександр Данилюк.

Коаліція світлофора

Новий альянс між соціал-демократами та християнськими демократами, так звана велика коаліція лідерів виборчих перегонів, виглядає цілком реальним, але не найімовірнішим варіантом.

Олаф Шольц уже обмовився про таку собі «коаліцію світлофора» – його соціал-демократична сила (червоний колір), «зелені» (зелений) і Вільна демократична партія (жовтий). Саме за таким політичним розкладом і стартували перемовини.

Ще можливий і варіант коаліції «Ямайка» (за кольорами прапора цієї країни): ХДС-ХСС, «Зелені» і ВДП. Тоді Лашет, незважаючи на невиразну кампанію, зможе отримати канцлерське крісло, а християнські демократи залишаться головною партією влади.

Нові німецькі лідери і «Північний потік-2»

У своїх передвиборчих інтерв’ю Шольц неодноразово заявляв про необхідність вироблення «нової східної політики» щодо Росії. Потенційний канцлер виступає за діалог з Кремлем. Водночас він засуджує «насильницький переділ кордонів у Європі» в контексті окупації Криму. А ось із «Північним потоком-2» в нього все чітко, хоча і з традиційними застереженнями.

«Я повністю підтримую запуск «Північного потоку-2». Але треба забезпечити, щоб газопостачання східноєвропейських країн не опинилося під загрозою через можливу відмову Росії від газотранспортної системи України. Це те, на що всі можуть покластися і до чого ми ставимося дуже серйозно», – зазначив Олаф Шольц.

Перспективи вступу України в ЄС і НАТО кандидат від СДПН оцінює дуже стримано, на його думку, поки що таке питання не стоїть на порядку денному.

Однак і однопартієць Меркель Армін Лашет не дуже відрізняється позицією в цьому питанні:

«Нам потрібен цей газопровід, це економічний проєкт, він потрібен для енергопостачання. І завжди існувала умова: не повинно бути геополітичних втрат для України. Цей трубопровід не мають використовувати для того, щоби шантажувати Україну, або країни Балтії, або Польщу», – сказав Лашет.

А ось чия позиція найближча до України, то це лідерки «зелених» Анналени Бербок. Вона пообіцяла не допустити запуску «Північного потоку-2». За умови, що увійде до складу нового німецького уряду.

Як зазначила німецька політикиня в коментарі для Tagesspiegel, не можна довіряти запевненням Москви у збереженні транзиту газу через Україну після запуску проекту.

«Я би дозволи на запуск «Північного потоку-2» в жодному разі не видавала», – різко висловилася Бербок.

І те, що політики з такими поглядами, можуть у війти до владної коаліції в Німеччині, залишає Україні шанси. Бо загалом, надто багато німецьких політичних сил лояльно ставляться до Москви та навіть виступають за послаблення санкцій чи зближення з Кремлем.

Оцініть новину
Клас!
0
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Коментарі