НТА > НОВИНИ > Львівські новини > Кава для перемоги. Історія херсонця, який власноруч створив кавотяг у Львові

Кава для перемоги. Історія херсонця, який власноруч створив кавотяг у Львові

Кавотяг у Скнилівському парку – це не просто робота, але й допомога захисникам на передовій на Херсонщині. Частину коштів із заробітку віддають на допомогу військовим

1571
289838192 1043275886557778 6983951691428890294 n

Із перших днів повномасштабної війни Дмитро переїхав з Херсонщини до Львова. У новому місті вирішив реалізувати вже давно запланований проєкт і власноруч змайстрував кавотяг. Тепер у Скнилівському парку можна скуштувати каву, зварену на піску.

Про те, як у перший день війни довелося залишити свій дім і переїхати до Львова, та як зараз його кава змушує людей посміхатися, Дмитро розповів для NTA.

Кава має бути кавою, а не кавовим напоєм

Щодня у Скнилівському парку Львова можна побачити невеликий червоно-чорний кавотяг. Тут Дмитро готує близько 100 горняток кави вдень. Робить це у незвичний для всіх сьогодні спосіб – у джезві на піску.

«Ми беремо каву незвичайно звичайну, бо цьому способу заварки вже понад тисячу років. Араби варили каву в джезві. І коли вони цю культуру до нас привезли з Туреччини, то цю посудинку почали назвати «турка», бо ми не запам’ятали, як вона називається правильно», – пояснює Дмитро, заварюючи каву на піску.

«Це була лише кава арабіка, бо араби п’ють лише арабіку. Вже коли в Радянському Союзі почали садити каву десь у В’єтнамі, то це була найдешевша робуста. Тому ми знаємо каву не зовсім правильну. Робуста – це чорновий сорт кави. Вона приємно пахне, але на смак ніяка. У нас лише арабіка, наддрібного помелу, бо в джезві варити треба каву буквально в пудру змелену».

Дмитро розповідає, що секрет густої пінки – це якісне зерно, правильний помел, і головне – не шкодувати кави.

«Кава має бути кавою, а не кавовим напоєм. Я пропоную каву зі спеціями, бо араби варили каву зі спеціями. Перше – це був кардамон. Пустеля, дуже спекотно, але араби пили каву літрами, і їм було нормально. Чому? Бо вони пили каву з кардамоном, він трішки понижує тиск».

Для нас Дмитро також готує каву з кардамоном, а ще додає трішки солі і чорного перцю. Каже: «така кава по-арабськи».

«Взагалі спеції дуже штука специфічна, тому я завжди пропоную спочатку понюхати їх. Ставлю баночки зі спеціями перед людьми. Я каву варю міцну, але вона водночас буде м’яка через те, що цей спосіб заварювання робить не звичну каву, яку ми звикли пити з автомата. Смак незвично міцний і водночас м’який».

Кава зі спеціями – перший ковток і останній будуть різними

«Це, по-перше, через те, що коли кава заварюється, то густа пінка підіймається. Пізніше вона сідає на дно, і буде мати кислуватий присмак. Але на дні у нас ще багато цієї кави – «жмих», який продовжує  насичувати вашу каву. Таким чином ваша кава змінює смак свій, навіть коли її вже з турки перелили».

Кава у джезві відрізняється від звичайної саме цією густою пінкою. Бариста каже, що араби варять каву і підіймають цю пінку щонайменше три рази:

«Доводжу до кипіння, але не до кінця. Тобто до 98 градусів – тут така тонка межа. І оця тонка межа має зберігатися, не має бути 100 градусів. Кава у нас одна, але спецій дуже багато. Ще у мене є бодян, імбир, коріандр, мускатний горіх, кориця. Зараз наймодніше – це кава з кардамоном».

Дмитро зауважив, що кава на піску – це звичайний спосіб заварювання, але зараз його незвично бачити, бо зручніше натиснути кнопку на автоматі. Каже, що більше 100 чашок кави вдень не звариш, бо на весь процес потрібен час. Одночасно можна зварити 4 кави на піску. Але людям цікавий сам процес.

«Цікаво подивитися, як ця кава оживає, як рухається пінка. От ви вже захотіли цю каву, навіть ще не спробувавши її. Часто на нас приходять люди, які каву навіть не п’ють. Тепер приводять своїх друзів, знайомих».

Пити каву – це ритуал

«Каву перетворили на повсякденний напій. Але пити каву – це певний ритуал, який ми спаскудили і спопсили. Молоко робить каву зі спеціями трішки неправильною. Я пропоную усім спочатку без молока, але якщо потрібно, то я додаю. Найчастіше у нас п’ють каву без молока, але ми даємо право вибору», – пояснює херсонець.

