НТА > НОВИНИ > Львівські новини > Хліб із колорадською стрічкою: як на Львівщину переїхав бізнес “регіонала”

Хліб із колорадською стрічкою: як на Львівщину переїхав бізнес “регіонала”

Володимир Юрійович Мисик є засновником хлібної імперії та ключовою особою у групі компаній «Кулиничі». Це колишній нардеп від Партії Регіонів, який у січні 2014 року голосував за диктаторські закони та дискредитував Революцію Гідності

898

Від початку повномасштабної війни майже 800 українських підприємств здійснили релокацію. Це переміщення виробництва чи надання послуг із територій, де точаться бойові дії, у більш безпечні місця. Серед західних областей, Львівщина займає першу позицію за кількістю прийнятих компаній.

Безперечно, це відкриває нові можливості для цілого регіону: з’являються робочі місця, збільшуються надходження до бюджету. Але в той же час релокація має і свій недолік: до Галичини переїжджає бізнес колаборантів, які роками підтримували агресора і фактично за руку привели на нашу землю рускій мір.

Щодня Україна продовжує зазнавати економічних втрат через зруйновану промисловість. Сотні заводів та фабрик знищені вщент або суттєво пошкоджені, і тепер змушені простоювати. Відновити їх наразі неможливо через бойові дії. Відтак, в Україні запрацювала релокація.

 «Це є переміщення бізнесу. Переміщення якихось певних адміністративних функцій. Наприклад, одного органу влади у географічно в інше місце зі збереженням того функціоналу, який був до релокації», – каже юрист Юрій Танасійчук.

Такі переміщення здійснюють здебільшого підприємства зі східних, південних та північних областей, які найбільше постраждали від російської агресії.

 «Львівщина є абсолютним лідером. У нас 955 заявок, 214 компаній успішно переїхали. З них 150 вже працює. 52 компанії зараз активно підбирають місце для проведення своєї діяльності», – розповідає керівник відділу інвестиційної політики Львівської обласної військової адміністрації Орест Фільц.

Будівництво хлібзаводу в Оброшинській ОТГ. Хто власник

26 серпня 2022-го. В Оброшинській ОТГ починають будівництво великого хлібозаводу. Під егідою зведення першого хлібопекарського комплексу на Львівщині за останні 50 років чиновники військової адміністрації урочисто закладають капсулу у фундамент майбутнього заводу. Три тисячі робочих місць, зокрема для переселенців, інвестиція у 20 мільйонів євро, 150 тонн готової продукції на добу – такі переваги запуску нового проєкту окреслюють посадовці. 

 «Це є сплата податків, що є на сьогодні архіважливо. Для нас, як регіону, оскільки ми відчуваємо свій обов’язок надавати якісні послуги для внутрішньо переміщених осіб. А для цього потрібні гроші. А ОТГ має забезпечити базове житлово-комунальне господарство», – пояснює директор департаменту економічної політики Львівської обласної військової адміністрації Степан Куйбіда.

Офіційним власником ТОВ «Кулиничівське», яке переїхало з Харкова, є Володимир Мисик. Про свої плани збудувати завод на Львівщині він повідомляв за довго, до офіційного рішення.

«До 31 січня ми плануємо отримати вже першу хлібину. У грудні цього року закінчити будівництво»,  – про анонсував керівник торгової марки «Кулиничі» у Львівському регіоні  Володимир Мисик.

Однак реальним власником бізнесу вважають його батька – Володимира Мисика-старшого. Саме він є засновником хлібної імперії та ключовою особою у групі компаній «Кулиничі». Це колишній нардеп від партії Регіонів, який у січні  2014 року голосував за диктаторські закони та дискредитував революцію гідності. Тож, коли в Україні оголосили бойкот регіоналам та їхньому бізнесу, хліб із заводу “Кулиничі” почали продавати у простих прозорих пакетах без зазначення торгової марки.

«Людина, як політик, себе вела м’яко кажучи, неадекватно. Щодо українських інтересів. Наскільки я пригадую, він і за харківські угоди голосував», – вважає народний депутат України VIII скликання Дмитро Добродомов.

