НТА > НОВИНИ > Кримінал > Львівська бізнес-імперія Медведчука. Яке майно належить на Львівщині

Львівська бізнес-імперія Медведчука. Яке майно належить на Львівщині

Від родовищ до… крамниць. Чому компанії кума Путіна Медведчука не потрапили у санкційний список РНБО і які загрози державі від його мільйонного бізнесу

722

Віктор Медведчук – проросійський політик, олігарх і кум президента Росії Володимира Путіна. Як лобіст Кремля, активно просуває ідею примирення з країною-агресором. При цьому не згадуючи роль Росії у розв’язанні бойових дій на сході України. Медведчука підозрюють у державній зраді та фінансуванні тероризму. Зимою проти політика та його оточення запровадили санкції, відтак заморозили активи.

Однак, бізнес-імперія Медведчука не обмежується 19 компаніями та вісьмома підсанкційними особами. Лише на Львівщині, де жили та робили кар’єру його найближчі родичі, Zмови (щонеділі на NTA) віднайшли десятки гектарів землі, нерухомість та підприємства, які не потрапили в список РНБО.

Як сім’ї Медведчука вдалось уникнути санкції та чому влада «не бачить» цього бізнесу, який безперешкодно працює.

Узимку президент Володимир Зеленський підписав рішення про застосування санкцій щодо Медведчука та його оточення. Рушієм для слідства стала інформація: дружина Медведчука Оксана Марченко є співвласницею нафтопереробного заводу в Росії, який фінансував та постачав паливо бойовикам так званих «ЛНР» та «ДНР».

«Застосували п’ять основних санкцій. Це анулювання ліцензій для телеканалів, дозволів на їхні юридичні компанії, блокування активів, тобто всього майна, яке є зареєстроване. І звичайно обмеження торгівельних операцій. Ще була санкція щодо зупинення фінансових зобов’язань», – нагадує юрист Тарас Сеник.

«Особи, які є в санкційному списку, не можуть використовувати фінанси. Їхні кошти є замороженими. Вони не можуть активно вести бізнесову діяльність. Таким чином у економічному плані це суттєво зв’язує їхні руки і можливості», – пояснює суть санкцій політолог Микола Бучин.

Від кар’єрів та заводів – до крамниць… з алкоголем

Чия земля? Медведчуківська

Тим часом на Львівщині процвітають підприємства, які належать родині Медведчука, а мільйони буквально викопують із землі. Село Великополе за 20 кілометрів від Львова. Поруч з населеним пунктом пісковий кар’єр.

У радянські часи на місці родовища були колгоспні паї. Селяни орали землю, аж поки під шаром ґрунту не знайшли пісок. Після розвідки геологів місцевим повідомили: замість городів буде кар’єр. Відтак, родовище почали розробляти.

У 2004-му році на кар’єр «поклала око» приватна фірма. 27 гектарів передали в користування на 30 років. Однак, лише через 2 роки після підписання багаторічного дозволу, генпрокуратура звернулась до суду, щоб його анулювати.

Цитата: «Позивач вказав, що дозвіл видавався без проведення аукціону, як того вимагає Закон України, тобто з порушенням порядку його отримання, у зв’язку з чим він має бути визнаний недійсним».

«Щоб припинити дію договору або розірвати його, перш за все, потрібно рішення суду. Це рішення в подальшому може підлягати апеляції, або навіть касаційному оскарженню», – уточнює Тарас Сеник.

Утім Господарський суд Києва, в якому розглядали справу, не задовільнив клопотання і дозвіл, не зважаючи на порушення, не скасували. Кар’єр працює донині. Щодня десятки вантажівок вивозять пісок тонами. Тим часом, у селян почали відбирати паї неподалік родовища. Мовляв, земельну ділянку хтось приватизував.

«Понад 60 років  ми тут копаємо, маємо городи. Сказали не копати, бо то земля приватизована вже», – розповідає місцевий мешканець Іван Приступа.

Селяни припускають, що приватизація може бути пов’язана з кар’єром.

«Там де зараз кар’єр є, там поля всі заросли лісом. З іншої також чудовий пісок», – додає Іван Приступа.

