НТА > НОВИНИ > Суспільство > «Людська діяльність та глобальне потепління»: В чому причина повеней в Україні

«Людська діяльність та глобальне потепління»: В чому причина повеней в Україні

Цьогоріч від паводків вже постраждала Закарпатська область, зокрема Рахівський та Іршавський райони.

1306
flood

Щоліта Україна потерпає від повеней. Особливо: Івано-Франківська, Закарпатська та Львівська області. Цього року вже встиг постраждати Рахівський район Закарпатської області. За 40 хвилин у селищі Ясіня не лишилось родини, яку б не зачепила природна стихія. У деяких будинках вода затопила увесь перший поверх, авто понівечені, багато птиці та худоби забрало водою, пропала городина. Уже понад тиждень тут тривають роботи з ліквідації наслідків негоди.

А Іршавщину, що на Закарпатті, після сонячного, спекотного дня залило сильним дощем із градом.

Найбільша за останні 60 років повінь на Західній Україні

Минулого ж року найбільше постраждало Прикарпаття. Тоді повінь визнали, навіть масштабнішою ніж у 2008-му році, яку надовго запам’ятали місцеві мешканці.

Пік паводку тоді припав на 23–27 червня і його вважають найбільшим в історії Західної України за останні 60 років. Загальні збитки оцінили у 3-4 млрд гривень. Чи не найбільше тоді постраждало містечко Галич, Івано-Франківської області. Чимало сімей ночували під стріхою власних будинків.

«Піднімали усі меблі. Холодильник був увесь у воді. Шкода техніки, яка може легко поламатися, коли такий паводок. Це багато фінансових витрат», – згадує мешканець Галича області Володимир Васенда. Масштабний паводок тоді знищив 110 кілометрів доріг та зруйнував 19 мостів. Троє людей загинули.

Вирубка лісів – причина паводків

Причиною таких масштабних підтоплень люди найчастіше називають масову вирубку лісу. Особливо у горах. Чи не щотижня у різних регіонах України є скарги людей на вивіз деревини.

На хуторі Коп’ятин, що одразу за львівською об’їзною, місцеві мешканці уже три тижні поспіль чують постійні звуки роботи техніки. «Підганяють величезні машини, от під гору сюди і ріжуть величезні дерева. По зрізах бачимо що їм по 100, 70, 50 років», – розповідає Денис Шакула, мешканець хутора Коп’ятин, що біля Львова.

Люди впевнені, ця рубка є незаконною. «Це схил і якщо вони вирубають ці дерева – ця гора може зсунутися. А там наші будинки і їх може змити при великому дощі», – хвилюється мешканка цього хутору Валентина Агінська.

Пані Валентина розповідає, що у лісі лежать величезні стовбури здорових дерев. Вони могли б і далі рости.

bez imeni 2 2

Головний лісничий Львівського лісгоспу Роман Коваль усі скарги людей заперечує. Каже, що забирають старі та хворі дерева. «Для того, щоб міг рости молодий ліс – треба розрядити насадження, додати світлового живлення, щоб молодий ліс міг підніматися і рости. Бо у тіні ніяке дерево рости не буде».

bez imeni 8 1

Мешканці ж хутора чекають реакції від правоохоронців, яких викликали на місце рубки.

Скандал у Лавочне

Мешканці села Лавочне, що на Львівщині, навіть, взимку збиралися на пікет. Люди впродовж 20-ти років борються, аби їх ліс не вирубували. У відповідь отримують лише погрози та побиття.

«Я сказав представникам пилорами, що ви там рубати не будете, а коли вночі виходив на електропоїзд – вони мене збили мотоциклом, почали стріляти дробом. Побили ребра мені – забій легень. В мене є всі документи. Думаю, це саме вони», – розповідає мешканець села Василь Василитин.

Власник пилорами Іван Сай, який після втікання від журналістів таки під’їхав до місця пікету, куди приїхали і посадовці із ОТГ, усі звинувачення заперечив: «Я незаконно не можу вирубувати. В мене є договори. Я підрядник, рубаю, а лісництво забирає».

Історія не завершилася і досі. Місцева влада звернулася до Держлісгоспу, а місцеві і далі пильнують рідний ліс.

Кліматичні зміни та глобальне потепління

Екологи переконують, що причиною паводків є суцільні забудови на місці річок у містах, а також вирубка лісу.

За їх словами, річка має право виходити із берегів. Це нормальне явище. Однак влада при видачі дозволів на будівництво у прибережних зонах. А також брати до уваги наукові дослідження (або їх замовляти) причин потопу на цій території. Аби не допускати таких катастроф у подальшому.

bez imeni 5 1

Проте причина паводків не лише у цьому. Найголовніша – це зміна клімату та глобальне потепління. Як приклад, цьогорічні потопи у Німеччині, Нідерландах та Бельгії. Зокрема, у Бельгії загинуло понад 30 людей, у Німеччині говорять про більше як сто п’ятдесят померлих та тисячі зниклих безвісти. А у Нідерландах повені від річок пошкодили багато будинків в південній провінції Лімбург.

«Підвищення температури буде супроводжуватися збільшенням кількості так званих екстремальних погодних явищ. Найбільше в нас на сьогодні збільшується градус на Поліссі – до 1,5 градуси», – розповідає еколог Анатолій Павелко.

І це дуже багато. За словами експертів, в інших регіонах градус потепління відрізняється. На півдні України він найменший, хоча для цього регіону, навіть незначний приріст є небезпечним.

Прогнозувати паводки

Хоча прогнозувати паводки таки можна, як це роблять у Європі та США. Там зазвичай люди можуть підготуватися до негоди – їх встигають евакуювати. У нас ж подібного механізму досі немає.

Усе в перспективі. «На папері програми управління затопленням мають запрацювати у 2023 році. До вересня вони лише обговорюються. Я всіх закликаю вивчати їх, аналізувати. Навіть, простих мешканців. Аби ми могли впливати на такі рішення влади», – каже юристка-екологиня Софія Шутяк.

Проте, чи справді механізм запрацює у 2023-му ніхто чітко сказати не береться.

Глобальне потепління зараз уже майже не зворотне. Скоро у світі з’являться кліматичні біженці, а українському Поліссю прогнозують обміління річок та водойм і як наслідок – нестачу водопостачання до регіону.

Навіть уже зараз тут річки зникають та з’являються пилові бурі, натомість на півночі України прогнозують підняття рівня води і затоплення прибережних територій.

Юлія Бундз

 

Оцініть новину
Клас!
0
64.svg?v=2.6
Я це люблю
0
11.svg?v=2.6
Ха-ха
0
5.svg?v=2.6
Сумно
2
26.svg?v=2.6
Злість
0
29.svg?v=2.6
Обіймашки
0
36.svg?v=2.6
Шооо?
0
35.svg?v=2.6

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить Великий Львів"