НТА > НОВИНИ > Медицина та здоров'я > Літо – сезон інфекційних захворювань. На що хворіють мешканці Львівщини та яка профілактика

Літо – сезон інфекційних захворювань. На що хворіють мешканці Львівщини та яка профілактика

У порівнянні з літом минулого року спостерігається зростання випадків гострих кишкових інфекцій в 2,5 рази

834
5eecfb6d8c95b

Літо – сезон не лише для поїдання полуниць, черешень та шашлика, купання у водоймах,  але, на жаль, й для гострих інфекційних захворювань, зокрема – кишкових. Значно збільшує ризик поширення таких хвороб війна в країні. Йдеться про  – відсутність доступу до чистої води, базових умов гігієни та медичної допомоги, перебування великої кількості людей одночасно у сховищах, потягах, тимчасових прихистках.

Відтак, є побоювання у медиків щодо можливого стрімкого поширення холери. Експерти зазначають, що санітарні втрати під час війни від інфекційних хвороб в різних регіонах країни можуть сягати від 45 до 68 % .

На які інфекційні захворювання наразі хворіють мешканці Львівської області, які є методи профілактики, а також яка ситуація із захворюванням на коронавірус – читайте у матеріалі NTA.

Чи є коронавірус в області

«На Львівщині за тиждень виявляють від 10 до 11 випадків захворювання на Covid-19», – розповіла у коментарі NTA головна епідеміологиня Львівської області Наталія Іванченко-Тімко.

За її словами, у реанімації та інтенсивній терапії немає жодного пацієнта. Загалом у стаціонар, як повідомляє епідеміологиня, потрапляють поодинокі люди із підозрою або захворюванням на Covid-19.

Вона зазначила, що Covid-19 ввійшов до сезонного рівня захворюваності.

«Поодинокі випаки виявляються, він нікуди не зник, але масових випадків немає», – зауважила головна епідеміологиня Львівської області.

Своєю чергою заступниця головного лікаря з медичної частини дитячої лікарні «Охматдит» Олена Березовська у коментарі NTA розповіла, що упродовж уже трьох місяців дітей хворих на Covid-19 немає.

Поширені інфекційні захворювання

«На Львівщині наразі рівень захворюваності на кишкові інфекції нижчий від очікуваного. Однак, в порівнянні з літом минулого року, спостерігається ріст гострих кишкових інфекцій в 2,5 рази», – каже  Наталія Іванченко-Тімко.

За її словами, виявляють гострі кишкові інфекції, як бактерійного походження, так і вірусного походження. При тому вони реєструються як і серед організованих колективів, так і просто в домашніх вогнищах. Щодо внутрішньо переміщених осіб, то  їх частка серед усіх хворих становить менше 25 %.

«Тобто загалом хворіє абсолютно все населення. Ротавірусна діарея, ентеровірусна діарея, є декілька випадків сальмонельозу. Є гостра кишкова інфекція не встановленої етимології. Частина людей перебувають на стаціонарному лікування, частина лікуються вдома», – зазначила головна епідеміологиня Львівської області.

Також є поодинокі випадки захворювання на хворобу Лайма внаслідок укусу кліща. Наталія Іванченко-Тімко зазначила, що коли виникає екзема, люди звертаються по медичну допомогу.

За її словами, є також випадки вітряної віспи, які розповсюджуються; є поодинокі випадки скарлатини, тонзиліту.

«Один випадок – підозра захворювання дорослої людини на правець. Пацієнт перебуває на стаціонарному лікуванні», – зазначила епідеміологиня.

Також в області уже зареєстровано три випадки ботулізму.

Кишкові захворювання. Як вберегтися

Головна епідеміологиня Львівської області Наталія Іванченко-Тімко зазначила, що основна причина гострих кишкових захворювань – це порушення правил зберігання харчових продуктів.

«Літо, спека, люди роблять багатокомпонентні салати, одразу їх не з’їдають. Тримають їх на столі тривалий час. За цей період можуть розвинутися мікроби. Таким чином, люди можуть споживати інфіковану їжу», – розповіла епідеміологиня.

Вона також зазначила, що люди погано миють, зокрема, полуницю, молоду картоплю; також не завжди миють руки після того, як з брудними продуктами мали справу.

«Є випадки, коли не досмажують м’ясо, рибу. Або готову їжу, зокрема, суп, картоплю, котлету тримають за межами холодильники більше, ніж дві години після того, як продукт приготували. Таким чином, також можуть розмножитися мікроби», – зазначила Наталія Іванченко-Тімко.

Вона радить, що вдома, в садочках, школах має бути окремий розділовий інвентар: окремо для сирого м’яса та сирої риби, окремо для вареного м’яса, окремо для вареної риби, окремо для овочів.

«Бо на сирих продуктах можуть бути мікроби, які гинуть під час термічної обробки. А якщо після проварки, просмажування знову порізати той продукт на дощечці, де перед тим різали сирий продукт, то можна вторинно його забруднити, і таким чином хтось може інфікуватися»,  – розповіла Тімко.

Важливо, наголошує вона, такі продукти як сирники, котлети після виготовлення ще ставити у гарячу духовку хоча би на 10 хвилин для того, щоб повністю продукт виготовився, не залишався сирим.

«Бо яйця, або, наприклад, сире м’ясо можуть нести небезпеку сальмонельозу. І коли ми просто присмажили з двох сторін, цього може бути мало, щоб ці мікроби загинули», – пояснила вона.