Великопільське піскове родовище не раз фігурувало у скандалах. Навесні місцева прокуратура порушила кримінальне провадження у зв’язку з самовільним будівництвом дороги у лісі, яка веде до кар’єру.

Ще за 20 кілометрів від скандального піскового родовища – кар’єр поблизу Родатичів площею у 17 гектарів. Тут видобувають глину. Дозвіл на розробку видали у 2002-му, теж на 30 років.

Ось, що розповів охоронець Михайло:

– Діло в тому, що то Галичанське поле. То купила то поле тойво…

– Хто купив?

– Керамічний. Купили і так забирають ту глину, собі возять на цеглу

– А чий то кар’єр?

– Кірпічного.

– Ви знаєте, що то Медведчука завод?

– Та знаю, що то Медведчука. Директор то є Полянський, а завод Медведчука.

Два кар’єри розробляє фірма «Керамбуд». Окрім того, підприємство орендує землі, де розміщені родовища. За даними «YouControl», серед колишніх бенефіціарів «Керамбуду» є рідний брат Віктора Медведчука, не менш одіозний Сергій Медведчук.

Із 1998-го по 2004-ий рік він обіймав посаду голови Державної податкової адміністрації у Львівській області. За його каденції підприємство «Керамбуд» й отримало у розробку кар’єри на 30 років. Усі підприємства, які належать Сергію Медведчуку, тісно пов‘язані з фірмами брата Віктора Медведчука і входять до однієї групи компаній. Нині бенефеціаром «Керамбуду» є Анатолій Боровко, довірена особа Сергія Медведчука на виборах до ВР у 2019 році.

Окрім двох кар’єрів, «Керамбуду» належить завод з виробництва цегли з однойменною назвою. Підприємство розташоване лише за кілометр від глиняного родовища.

На сайті заводу є кадри з виробництва, фото продукції, її вартість, навіть вражаючий перелік дозволів. Складається враження відкритого та прозорого підприємства. В реальності, на журналістів реагують миттєво. Територія заводу загороджена парканом. Він з’явився нещодавно, після пікету підприємства.

«Максимально було приділено увагу і висвітленню якраз на бізнес, який допомагає Медведчуку розвиватися і примножувати кожного року свої статки капітали. «Керамбуд», кар‘єри по видобутку… Ми прекрасно розуміємо, що кінцевим мозком цієї системи є сам Медведчук, який уже потім розподіляє фінанси в так звані «ЛНР», «ДНР», на тітушок з ОПЗЖ. Всякі інші антиукраїнські речі», – переконаний активіст Богдан Бордун.

«Керамбуд» – не єдиний завод на Львівщині, який належить родині Медведчука. За даними «Youcontrol», до 2021-го року Сергій Медведчук був серед бенефеціарів фірми з виробництва бетону «Бетонбуд». Тепер за підприємство «відповідає» Анатолій Боровко.

Про власників компанії на підприємстві говорити відмовились:

– Мене звати Андрій, заступник директора підприємства «Бетонбуду». Ми відкрите підприємство, нічого не переживаємо,  нічого не боїмося.

– Хотіли б про ваше підприємство дізнатися. Чи працюєте, скільки людей, хто власник?

– Ви знаєте, я не готовий про такі речі говорити.

«Бетонбуд» успішно працює дев’ятнадцять років  – це вказано на сайті компанії.

Цитата: «Наше підприємство постійно працює над розвитком та збільшенням виробничих потужностей. Так, на сьогоднішній день працює чотири повністю автоматизованих заводи німецьких виробників. Загальна кількість авто бетонозмішувачів становить 32 автомобіля».

Судячи з оголошень компанії в мережі, справи у підприємства йдуть вгору.

Цитата: «В зв’язку з розширенням підприємства шукаємо водіїв автобетононасосу. Зарплата від 21 000 до 25 000 грн».

Півтора гектара землі промислової зони Львова підприємство орендує з 2005-го року. До цього ділянкою володів завод «Львівсільмаш», але міська рада її вилучила. Землю депутати передали у користування «Бетонбуду». Пізніше підприємство уклало з мерією договір про оренду терміном на 10 років, і у 2016 році його продовжили ще на 10 років.