Почав варити каву на піску Дмитро ще 8 років тому на Херсонщині. Ідея створити кавотяг назріла також давно, проте реалізувати заплановане вдалося вже у Львові.

«Проєкт у голові був давно, але не було, напевно, того штурхана, який каже, що треба робити. У нас на Херсонщині була кав’ярня, але не пересувна. Культура варіння кави на піску в нас також давно. Ми вже років 7 чи 8 варимо каву. А коли почалася війна, ми опинилися у Львові, і треба щось робити. Роботи немає. І старий проєкт, який був у голові, ще раз народився, – розповідає свою історію.

Кавотяг Дмитро змайстрував власноруч у гаражі. Каже, що конструкція проста: велосипед та звичайна тумбочка, в яку інтегрована пічка на дровах.

«Купив запчастини з велосипеда, зварили, прикрутили. Це дуже проста конструкція. І ця пічка гріє не тільки пісок, але й певну площину, підігріває бойлер з водою. І стилізована ця тумбочка під паровоз. Чому паровоз? Бо я розумів, що ззаду має бути топка, як у старих паровозів, а спереду дим дує. Це така інсталяція-імпровізація на тему паровоза».

До Львова приїхали з першого дня. Часу збиратися не було

«Моя дружина зі Львова. Ми приїхали сюди з першого дня. Бо ми навіть не в Херсоні живемо, а на лівому березі, де міст через Дніпро. Якби міст підірвали, ми би не змогли переїхати. Ми дісталися до Львова важко, їхали машиною: двоє дітей, дружина і собака. Дуже швидко збиралися, в чому були одягнені, в тому сіли і поїхали. Часу збиратися не було. Це були перші години. Ми переїхали через міст, і вже через півтори години почалися бої на мості і перед мостом. Ми б вже не виїхали. З перших днів у Львові ми з кумом моїм в теробороні були. Вночі і вдень патрулювали», – пригадує своє 24 лютого Дмитро.

Не просто бізнес, а допомога захисникам

Кавотяг у Скнилівському парку – це не просто робота, але й допомога захисникам на передовій на Херсонщині, каже Дмитро. Частину коштів із заробітку віддають на допомогу військовим.

«Я веду соціальну роботу, і мене багато хто знає, люди довіряють. Я з кумом вже третину мільйона гривень зібрали. Те, що тут заробляємо, дуже велика частина йде туди. Тобто це не просто бізнес, щоб не голодувати, а щоб швидше закінчилася війна. Додому хочеться. Мої батьки залишилися там. Біля них розташований якраз полігон воєнний. Виїхати можливо лише через Крим. Три машини їдуть  – дві доїжджають. Але рашисти в Херсоні відчувають, що пахне смаженим, не довго їм лишилося. І партизани херсонські активізувалися», – висловлює сподівання Дмитро.

Дмитро за фахом інженер-педагог, але з третього курсу викладав дітям спортивний туризм, який до початку війни і був його роботою. Організовував походи, сплави Південним Бугом. Також у рідному Херсоні організовував дитячі літні табори. Цього року мав бути уже сьомий.

«Ми побудували мотузковий парк, скалодром. І на базі цього містечка ми робили дитячі табори літом. Взимку у мене лижна школа в Карпатах, вже років 20. Буковель, Славське, Пилипець. Карпати я знаю добре. В планах організувати дітям табір в Карпатах», – ділиться планами чоловік.

У Скнилівський парк до Дмитра приходять не лише випити кави, але й поспілкуватися.

«До нас дуже багато переселенців приходять. Приїжджають навіть з різних частин міста, щоб поговорити, поділитися і почутися. У кожного своя історія. Кожен хоче бути почутий. І з місцевих нас дуже багато хто підтримує», – додає Дмитро.

Заплати за іншого і розрив шаблонів

Купити каву тут можна не лише собі, але й будь-якому перехожому. За словами Дмитра, таким чином люди обмінюються посмішками і настроєм.

«Є такий фільм «Заплати іншому»: хтось платить наперед. Наприклад, приходить жіночка і замовляє каву, а за неї вже заплатили. Ця людина може заплатити комусь іншому за каву наперед. Це для людей такий розрив шаблонів, люди обмінюються посмішками і їхній день зовсім інший. Таким чином люди один одного торкаються очима», – каже Дмитро.

Валерія Рабінович

 

Оцініть новину
Клас!
5
64.svg?v=2.6
Я це люблю
3
11.svg?v=2.6
Ха-ха
0
5.svg?v=2.6
Сумно
0
26.svg?v=2.6
Злість
0
29.svg?v=2.6
Обіймашки
1
36.svg?v=2.6
Шооо?
0
35.svg?v=2.6

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить Великий Львів"