Політична кар’єра Мисика запам’яталася насамперед прогулами та кнопкодавством. Але навіть це дріб’язок у порівнянні з тим, що у 2016 депутат умисне вніс абсурдну поправку до держбюджету, щоб заблокувати українцям надання безвізового режиму. У той же період народний обранець увійшов до переліку тих, хто намагався вбити електронне декларування.

Окрім того, в інтернеті досі гуляють світлини Володимира Мисика із колорадською стрічкою на піджаку.

«Ми бачимо, що це був явний приклад того, що людина не була за державність, не була за українізацію, вона не переймалася, а більше, можна так говорити топила за Росію», – каже депутат Львівської міськради Ігор Зінкевич.

Політична та бізнесова кар’єра Володимира Мисика

Імовірно, саме це дозволило чоловіку побудувати політичну кар’єру та розвивати успішно бізнес. Тим паче, коли твоїм партнером є син самого прем’єр-міністра. Йдеться про Олексія Азарова. Саме його, за інформацією ЗМІ, вважають неофіційним співвласником «Кулиничів». У 2011 його батько Микола Азаров ініціював створення регіональної мережі хлібопекарень, якою в підсумку стали «Кулиничі». А новозбудований завод компанії відвідував тодішній президент країни Віктор Янукович.

 «Тоді у політичному плані для нього все було гаразд. А коли у це місце націлюється окупант – він свій бізнес переміщає у безпечний, західний регіон. Це багато, що говорить про людину, для якої я розумію, гроші багато що значать», –  каже народний депутат України VIII скликання Дмитро Добродомов.

Після втечі Януковича з України активісти навідалися до його маєтку у Межигір’ї, де знайшли легендарний золотий батон. У політичних кулуарах ходять чутки, що це подарунок саме від Володимира Мисика.

 «Враховуючи його комерційну жилку і те, що було пов’язано з ним на повсякденному часі ,– це інтерес свій особистий», – вважає депутат Львівської міськради Ігор Зінкевич.

Тоді ж торгова марка «Кулинині» розпочала агресивну кампанію з завоювання покупців Києва та області. В тому числі через масове встановлення під прикриттям ночі фірмових кіосків без дозвільних документів. Порушення фіксували активісти, але не місцева влада. Схожа ситуація відбувалася і в інших регіонах країни, де була представлена компанія.

«За останні два роки понад 60 торгових точок компанії «Кулиничі» з’явилися в Полтаві у найкращих місцях. У той час, як Полтавський хлібокомбінат надіслав більше 30 листів міській і обласній владі. Ми отримували відписки, що згідно з законом – не можна», – так тоді це коментував Василь Гаврилюк, колишній власник Полтавського хлібокомбінату. 

Через такі змови та недобросовісну конкуренцію з боку харківського бізнесмена, почали закриватися інші колись успішні хлібзаводи.

Побудувати успішну бізнес імперію – справа нескладна, якщо маєш покровителів на найвищому державному рівні. Достатньо стати політичною маріонеткою із проросійськими поглядами. Саме такі горе бізнесмени і чиновники відчинили двері окупантам на нашу землю. А коли в їхні заводи та домівки влучили перші ракети, без жодних докорів сумління передислокувалися у західні регіони, попри їхній відвертий антагонізм. Імовірно у таких людей банально відсутнє відчуття власної гідності.

Що кажуть на місці будівництва

Нині у селі Оброшино, поблизу Львова, кипить робота. Саме тут до кінця року планують звести та запустити новий хлібопекарський комплекс харківського бізнесмена Володимира Мисика за програмою релокації бізнесу.

 «Був запит на ділянку, чіткі параметри. І ми із бази інвестиційних об’єктів дали всі можливі пропозиції, як приватних, так і комунальних. Їздили разом, підбирали ділянки. Найбільше йому сподобалася ця. Це приватна ділянка. Тому вся діяльність по придбанню ділянки велася напряму із власником та директором компанії», –   розповідає керівник відділу інвестиційної політики Львівської обласної військової адміністрації Орест Фільц.