У 2019-му році компанія просила міськраду надати в оренду ще гектар землі. Тоді угода не вдалась:  депутати не проголосували. Мовляв, завод скандальний, бо належить колаборантам. Однак угоду таки ухвалили в 2020-ому році. Крім того, різні міські та обласні держустанови продовжують видавати фірмі дозволи. До прикладу, цей дозвіл на водокористування погодили в серпні.

«Якщо особа – чи вона є Медведчука чи якось іншого бізнес-агента – в межах законодавства звертається з повним пакетом документів, чітко аргументованих законодавством, то  правових підстав немає відмовити. Закон є один і змінювати, бо когось внесли в санкційний список, дуже важко. Тоді інші прийдуть оскаржувати: я не в санкційному списку, чому не дають мені дозволу», – роз’яснив юридичні тонкощі Тарас Сеник.

Платять гроші – то й добре

Два кар’єри і два заводи – це далеко не все, чим володіє родина Медведчука на Львівщині. Крім промислових об’єктів у власності – комерційні приміщення та земельні ділянки з привабливим розташуванням. З невідомих причин землі пустують – ніби хтось навмисно вичікує кращого часу для ведення бізнесу. Майно записане на різні фірми, але їх спільним знаменником є родичі Віктора Медведчука.

Львів, вулиця Городоцька. Біля кільцевої розв’язки на околиці міста десятки років стоїть похмура недобудова.

Споруда не раз ставала місцем трагедій – правоохоронці фіксували смерть самогубців. Зводили споруду як інженерно-лабораторний комплекс, проте будівництво з невідомих причин  не завершили. Висотка частково загороджена, дістатись до аварійної багатоповерхівки можна по стоптаній стежці. Територія навколо будівлі заросла бур’яном.

«Гектар землі у 2007 році районна Пустомитівська адміністрація передала в оренду фірмі «Капітал Плаза». Для будівництва автомобільної стоянки. Але не можуть забудувати, бо йде три газопроводи. А ще водогін. Вони собі планували, що, можливо, вони щось там втулять, якийсь об’єкт будівництва. Через обмеження не вдалося цього зробити», – розповів історію території  сільський голова Зимної Води Володимир Гутник.

До 2015 року будівля була у власності фірми «Керамбуд». Право власності переоформили на ТОВ «Капітал Плаза», засновником якого є … «Керамбуд». Лише у 2017-му році депутати міськради проголосували за передачу земельної ділянки під недобудовою. А землю навколо будівлі підприємство орендує ще з 2007-го року.

«У 2007-ому був мир і спокій в нашій державі і, напевно, ще ніхто не вникав, хто там кінцевий власник. Те, що зараз ділянка стала наша, то вона перейшла з державної власності у комунальну. Ми не мали права відмовити у продовженні договору оренди. Мені вигідно, тому що мені купу грошей платять. От, наприклад, за 2020 рік заплатили 194 тисячі. У 2021-ому вже 97 тисяч.  Я не вникав в ті питання. Воно мені не потрібно. Платять гроші – і платять», – пояснив Володимир Гутник, чому місцевих не бентежить, кому здають землю в оренду.

Ще 7 гектарів землі в розпорядженні сім’ї Медведчука розташовані неподалік важливої транспортної артерії Львова. Поблизу траси Київ-Чоп, в селі Кротошин.

 «У 1990-их роках, можливо, ще й у 80-их – це був господарський двір чи корівник, чи телятник. Його власники – юридична особа, яка викупила ту землю під обслуговування нежитлових приміщень», – коментує начальник відділу земельних ресурсів Давидівської сільської ради Зіновій Собенко.

Зараз від сільськогосподарських ангарів немає і сліду, на місці пустка, а на під’їзді до ділянки – стихійне сміттєзвалище. Землю перепродавали кілька разів.

«У 2018 році ділянку переоформили. Проблема в тому, що нотаріуси, які вчиняють дії щодо відчуження майна нерухомого, вони не повідомляють про це сільські ради. Тому ми не маємо інформації, хто продає, відчужує чи купляє якесь нерухоме майно у нас на території», – каже Зіновій Собенко.