Епідемологиня зазначила, що важливо мити руки до приготування їжі, перед тим як почати їсти, після відвідування санвузлів.

У холодильнику варто також дотримуватися правил «товарного сусідства».

«До прикладу, сире м’ясо не має лежати зверху над тарілкою з узваром, щоб не було вторинного забруднення продукту», – зазначила Тімко.

Влітку потрібно пам’ятати і про те, що швидкопсувні продукти мають зберігатися у холодильнику.

«Варто дотримуватися терміну зберігання харчових продуктів. Уникати багатокомпонентних страв. Заправляти сметаною, майонезом страви безпосередньо перед вживанням, не залишати на потім. Ретельно мити овочі, фрукти, ягоди», – розповіла вона.

Щоб уберегти себе від ботулізму, бажано взагалі уникати споживання домашніх м’ясних консервів. А якщо їсти, то м’ясо обов’язково треба просмажувати хвилин 10 на сковорідці, або потримати в духовці при температурі 180 градусів 10 хвилин.

Необхідно використовувати для пиття воду гарантованої якості  – бутильовану або кип’ячену.

«Якщо люди купаються у ставках, водоймах, фонтанах, то треба намагатися не заковтувати воду. Ні в якому разі не мити руки в озері чи в річці перед вживанням їжі, бо однозначно та вода може містити якісь мікроорганізми. Вологі серветки необхідно мати біля себе, якщо немає можливості помити руки»,  – зазначила Тімко.

Поширені сезонні захворювання серед дітей

Про поширені захворювання влітку серед дітей розповіла у коментарі NTA завідувачка кафедри дитячих інфекційних хвороб Галина Литвин.

До війни були зареєстровані два випадки паралітичних форм захворювання поліомієліту – одна дитина з Рівненської області, інша із Закарпатської, але діагностовано захворювання у Львові.

«Наразі є сезон ентеровірусних захворювань»,  – зазначила вона.

Галина Литвин  повідомила, що спостерігається ріст захворювання серед дітей на  менінгококову інфекцію.

«За два місяці довоєнних у нас було дев’ять випадків менінгококової інфекції. Це дуже багато в порівняні з попередніми роками. Часом за рік було 22 випадки менінгококової інфекції, а тут за півтора місяця дев’ять випадків по Львівській області. Є три летальних», – розповіла завідувачка кафедри дитячих інфекційних хвороб.

Також Галина Литвин  зазначила, що є дуже багато пацієнтів з вітряною віспою, серед яких  – багато переміщених осіб зі зон бойових дій.

«Були важкі вітрянки – геморагічна форми є тромбоцитопенією. Так, що тромбоцити падали до критичних цифр. На сьогодні лежать люди з вітрянковим енцефалітом», – зазначила вона.

Також, за її словами, привалюють вірусні та ротавірусні захворювання.

Як зазначила Галина Литвин, є змішані вірусно і бактерійні інфекції, є сальмонельоз, є випадки шигельозу, дизентерії.

«У нас були пацієнти дорослі, котрі поступали з підозрою на дифтерію. Вони виділили корінь бактерії дифтерії, але не токсигенний штам. Тобто, якщо з’являються не токсигенні штами, то далі піде дифтерія токсигенна. У нас є настороженість зважаючи на те, що  багато дітей через війну є за кордоном, і у нас  порушився календар щеплень», –  розповіла  Галина Литвин.

За її словами, є також стрептококова інфекція, скарлатина. Ще зростає кількість хворих дітей на інфекційний мононуклеоз або після перенесеного Covid-19, або зараз через стресовий фактор.

«Вірус Епштейна-Барра інфіковує всіх, але хворобу не завжди всі мають. Тільки відповідний імунний статус дитини може спричинити до розвитку клінічної форми та тяжкої форми», – зазначила завідувачка кафедри дитячих інфекційних хвороб.

Ще збільшилася кількість хворих на гепатити, особливо парентеральних, що передаються через кров.

«Лише за три тижні у нас є троє дітей народжених від матерів, що перенесли гепатит С. Жінки лікувалися, але діти теж похворіли. Бо на той час, перед вагітністю, коли вони перевірялися, то вірус не виділявся. Але вагітність – це є стрес для організму матері, тому активізація може бути», – зазначила Литвин.

Вона повідомила, що збільшилася  кількість глистяних інвазій.

«Настороженість має бути дуже сильна як у сімейних лікарів, так і в батьків, щодо кліщів. Дитина, котра йде гуляти, має бути або одягнута у відповідний одяг, який закриває усі ділянки шкіри, або потрібно обробляти шкіру відповідними спреями проти кліщів, оскільки кліщі спричиняють хворобу Лайма. Потрібно оглядати дитину після кожних походів у парк, ліс тощо. Особливо голову дитини варто перевірити», –  розповіла завідувачка кафедри дитячих інфекційних хвороб.

Також вона застерегла, що витягати кліща потрібно у клінічних умовах, не потрібно намагатися висмикнути його самостійно чи заливати олією.

Лілія Чміль 

Оцініть новину
Клас!
2
64.svg?v=2.6
Я це люблю
0
11.svg?v=2.6
Ха-ха
0
5.svg?v=2.6
Сумно
0
26.svg?v=2.6
Злість
0
29.svg?v=2.6
Обіймашки
0
36.svg?v=2.6
Шооо?
0
35.svg?v=2.6

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить Великий Львів"