Голодомор, Голокост, геноцид у Руанді, Сребрениці, Дарфуні - це не повний перелік злочинів проти людяності, які супроводжувалися масовим знищенням певної нації. Якщо для світу це жахіття минулого, то для українців - страшне сьогодення.
Про геноциди у світі, покарання причетних до злочинів та чи можна сучасні звірства російських окупантів в Україні розцінювати як новий етап геноциду української нації – розповів Андрій Козицький, історик, дослідник геноцидів та автор першого в Україні посібника, присвяченого геноцидам людства.
Геноцид - це не одномоментний акт
- Те, що зараз відбувається в Україні – це геноцид? Які найбільш відомі випадки геноцидів були зафіксовані впродовж останніх століть?
- Міжнародне визначення геноциду дали у грудні 1948 року в статті, у другій конвенції із запобігання злочинів геноциду та покарання за нього. Відповідно до нього, винищення людей за етнічною, національною, расовою, чи релігійною ознакою є явищем геноциду. Те, що ми зараз спостерігаємо в Україні, має видимі ознаки геноциду.
Геноцид - не є одномоментним актом, він починається із нагнітання ненависті до представників групи, призначеної на винищення. І ми бачимо, як РФ, російська пропаганда, путінський режим тривалий час намагалися перетворити українців у потенційних жертв, переконуючи російських військових та суспільство, що українці є найбільшими ворогами Росії. Тому те, що зараз відбувається в Україні, без сумніву, має всі ознаки геноциду.
Упродовж ХХ століття трапилося близько десятка випадків геноциду, які визначені та визнані на міжнародному рівні. Це геноцид вірмен в Османській Імперії, циган і євреїв під час Другої світової війни, українців під час Голодомору 1932-1933 років, геноцид у Руанді, Камбоджі та у Сребрениці - це один з епізодів боснійської війни середини дев'яностих років минулого століття.
- В історії України найжорстокішим, спланованим актом геноциду українців був Голодомор. Чи можна сучасні звірства Росії в Україні розглядати, як новий, радикальний етап геноциду української нації?
- У ХХІ столітті унікальним моментом є те, що плани геноциду українців сучасності розроблялися у тому самому місці, за тією ж адресою, де розроблялися плани Голодомору, підозрюю, що навіть у тих самих кабінетах.
[gallery columns="2" size="large" link="file" ids="391426,391425"]
Метою геноциду є не просто вбити людей. Мата геноциду є ліквідувати, знищити певний спосіб життя. Як нацистам не подобався єврейський спосіб життя, так і зараз у Росії зараз не приховує, що їм не подобається український спосіб життя. Путін, його поплічники, російська пропаганда кажуть, що українці живуть якось не так, мають не тих героїв.
Ми бачимо, як вбиваючи, залякуючи українців, Росія намагається змінити український етнотип, українську самосвідомість, ліквідувати Україну, як кажуть у РФ, як проєкт «антиросії». Тому те, що відбувається зараз в Україні, я вважаю, повинно розглядатися як геноцид і всі винні повинні понести за нього покарання.
Геноцид в Україні буде прецедентом у світовому масштабі
- Яке покарання несли діячі, що спричинили попередні, офіційно визнані світом геноциди?
- Винуватці геноцидів у ХХ століття мали різне покарання, бо в деяких випадках народи, що стали жертвами геноциду, не чекаючи на міжнародні суди, самі брали справедливість в свої руки. Наприклад, вірмени у 20-их роках минулого століття вбили всіх головних організаторів геноциду вірменів, їх вистежували по цілому світу. Вірмени здійснили дуже велику компанію збору коштів для того, щоб профінансувати діяльність спеціальних підрозділів, які шукали тих, хто вчинив геноцид вірмен.
Геноцид євреїв був покараний у результаті Нюрнберзького Міжнародного трибуналу і також низки процесів, які тягнулися аж до 1960-их років. Одного з чільних винуватців геноциду євреїв, ізраїльська розвідка викрала із Аргентини - це був Адольф Ейхман. Його привезли до Ізраїлю, засудили і за вироком суду повісили. Тіло спалили, а прах розсіяли над Середземним морем.
У випадку геноцидів у Руанді, Камбоджі чи у Боснії відбулися міжнародні суди і винуватці відбувають довічне ув'язнення.
[caption id="attachment_391432" align="aligncenter" width="700"]
У боснійській Сребрениці знищили понад 8 тисяч людей[/caption]
[caption id="attachment_391427" align="aligncenter" width="1024"]
Геноцид у Руанді: з 6 квітня по 18 липня 1994 року представники хуту знищили, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 млн осіб народності тутсі[/caption]
Я вважаю, що у разі геноциду українців, ми маємо поєднувати обидва ці елементи. І самі українці, я впевнений, будуть шукати тих, хто вбивав українських цивільних у Бучі, Ірпені, інших містах. Також необхідно звернутися до міжнародних судів, щоб на міжнародному рівні було зафіксовано відповідальність Росії як держави у цих злочинах геноциду.
- Якщо не враховувати страшні злочини проти людяності ХХ століття, чи можна вважати геноцид українців, який зараз здійснює Росія, найбільшим та найжорстокішим у XXI віці?
- Боюсь, що ні. Вже у нинішньому столітті вже трапилось кілька випадків геноциду. Був геноцид у Дарфурі, у М'янмі (геноцид рохінджа), сталися геноциди й у африканських державах. Тільки річ у тім, що геноциди, про які я згадав, не були настільки добре задокументовані. Про них інформація доходила дуже фрагментарно, як правило, запізніло. Через це реакція світу була досить млявою.
[caption id="attachment_391423" align="aligncenter" width="1000"]
М'янма пережила геноцид у ХХІ столітті[/caption]
У випадку України ми вперше в ХХІ столітті маємо справу з настільки добре задокументованим випадком масового винищення українців на національній підставі. Тому, я вважаю, що геноцид в Україні буде прецедентом у світовому масштабі.
Максим Турчинський
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал
"Говорить великий Львів"
Підписуйтеся на
нашу сторінку у Facebook