Землю придбало підприємство «Трансмонолітавто». Засновником фірми є  Богдан Козак – рідний брат соратника Віктора Медведчука Тараса Козака.

Серед кінцевих бенефеціарів компанії – Сергій Медведчук, ще в 2019-му році згадується як власник та контролер.

Окрім двох ділянок на околиці Львова, у розпорядженні сім’ї Медведчука – комерційна нерухомість. Наприклад, приміщення у центрі Львова, що належить фірмі «Форпостінвест», де Віктор Медведчук до 2018-го року був бенефеціаром.  Раніше тут був офіс фірми «Будімекс». Це зрозуміло з фасаду приміщення – хоча вивіску зняли, назву легко прочитати.

І саме про це підприємство розповідав нам охоронець глиняного кар’єра у Родатичах:

– Ви знаєте, що то Медведчука завод?

– Та знаю, що то Медведчука. Директор то є Полянський, а завод Медведчука

– То ж вантажівки їздять туди-назад, то ж із заводу?

– Ні, то «Будімекс» машини, зі Львова.

У 2018-му році фірма «Будімекс» втрапила в скандал: підприємство підозрювали в махінаціях з квартирами для військових. Засновниця «Будімексу» фірма «Форпостінвест», яка володіє приміщенням на проспекті Шевченка, пов’язана з «Інвестиційною компанією “Укркапітал”».  Кінцевим бенефеціаром є дружина Віктора Медведчука Оксана Марченко. Також серед засновників цієї компанії дві іноземні фірми: кіпрська та англійська.

«На жаль, ті, хто є під санкційними списками, все рівно мають можливість через певні офшори, через певні фірми посередників і так далі заробляти гроші, почувати себе доволі комфортно. І Львівщина не є винятком, оскільки ми знаємо, що є певні фірми, які мають певне відношення чи до Тараса Козака, чи до Віктора Медведчука. Але вони без проблем функціонують і здійснюють бізнес на території України, нашої області», – коментує політолог Микола Бучин.

Так, у Львові, через дочірню компанію «Укркапіталу» іноземним компаніям Медведчука належить квартира у Сихівському районі Львова на вул. Кавалерідзе, 1. Шукаючи житло за вказаною адресою, натрапили на крамницю з одягом.

У під’їзді будинку дверей 148-ї квартири не знайшли. Однак помітили поштову скриньку, вщент забиту рахунками. «Містику» пояснила мешканка 147-ї квартири:

– Ми шукаємо 148-у квартиру.

– Це 147-ма.

– А 148-ма де?

– Тут була, а тепер магазин відкрили. З двору вхід.

У магазині з одягом з журналістами відмовились розмовляти:

– Тут 148 квартира була, нам сусіди сказали. «Укркапітал» вказано – Кавалерідзе, 1, квартира №148. Це хтось орендує це приміщення?

– Ні, це куплене приміщення. Можете взагалі покинути магазин?

Бізнес – на самому кордоні

Однак найнесподіваніше майно Zмови знайшли на українсько-польському кордоні. Буквально за 100 метрів від пропускного пункту Шегині  – 2,5 гектари землі. На місці закинута будівля та паркувальний майданчик.

 

«То колись був готель, ще границя була відкрита. Тут взагалі чудово було. А потім границю почали закривати, готель закрили – і так стоїть по сьогоднішній день. Сказали з Києва хтось взяв закупив, та хто його знає», – розповіла місцева мешканка Євгенія Зьома.

Не зміг розповісти, що й до чого і місцевий охоронець Петро. Мовляв, власник орендує земельну ділянку. А в кого – не відомо.

Землі з 2017-го року у власності фірми Оксани Марченко «Укркапітал». А у 2018-му році за цією адресою правоохоронці проводили обшуки у кримінальній справі про торгівлю безакцизним алкоголем.

Цитата: «Накласти арешт на вилучене майно, а саме майно вилучене в приміщенні магазину алкогольної продукції із вивіскою «Смак Напоїв», що розташований за адресою: Львівська область Мостиський район, с. Шегині, вул. Дружби, 193 у приміщенні під літерою «Г-2» та який на праві приватної власності належить ТзОВ «Інвестиційна компанія «УКРКАПІТАЛ».