«Коли ми говоримо «Ні – Альфа банку у Львові», то це аналогічна історія Альфа-банку. Просто там прямі російські інвестиції, а тут – зрадницькі, нібито українські інвестиції і релокація цього бізнесу. Звичайно, що позиція власника і досить великого підприємства має значення. Його політична позиція, моральна, етична поведінка», – каже юрист Юрій Танасійчук.

На місці будівництва реального власника ми не бачили. Тут присутній лише директор майбутнього виробництва. Однак відповідати на запитання журналістів щодо свого роботодавця чоловік не забажав.

 «Мені яка різниця. Є суд, є інші… Ви що, не знаєте куди звертатися чи що?», – відповів директор «Львівського хлібопекарського комплексу» Ігор Ліскевич.

А політичне минуле власника «Кулиничів» у партії Регіонів чоловік пояснює доволі дивно.

 «Чуєте, а ви колись були дитиною. Стали дорослою. І що?», – відповів  директор «Львівського хлібопекарського комплексу» Ігор Ліскевич.

Те, що інвестором нового заводу на Львівщині став колишній регіонал проблеми не бачить і голова Оброшинської ОТГ Іван Галич: «Ну, я з ним дітей не хрестив, щоб коментувати його особистість. А що, ті історії впливають на бізнес? Яким це чином пов’язано? Якби у нього були якісь історії щодо бізнесу, що щось не так добре зробив, то воно має стосунок. Він не політикою приїхав займатися. Трошки різні речі».

 Що кажуть мешканці Оброшино

Самі ж мешканці Оброшино про інвестора розповідають більш охоче. Втім думки місцевих щодо нього розділилися.

 «Я проти, аби ходили з тим жуком. Я, наприклад, за робочі місця, я – за, ну але би не були ті москалі. Вони нам отако вже надоїли. Я проти його особисто. Щоб він не мав поглядів тих москальських, путінських», – така думка мешканки Оброшинської ОТГ Марії.  

«Зараз в час війни мені здається люди свої цінності переосмислили, в принципі. Тому, я не проти побудови тут хлібзаводу. Бо багато робочих місць. Тим більше, зараз це дуже актуально. Бо дуже багато переселенців. І регіонал-не регіонал. Мені якось чесно все одно», – каже мешканка Оброшинської ОТГ Ольга.  

Чи потрібні нам такі інвестори

«На сьогодні прихильники, щоб такий завод був, кажуть: «Ну це ж будуть робочі місця, це будуть податки». Давайте росіян тоді сюди пустимо для того, щоб вони нам тут робили робочі місця. Я на це дивлюся так – має бути покарання. Є злочин – це багаторічна позиція політична. Антиукраїнська. В тому числі через це почалася війна», –  каже народний депутат України VIII скликання Дмитро Добродомов.

Проте в обласній адміністрації пояснюють: головна ціль – це саме релокація, створення робочих місць та залучення інвестицій. А от перевірка контрагентів та їхніх власників відбувається хіба щодо накладених санкцій.

 «Обов’язково всі компанії проходять перевірки і нам не було надано інформації про те, що це чи під санкціями, чи під розшуком і ми почали працювати по наших покладених кроках і по нашому механізму», –  пояснює керівник відділу інвестиційної політики Львівської обласної військової адміністрації Орест Фільц.

“Змови” кілька разів намагалися зв’язатися і з самим Володимиром Мисиком. Однак усі наші спроби завершилися невдачею. Часу, аби відповісти на запитання, екс-регіонал так і не знайшов.

«Допоки не буде якоїсь правочинних речей, які дадуть можливість в правовій формі вирішити з даною особою – ми, на жаль, бездіяльні. Це правда», – каже депутат Львівської міськради Ігор Зінкевич.

Тож тут логічно випливає питання: чи потрібні нам такі інвестори? Попри те, що вони створюють робочі місця, вкладають кошти та платять податки, що звичайно сприятливо впливає на економіку області, є ризик, що такі бізнесмени свої проросійські погляди згодом почнуть поширювати і в нашому регіоні. Крім того, без твердої підтримки когось із місцевих чиновників ніхто з колишніх регіоналів не наважився б заходити зі своїм бізнесом на Львівщину.

Юлія Бундз, “Змови”

Оцініть новину
Клас!
0
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
2
Обіймашки
0
Шооо?
1

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі