НТА > НОВИНИ > Культура > Коло гуцульської гражди, що згоріла у Шевченківському гаю у Львові, будували криївку

Коло гуцульської гражди, що згоріла у Шевченківському гаю у Львові, будували криївку

06.02.2022

436

У секторі Гуцульщина, неподалік від ґражди, яка згоріла цієї ночі у Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького у Львові, будували криївку УПА.

Така інформація є на сторінці музею у соцмережі.

Так, буквально тиждень тому музей звернувся до небайдужих мешканців з проханням допомогти у пошуку експонатів.

Очікувалося, що підземний 10-метровий тунель з’єднає притулу (господарську прибудову) у гуцульській ґражді та приміщення криївки, де буде показано повсякденне життя повстанців. Завершити об’єкт планувалося до урочистої дати – 14 жовтня 2022 року, коли країна святкуватиме 80-ті роковини Української Повстанської Армії.

Підготовчі роботи зі створення криївки розпочалися у Музеї ще минулого року. Наразі вже викопано котлован, заготовлено частину лісу і будівельних матеріалів.

Проте, як повідомляв NTA, цієї ночі ґражда згоріла вщент.

У музеї повідомили, що вогонь дуже швидко знищив будівлю, адже вона була повністю дерев’яна. Разом із нею згоріло близько 200 експонатів. Постраждалих унаслідок пожежі немає. Всі обставини події зараз з’ясовують фахові служби.

Коротка інформація

ҐРАЖДА ЗІ СЕЛА КРИВОРІВНЯ ВЕРХОВИНСЬКОГО РАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (середина ХІХ століття)

«Ґражда» (замкнутий двір) з присілка Багни, села Криворівня Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. Збудована в середині ХІХ ст. Житло виглядає як маленька фортеця – високий зруб захищає хату і подвір’я від сильних вітрів, хижого звіра або й непроханого гостя. В горах, де хати були на значній відстані одна від одної, у такій садибі було затишніше.

Хата має дві кімнати, розділені сіньми: ліва була робочою, а права – святкова. При правій кімнаті – комора, в якій складали кращий одяг, сукно, вовну, скриню з жіночим вбранням. З двох сторін хата має хліви(«притули»), в яких тримали овець. Вони утеплювали житло, захищали його від холодних вітрів. Гуцули були вправними майстрами – вінці зрубу припасовані так добре, що ущільнення мохом вже не потребували. Всередині стіни рівненько оброблені рубанком і відшліфовані до блиску, такі ж сволок, гряди і гладкі підлоги. Всі хатні меблі, посуд, найпростіші ужиткові речі: коновка, масничка чи сідло прикрашені різьбою, випалюванням чи іншим декором. Непростим було перевезення цієї споруди до музею – будівельникам довелось зробити кілька величезних саней, щоб стягнути масивні вінці її зрубу до дороги, до машин-лісовозів.

Оцініть новину

Клас!