НТА > НОВИНИ > Війна > Історії кохання на фронті та чому кількість шлюбів зростає під час війни

Історії кохання на фронті та чому кількість шлюбів зростає під час війни

Когось війна спонукає частіше брати шлюб, а інших –  більше розлучатися. NTA зібрав історії кохання на війні та пояснив, чому зростає кількість шлюбів у важкі часи

2537
18

Війна коханню не перешкода. А почуття, які зародились на передовій та пройшли випробування війною, – особливо цінні. NTA зібрав історії кохання військових, які попри запеклі бої, створили справжні українські сім’ї.

Весілля на передовій

Замість весільних нарядів – військовий однострій та бронежилети, а з присутніх лише бойові побратими. Так, ще на початку червня в одному з прифронтових населених пунктів Донеччини одружилися дві пари українських десантників.

Владислав та Ольга – кадрові військовослужбовці, які вже не перший рік захищають Україну від російських окупантів. Десантники щодня виконують бойові завдання, ризикуючи власним життям. А після повернення до свого тимчасового мешкання – будують плани на майбутнє.

Друга ж родина поєднала в собі добровольця та журналіста.

Микола в перший день повномасштабного вторгнення став до лав Десантно-штурмових військ, щоб зі зброєю в руках захищати рідну країну. Але війна не завадила коханню. Христина також не залишилася осторонь. Окрім війни на інформаційному фронті, молода жінка активно допомагала армії у складі волонтерського десанту.

Кохання, яке зародилось на фронті

Особлива подія відбувался і для волинської бригади. В одному з міст Донеччини одружилися дві пари військовослужбовців 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Обидві пари, Віталій і Крістіна та Володимир і Христина, зустрілися на покохали одне одного саме на фронті.

Наречені – в українських вишиванках, а замість фати у них – вінок із квітів. Весілля хоч і фронтове, проте відбулося за усіма традиціями – перший весільний танець, коровай і фото на згадку.

За законом воєнного часу в районі ведення бойових дій їхні рішення поєднати свої засвідчив та зареєстрував командир нашої Князівської бригади полковник Олександр Охріменко. Окрім офіційної реєстрації пари також обвінчалися. Таїнство провели капелани волинської бригади.

Весілля на блокпосту

Добровольці територіальної оборони міста Києва, Леся та Валерій, вже двадцять років разом і мають 18-літнью донечку, але досі немали часу одружитися.  Проте війна все змінила – у перший місяць повномасштабного вторгнення пара разом записалася у тероборону, підписала контракт, стала військовослужбовцями Збройних сил України та одружилася.

Тепер замість храму – чисте поле біля блокпосту, замість вінців – військові каски, а замість рушників – жовтні пов‘язки.

З передової – на весілля

На початку повномасштабної війни Росії проти України актор Максим Девізоров вступив до лав ЗСУ та вирушив у Донецьку область. Утім, це не завадило зірці серіалу «Перші ластівки» одружитися з коханою — акторкою Світланою Гордієнко. 26-річний хлопець приїхав із гарячої точки у Дніпро на один день, аби створити нову українську сім’ю.

Максим – у військовій формі, а його дружина — у білій сукні, проте не у взутті Попелюшки, а з грубими черевикам.

«Ангел мій, ти знаєш, як сильно я хочу знову засинати і прокидатися разом з тобою. Ти – моє натхнення і мої крила. Коли закінчиться війна, у нас буде стільки справ! Але найголовніше серед них – подарувати один одному прекрасних діточок. Скоріше б перемога. Люблю», – звернувся Девізоров до коханої.

Весілля в госпіталі Франції

Український військовий Сергій Никуляк та його наречена Марія Храбрих познайомилися ще 6 років тому. Обоє молодят з Хмельниччини. Пропозицію Марії Сергій зробив ще минулого року, тому пара готувалася до весілля. Коли почалась повномасштабна війна відкласти весілля закохані відмовилися.

«Через два тижні від початку війни я поїхала забирати весільну сукню. Не встигла її довезти додому, як мені зателефонував Сергій і повідомив, що його забирають на фронт», – зізнається Марія.

Через два місяці Сергій подзвонив своїй нареченій із госпіталю – отримав тяжкі поранення. Згодом Сергія відправили на лікування у госпіталь «Персі», що у Франції. Військовий вирішив, що весілля потрібно провести якнайшвидше.

«Як ви розумієте, ми йдемо через вогонь і воду. Так, жахлива війна внесла свої корективи, але ми не зупинимось. І ми безмежно вдячні кожному, хто нам допомагає здійснити нашу мрію», – каже Марія Храбрих.

Кількість розлучень зменшилась втричі

Загалом в Україні відділи реєстрації актів цивільного стану повідомляють про збільшення числа шлюбів, зокрема, серед військових. За офіційними даними Міністерства юстиції, у першій половині 2022 року в Україні зареєстрували 102 318 шлюбів. Для порівняння, минулого року в першому півріччі було зареєстровано 86 тис. шлюбів.

Цього року найбільше охочих обмінятись обітницями зафіксували на Дніпропетровщині – понад 13 тисяч пар. Також серед лідерів за кількістю зареєстрованих шлюбів – м. Київ (9 749), Одеська область (7 699), Львівська (6 181) та Київська (6 025) області.

У РАЦСах також кажуть про зменшення розлучень у їхніх бюро. Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції каже, що з початку війни сімейні стосунки українців стали міцніші, а шлюби триваліші. Як показує статистика, кількість розлучень, які реєструються через відділи ДРАЦС, зменшилось втричі у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Українці відчувають новий феномен

Бажання розлучитись знизилось, але не зникло. Відтак, когось війна спонукає частіше брати шлюб, а інших –  більше розлучатися.

Психолог Ольга Шабловська пояснює, що зараз українці переживають цікавий феномен – зміна сенсів. У людей змінилися пріоритети, цінності, вони намагаються жити тут і зараз.

«В стані війни ми маємо такий цікавий феномен, який торкається фактично  кожного: і тих хто в активній зоні, і тих хто в більш-менш спокійних точках України. Це зміна сенсів. Те, що було важливо раніше, стало неважливим зараз. Змінилися пріоритети, цінності, сенси. Люди відчувають, що життя дуже швидкоплинне, і ми не можемо бути впевнені в тому, що воно буде завтра-післязавтра. Кожен українець намагається жити зараз. І через те, що змінюються сенси, люди хочуть отримувати те, що зараз є найцінніше, а для багатьох це саме стосунки», – пояснює Ольга Шабловська.

Сім’я – це мотивація на війні

За словами психологині, для чоловіка, який отримав повістку або вже захищає свою країну, сім’я – це мотивація, те, що дає внутрішню силу воювати, захищати і повертатися живим.

«Це мотивація, що я це роблю, бо це потрібно для країни, для моїх рідних. Віра в сенс, що я роблю те, що на зараз цінне, і воно найважливіше. Любов до рідних – це те, що тримає, дає силу навіть в найскладніших умовах виживати. Виживати заради рідних, коханої, дітей. Тому насправді ми маємо такий бум. Це приємно»,  – додала експерт.

Психолог зауважує, що коли почалася війна, ми почали об’єднуватися, і справді розлучень стало менше.

«Але на зараз, ми бачимо по зверненнях, що люди перебувають в постійному стресі, який викликає різні стани. Це шокові стани, збудження, тривога, виснаження, почуття болю через те, що ми бачимо кожного дня в новинах, злість, агресія. Цікаво, що емоції ми зазвичай блокуємо, ми не дозволяємо собі плакати, розслаблятися, розкисати».

Ольга Шабловська пояснює, що усі ці негативні емоції, які накопичилися, можуть вийти на зовні через роздратування, агресію. А чим більший біль ми відчуваємо, тим більша агресивність проявляється.

«Це роздратування можна порівняти з рамкою, яка переміщується в просторі і накладається на будь-який об’єкт, який попадає на цю рамку. І оця рамка роздратування, на жаль, накладається на тих, хто поряд. А агресія викликана зовсім іншим. Ми не можемо її виплиснути на Путіна чи орків, тому страждають наші близькі, у яких також є своя рамка роздратування. Тому по запитах, по консультуванні ми бачимо, що стосунки в міс’ї – це зараз дуже актуальна проблема. Бо всі ці емоції, на жаль, виливаються на рідних і близьких», – каже психолог.

Аби запобігти таким ситуаціям  психолог радить давати собі можливість відчувати емоції. Якщо ви відчуваєте виснаження – відпочити, якщо відчуваєте біль, знесилення, почуття безпорадності –поплакати.

«Якщо вам боляче, то треба переживати ці емоції. Якщо є злість, то краще скерувати її на того, хто є причиною. Розкажіть все, що ви думаєте про росіян, орків. В сім’ї, якщо вам погано, то проговорювати всій стан, а рідним говорити: «я люблю тебе і ми це все переживемо». Тому що любов переживає найскладніші труднощі», – підсумувала психологиня.

Оцініть новину
Клас!
3
64.svg?v=2.6
Я це люблю
0
11.svg?v=2.6
Ха-ха
1
5.svg?v=2.6
Сумно
0
26.svg?v=2.6
Злість
0
29.svg?v=2.6
Обіймашки
0
36.svg?v=2.6
Шооо?
0
35.svg?v=2.6

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить Великий Львів"