НТА > НОВИНИ > Медицина та здоров'я > Дитячий ковід. Народжені з коронавірусом і вдесятеро частіше серед школярів

Дитячий ковід. Народжені з коронавірусом і вдесятеро частіше серед школярів

Якщо раніше під час спалаху хвороби у класі чи дитсадку хворіли 1-2 дитини, то зараз 10-12 дітей. Та найважче ковід переносять уже народжені з хворобою немовлята

1756

«Дитячий ковід» зазвичай протікає легше, аніж у дорослих  проте й малеча потрапляє до реанімацій з важкими випадками. Ускладнення від COVID-19 у дітей сьогодні спостерігаємо частіше, аніж на початку пандемії. Ба більше, протягом останніх тижнів частка дітей серед нових хворих складає 10%. Наприклад, зараз у львівському ОХМАТДИТі – 41 маленький пацієнт із коронавірусом. Антирекорд для медзакладу за весь час пандемії.

Про симптоми дитячого ковіду і чому вірус вражає дітлахів все частіше, читайте у матеріалі NTA.

Чому COVID “молодшає”

Вірус адаптовується під нові “жертви”

З початку вересня в Україні суттєво зросла кількість дітей інфікованих коронавірусом. Так, Національна академія наук України повідомила, що вперше з початку пандемії частка хворих дітей перевищила 10% від загальної кількості хворих.

Голова правління Української Академії Педіатричних Спеціальностей, докторка медичних наук та професорка Марина Маменко зауважила, що штам коронавірусу «Дельта» частіше вражає дітей та швидше передається від однієї дитини до іншої.

«Наразі у разі спалаху хвороби у класі чи дитсадку можуть захворіти близько 10-12 дітей, раніше ж це була 1-2 дитини», – розповідає Маменко.

При цьому, перебіг захворювання у дітей може бути як легкий, так і тяжкий. За словами професорки, важкі випадки виникають не так часто, як у дорослих, які хворіють на COVID-19, бо у дітей немає серйозних серцево-судинних захворювань. Проте все ж тяжкий перебіг у дітей трапляється:

«На попередніх двох хвилях було понад 40 дітей з мультисистемним запальним синдромом. Це дитина, яка потрапляє до реанімації відразу. Потрапляє після COVID-19, який дитина могла перенести досить легко і навіть непомітно для батьків. Але потім ми виявляємо антитіла до COVID-19, а у дитини вражаються судини у всіх органах та системах, коли страждають усі органи. Бувають коми у дітей з цукровим діабетом. Діти до 1-го року життя можуть тяжко хворіти», – каже Маменко.

На її думку, у школах дітям дозволяють ходити без масок, а деякі вчителі – не вакциновані, тому коронавірус і поширюється.

Лікар-інфекціоніст Євген Дубровський також підтверджує, що діти почали більше хворіти через високу заразність штаму “Дельта”, який зараз є домінуючим.

Водночас, за словами лікаря, переважно діти на COVID-19 хворіють легко, оскільки у них від природи дуже сильний противірусний імунітет. Не йдеться, звичайно, про дітей з групи ризику, у яких є хронічні захворювання.

Тому експертка Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ Катерина Булавінова радить батькам обов’язково вакцинувати дітей, які старше 12 років та мають хронічні захворювання:

«В основному діти переносять ковід легко, але є і діти, які хворіють дуже важкою. У них відбувається таке системне ураження».

Наразі в Україні масово дітей не вакцинують. Проте МОЗ затвердило ще у липні цього року рекомендації щодо можливості щеплення дітей віком від 12 років вакциною Pfizer.

Враховуючи рекомендації ВООЗ, Pfizer-BioNTech в Україні дозволили використовувати від 12 років, якщо дитина має високі ризики важкого перебігу та розвитку ускладнень після COVID-19 через супутні хвороби. Також дитина не повинна мати протипоказань до вакцинації.

Інфекціоніст Євгенія Менжуліна запевняє, що коронавірус та його штам «Дельта» зараз адаптовується.

«Якщо раніше ми казали, що діти менш вразливі через відсутність певних рецепторів, то наразі вірус буде адаптовуватися і винаходити щось нове, щоб потрапити в дитячий організм», – зазначає вона.

Новонароджені з COVID

Лікарка-інфекціоністка та завідувачка кафедри дитячих інфекційних хвороб Львівського медуніверситету Галина Литвин розповідає, що в епідланцюжку діти завжди відігравали основну роль: вони першими заражалися і були переносниками хвороби для дорослих. За її словами, респіраторні інфекції для дітей – це основна група інфекційних хвороб.

«Інфекціоністи з коронавірусом знайомі давно. Вони спричиняли як кишкові розлади, так і респіраторні розлади. Зрозуміло, що штучно синтезований вірус інакше себе поводить, бо природні віруси з кожним зараженням зменшують свою вірулентність, а штучно синтезовані навпаки збільшують», – зауважила вона.

Лікарка наголосила, що кількість молодих пацієнтів і справді збільшилась. Минулого року коронавірусом часто хворіли підлітки і діти дошкільного віку. Натомість сьогодні побільшало навіть новонароджених та дітей, яким немає року.

«Звичайно будуть хворіти і новонароджені діти, бо у нас є багато невакцинованих вагітних жінок. Дуже важкий випадок маємо у лікарні «Охмадит». Дуже важкий перебіг у новонародженої дитини. Народжена вона від матері, хворої на коронавірус», – каже Галина Литвин.

Дитячий «ковід». Симптоми змінилися

Пневмонії, інтоксикація, віддалені наслідки

Клінічні симптоми у дітей також змінилися, зауважила інфекціоністка. З’явився інтоксикаційний синдром, кишкові розлади, які були і раніше, та важкі пневмонії.

«Дельта-вірус стає вірулентнішим, патогеннішим. Але, на жаль, не завжди можемо підтвердити лабораторно, що це “дельта”. Набагато важчий у дітей став перебіг хвороби. І важчі пневмонії, й інтоксикаційний синдром», – розповідає Литвин.

Лікарі стурбовані, що мультисистемний синдром, який у дітей розвивається після COVID, може проявлятись ще важче цього року через штам «Дельта».

«Ми також дуже хвилюємось за віддалений наслідок. Тому що розвивається у дітей такий мультисистемний запальний синдром через 1-1,5 місяці з поліорганним ураженням. Якщо дельта дасть щось подібне, то цей синдром буде ще важчим».

За словами Литвин, запальний синдром має подібні клінічні симптоми до різних інфекційних захворювань (скарлатина, менінгококова інфекція), а також кишкові, діарейні симптоми, висипки, кон’юнктивіт і набряковий синдром. Небезпечний цей синдром тим, що вражає не лише легені, але й серце та вінцеві судини.

«Цей наслідок дуже важкий. Найчастіше синдром розвивався у підлітків і діти до 11 років. І ще він ускладнюється тим, що дуже дороговартісне лікування. На лікування першого діагностованого мультисистемного синдрому дівчинці ми збирали кошти за допомогою благодійників. Вартувало воно понад 225 тисяч», – зауважила Галина Литвин.

Валерія Рабінович

 

Оцініть новину
Клас!
0
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Коментарі