Місцеві кажуть, алкогольний магазин, який фігурує в розслідуванні, працює. Продавчиня, помітивши нашу знімальну групу, магазин зачинила.

 «Моя думка дуже проста: вся земля,  яка є в межах кордонної зони, має належати державі», – висловив переконання юрист Тарас Сеник.

Жоден об’єкт, який віднайшли журналісти, в санкційний список не потрапив. Ба більше, місцева влада, буцімто, не знає про бізнес родини Медведчука на Львівщині.

«Ми маємо інформацію про два кар’єри, декілька заводів і різні ділянки. Про інші об’єкти адміністрації не відомо. Щодо санкцій, то в нас є  РНБО, яке визначає, на кого санкції повинні поширюватись, на кого – ні», – прокоментував заступник голови Львівської облдержадміністрації Юрій Бучко.

«Влада не бачить, бо не хоче бачити. Цілком може бути, що всі ці ігрища з санкціями проти окремих олігархів  – особисті внутрішні домовленості між владою і цими олігархами. Не можна відділяти місцеву владу від Києва, тому що люди, які представляють владу Зеленського на місцях, є його ставлениками. Всі несуть відповідальність», – іншої думки голова політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок.

Не можуть чи не хочуть. Що кажуть експерти

Ефективність санкцій Медведчука та його поплічників не витримують жодної критики, переконані політичні експерти.

 «Так звані санкції – це великий блеф від теперішньої влади. Це не працює. Нічого не перешкоджає СБУ порушити кримінальну справу і накласти арешт на все майно», – говорить депутат ВРУ Михайло Цимбалюк.

«Влада немає політичної волі боротися із олігархами та колаборантами. Вони  з ними хочу домовлятися, мати навіть якусь копійку до своєї кишені з цієї так званої співпраці. А якщо і впроваджують якісь санкції, то лише заради піару», – підтримує думку й Олег Тягнибок.

«У ситуації, коли країна веде війну з агресором, не може бути такого, щоби поплічники агресора, куми агресора, які фактично своїм бізнесом спонсорують вбивство українських громадян, могли себе вільно почувати», – обурений ситуацією політолог Микола Бучин.

«Медведчук і його свита, яка це покриває на території нашої держави, й досі не сидить. Арешт цілодобовий у своєму палаці –  це не є покарання для людини, яка винувата за 7 років війни у нашій державі», – каже активіст Богдан Бордун.

Тож, як, на думку експертів, мали би виглядати санкції та як визначити, чи має туди потрапити майно родини Медведчука на Львівщині?

«Має бути дуже ретельна перевірка правоохоронних органів того, наскільки мають певне відношення люди чи фірми до тих, хто є станційних списках. Має бути аналіз і аудит коштів і фінансових потоків. Якщо зрозуміло, що людина є родичем чи є  формально керівником певної фірми, а насправді фінансування відбувається з боку Віктора Медведчука, вигоду від цього отримує Віктор Медведчук, то, однозначно, санкції мають бути накладені», – наголошує Микола Бучин.

«Президент Зеленський має парламент контрольований, в нього є монобільшість. Правоохоронні органи  також призначаються цією командою. При бажанні, при політичній волі вони би дуже швидко могли вирішити ці питання», – резюмував Олег Тягнибок.

Кар’єри,  заводи,  ділянки, комерційні приміщення – це далеко не весь перелік того, чим володіє родина Медведчука на Львівщині. Щодня по всій Україні працюють десятки підприємств, дохід яких збагачує колаборантів.  Влада запроваджує «санкції» і пильно стежить за одними підприємствами. При цьому вперто не помічає інші. В контексті запобігання фінансування тероризму – це «носити воду решетом». А що потрібно зробити, аби побороти п’яту колону? Питання риторичне. Чи знайде сьогоднішня влада відповідь – покаже час.

Zмови, NTA

 

 

Оцініть новину
Клас!
1
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
1

Коментарі