НТА > НОВИНИ > Новини світу > Кістка в горлі Кремля. Як Росія реагує на те, що Україна стане кандидатом у члени ЄС

Кістка в горлі Кремля. Як Росія реагує на те, що Україна стане кандидатом у члени ЄС

За теперішніх обставин Європа не може вчинити інакше, ніж задекларувати прийняття України в євросім’ю

667

Лідери Євросоюзу зберуться на саміт у Брюсселі вже в четвер-п’ятницю, 23-24-го червня. Є переконливі підстави вважати, що саме тоді Україна офіційно стане кандидатом на членство в ЄС. Остаточне рішення про надання такого статусу та будь-які додаткові умови затверджують усі держави-члени об’єднаної Європи.

Голосів проти не чути

Сьогодні авторитетне видання Bloomberg із посиланням на власні джерела видало інсайд, що 27 країн-членів Євросоюзу мають намір офіційно надати Україні статус кандидата. Принаймні на зустрічі послів ЄС у понеділок ніхто не виступав проти такого рішення.

Також учасники брюссельського саміту мають намір підтримати думку Єврокомісії (офіційно її оприлюднили наприкінці минулого тижня) щодо надання статусу кандидата Молдові. Виокремлять лише Грузію: вона теж може претендувати на це, якщо спершу виконає конкретні додаткові умови.

У зв’язку з тим, що грузинів поставили в чергу, у Тбілісі вже розпочалися масові протести.

«Цей статус є особливо значущим для України, яка так багато свого політичного майбутнього інвестувала у тісніші стосунки з Європою, оскільки шукає моральної підтримки у протидії російській агресії», – написали журналісти Bloomberg.

Своєю чергою, президент Європейської ради Шарль Мішель запевнив, що обговорення тривають у правильному напрямку, жодних неприємних несподіванок не передбачається, і статус кандидата України мають затвердити.

«Зараз настав час визнати, що майбутнє України, Молдови та Грузії лежить у ЄС. Я запрошую вас надати статус кандидата Україні та Молдові», – написав він у листі-запрошенні на саміт, якого адресував лідерам країн-членів ЄС.

Путін каже про напівколонію

Президент Росії Володимир Путін оперативно відреагував на офіційну рекомендацію Єврокомісії щодо України. Виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, він намагався вдавати такий собі нейтралітет.

«Ми нічого не маємо проти, це не військовий блок. І ніколи не виступали проти. Ми проти військового освоєння території України. А проти економічної інтеграції ми нічого не мали проти», – сказав російський президент.

Він додав, що те, чи відбудеться вступ до Євросоюзу та чи піде це на користь Україні – «запитання до самих українців та української влади на теперішній момент».

«Структура української економіки така, що під час вступу в Євросоюз вона потребуватиме багато субсидій і перетвориться у напівколонію», – не втримався та вколов у притаманному Кремлю стилі Путін.

«Комунізм» «Дімона», блазня біля царя

Але… Що в Путіна в голові, то в Медведєва на язику. Колишній «зіцпрезидент» Росії, а тепер заступник голови її Ради безпеки Дмитро Медведєв не забарився з доволі докладним коментарем, в якому порівняв цю ситуацію з побудовою комунізму в СРСР – коли в 70-их роках минулого сторіччя партії вожді годували народу обіцянками про те, що комунізм обов’язково настане.

«Дату вступу України ЄС так і не назвали. Натомість навели багато неперевірених абстрактних умов. Їхня об’єктивна верифікація неможлива. Перевірятимуть їх десятиріччями. При цьому, нові покоління керівників ЄС. Отже, реальний термін – середина сторіччя. Не раніше. Але ж ситуація може статися така, як із долею СРСР. Комунізм, можливо, і настав би, якби зберігся сам Союз. Але він, на жаль, помер. Розумієте, на що я натякаю?» – провів аналогію «Дімон», як називають політика в Росії.

Взагалі, останнім часом Медведєв перейшов на публічні коментарі, які йому, мабуть, видаються дотепними та смішними, та нагадує такого собі блазня біля царя. Недаремно голова Мюнхенської конференції з безпеки Крістоф Гойсген дав йому влучну та лаконічну характеристику:

«Медведєв зараз – це клоун. Вибачте, що я повинен вимовити це вголос».

Для Росії ЄС – майже як НАТО

Попри начебто поблажливі висловлювання Путіна, російський владний політикум і справді турбує українська євроінтеграція. Її вони однозначно розглядають у контексті війни. Зокрема, перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський в інтерв’ю британському UnHerd так пояснив нинішню ситуацію:

«Ми на початку не дуже турбувалися з приводу Євросоюзу. Але ситуація змінилася після заяви Борреля про те, що долю цієї війни має вирішити поле бою, і через той факт, що Євросоюз є лідером із постачання зброї Україні. Тож, думаю, наша позиція щодо ЄС тепер подібна до позиції щодо вступу України в НАТО, тому що ми не бачимо різниці».

Полянський заявив також, що не бачить можливостей для дипломатичного врегулювання, «враховуючи позицію України і спроби розпалювати цей конфлікт з боку країн Заходу».

Росія – це постійна загроза

Реакція Кремля (та й усієї Росії) загалом зрозуміла – будь-який навіть погляд на захід від України, яку, за імперськими теоріями, вважають своєю та ніяк по-іншому, вони ревниво сприймають в штики. І, на думку експертів, ані найменших змін у такій політиці не відбудеться. Тим паче – за керівництва теперішнього російського владного «клану».

«Путін не збирається відмовлятися від своїх домагань не лише на Україну, а й на більшу частину Східної Європи. Російського диктатора з хворобливими амбіціями зараз вгамувати майже неможливо. Він не зважатиме на санкції, на євроінтеграційні декларації для нас, взагалі – ні на що. Очільник Кремля та його кровожерливе оточення постійно піднімають ставки та готові піти на ще більші людські жертви задля зміни світоустрою», – вважає політичний експерт Андрій Дудок.

За його словами, після невдачі у бліцкригу Росія взялася за реалізацію плану Б – затяжну війну з намагання задушити опонента масою та кількістю. Саме цим пояснюється і тактика локальних боїв окупантів, коли вони намагаються завалити українські міста артилерійськими обстрілами, при цьому не дуже переймаючись, що багато з них припадають на житлові будинки чи зовсім цілі не досягають.

Андрій Дудок спрогнозував, що щоразу більше країн світу, які раніше намагалися якось схилити Росію до миру, тепер переконуватимуться в марності таких намагань.

До зміни розуміння нинішньої ситуації у світі підходить і Північноатлантичний альянс. Зокрема, в новій концепції НАТО Росію оголосять загрозою миру та стабільності.

«Якщо змінюється світ – змінюється і НАТО. І світ став небезпечнішим. Ми твердо заявимо, що Росія більше не партнер, а загроза нашій безпеці, миру та стабільності», – зазначив нещодавно генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

«Щоби вони жили з нами європейською мрією…»

Кандидатство України на членство в ЄС – це один зі сигналів від цивілізованого світу та насамперед Європи про те, що там розуміють серйозність загрози та не готові залишати нас наодинці проти жорстокого «північного ведмедя». І Брюссель на цьому етапі просто не може вчинити по-іншому. Голосування проти стало би великою поразкою всього колективного Заходу.

«Головна проблема полягає в тому, що це сприймуть, як дію в інтересах Росії, та проти України, яка хоробро захищається проти агресора. І з політичної, і з моральної точки зору це виглядало би і несправедливо, й аморально. І викликало би гостру критику всередині Євросоюзу та ще більше посилило би суперечності між різними країнами ЄС. Це однозначно не може його посилити, а тільки послабити», – наголосив політолог Володимир Фесенко.

Тому й певним чином у Європі закривають очі на те, що Україна (як, до речі, і Молдова, яка «паровозом» потрапила в цю обойму), делікатно кажучи, не за всіма параметрами готова до євросім’ї. Зараз це політичне рішення, яке, схоже, не має альтернативи.

«Ми рекомендуємо, по-перше, надати Україні європейську перспективу, та, по-друге, надати статус кандидата. Звичайно, з розумінням, що країна виконає певний набір подальших важливих реформ», – зазначила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

У її заяві є чимало компліментів Україні: і що ми загалом просунулися у досягненні стабільності інститутів, які гарантують демократію, верховенство права, права людини та повагу та захист меншин, і продовжили хороші макроекономічні результати, і таке інше. Щоправда, варто розуміти, що у мирний час такі характеристики звучали би дещо інакше та, напевно, жорсткіше стосовно України.

«Ми знаємо, що українці готові померти за європейську перспективу. Ми хочемо, щоби вони жили з нами європейською мрією», – підсумувала фон дер Ляєн.

Віталій Павлишин

Оцініть новину
Клас!
1
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
1
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі