НТА > НОВИНИ > Економіка > М’ясо, олія, зерно. Що експортує Україна і як це позначиться на цінах для українців

М’ясо, олія, зерно. Що експортує Україна і як це позначиться на цінах для українців

179

В Україні зростають обсяги експорту та імпорту. Для держави це добре. Натомість ціни для українських споживачів летять угору. Чому дорожчають мясо, олія і навіть, при рекордному врожаї зерна, хліб?

Експерти прогнозують: осінь відзначиться зростанням цін на споживчі продукти. Причини називають різні. Це і зовнішні чинники, як то небувале подорожчання енергоносіїв у світі, так і внутрішні моменти, пов’язані з інфляцією, коливаннями на ринках, погодою врешті-решт.

Однак при цьому ті ж фахівці відзначають позитивні зрушення у напрямку експорту-імпорту товарів, що в підсумку сприяє економічним процесам у країні – аж до зміцнення національної валюти гривні.

За підсумками минулого року ТОП-5 експорту й імпорту України складали такі позиції.

За 8 місяців цього року до цього переліку приєдналося і м’ясо, зокрема, свинина.

Експорт свинини: плюс 1,5 мільйона доларів

Експортні постачання продукції свинарства впродовж 2021-го мали кращі результати, ніж 2020-го: за 8 місяців такі операції принесли 10,62 млн доларів експортної виручки. Такими є дані зовнішньої торгівлі Державної митної служби України.

За січень-серпень за кордон спрямували 2,9 тисяч тонн свинини, що принесло Україні 5,76 мільйона доларів. Це на понад тисячу тонн та на 1,5 мільйона доларів більше ніж рік тому (на 36,1% більше).

ТОП-3 основних ринків збуту, як і на початку 2021-го, – Об’єднані Арабські Емірати (44,2%), Гонконг (23,8%) та Грузія (6,8%).

В аналітичному відділі асоціації «Свинарі України» визначили, що найзатребуванішими експортними позиціями за підсумками січня-серпня стали морожена свиняча грудинка (45,3% експортованого), морожені свинячі лопатки та їх відруби (18,5%), а також інша обвалена морожена свинина (17,9%).

Імпорт свинини: квоту з ЄС вичерпано

За 8 місяців 2021-го року Україна імпортувала 21,2 тисячі тонн свинини. У грошовому еквіваленті імпорт зріс на 20% проти аналогічного періоду 2020-го – до 39,9 мільйона доларів. У січні-серпні цього року свинину ввозили переважно з Данії (18,8 мільйона доларів), Польщі (8,9 мільйона даоларів) і Нідерландів (5,2 мільйона доларів).

При цьому впродовж січня-серпня українські імпортери використали квоти безмитного завезення свинини з Європейського союзу у повному обсязі.

«Станом на 1-ше вересня до України завезли 20 тисяч тонн охолодженого та мороженого м’яса свиней з країн ЄС. Це відповідає обсягам квоти на безмитну поставку свинини з країн Європейської співдружності, встановлених в рамках економічної частини Угоди про асоціацію», – зазначили в асоціації «Свинарі України».

Оскільки цьогоріч ліміти вибрали, кожен наступний кілограм європейської охолодженої свинини коштуватиме імпортерам на 12% дорожче за рахунок мита, а морожене м’ясо свиней подорожчає на 10%.

«Однією з причин пожвавлення імпортної активності наприкінці літа вважаємо саме незначні залишки безмитної квоти, які заохотили операторів «запастися» дешевшою м’ясною сировиною. Цьогоріч квоти вичерпали за 8 місяців, тоді як попередніми роками це ставалося ближче до кінця року – в листопаді-грудні», – констатували аналітики.

Крім ЄС, Україна має аналогічні домовленості про безмитні поставки свинини з Канади та Великої Британії. За домовленістю, Україна цьогоріч може імпортувати до 14,4 тисячі тонн канадської свинини, субпродуктів та жиру, але наразі надійшло лише 1,3 тисячі тонн (9%), а останні поставки відбулися ще в травні. Поставки свинини в обсягах до 1,7 тисячі тонн з Великої Британії теж не обкладатимуть імпортним митом, проте досі таких закупівель не здійснювали.

«Якщо завезення м’ясної сировини з цих країн стане економічно привабливим для імпортера, надходження мороженої свинини навряд матиме істотний вплив на вітчизняний ринок свинини. Крім того, очікувані зміни валютних курсів восени також сприятимуть підвищенню вхідного бар’єру для імпортної сировини», – вважають в асоціації «Свинарі України».

Чи вплине пожвавлення експорту-імпорту свинини на ціни в Україні

В аналітичному відділі асоціації «Свинарі України» у відповідь на запит NTA підтвердили, що за підсумками січня-серпня справді відбулося пожвавлення зовнішньої торгівлі свининою: імпортували на 30% більше, ніж торік, до 21,2 тисячі тонн, а експорт зріс на 57%, склавши 2,9 тисячі тонн.

«Враховуючи питому вагу імпорту в ємності внутрішнього ринку та наразі не надто великі обсяги експорту свинини з України, не вважаємо, що це стане відчутним для споживачів», – наголосили експерти галузі свинарства.

За їхньою інформацією, частка імпортної продукції наразі становить менше 1 / 10 вітчизняного промислового виробництва та до 5% загальної ємності внутрішнього ринку. При цьому завезена свинина, субпродукти та жир переважно прямують на м’ясокомбінати, які таким чином оптимізують витрати на сировину для ковбас та інших м’ясних виробів.

«Окрім того, бачимо, що цього року вплив імпортної активності на ціноутворення на внутрішньому ринку промислової свинини є дуже опосередкованим – зв’язок істотно слабший, ніж раніше. Тож ціни на свинину зараз і надалі коливатимуться залежно від ситуації на внутрішньому ринку, зокрема, від змін попиту та пропозиції на цей вид м’яса», – пояснили аналітики асоціації «Свинарі України».

Так само вони відповіли на запитання, чи існує хоча би мінімальний ризик імпорту неякісної продукції?

«Вантажі, які містять м’ясо та продукцію з нього, проходять багатоетапну перевірку на шляху від постачальника до покупця. Тож поширення інформації про контрабанду свинини, з якою часто пов’язують саме низьку якість і ціну продукції, часто безпідставні або істотно перебільшені, тож нерідко слугують чинником для тиску на внутрішню ціну закупівлі свиней забійних кондицій», – зазначили експерти.

Обсяги імпорту продукції свинарства у січні-серпні 2021-го та їх зміна до аналогічного періоду минулого року, за даними bi.customs.gov.ua, мають такий вигляд.

Із чим пов’язана різниця в цінах

Упродовж останніх тижнів ситуацію з ціною на свинину споживачі називають аномальною. Моніторинг базарних прилавків, м’ясних магазинчиків і мереж продемонстрував, що розбіжність на ту саму позицію може сягати 20-ти гривень і більше за кілограм.

Наприклад, станом на початок вересня одну з найзатребуваніших позицій – лопатку – можна було придбати: за 100-110 гривень у супермаркетах; за 115-125 гривень у м’ясних магазинчиках; за 130-140 гривень на базарі.

Президент асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко пояснила це так: «Після того, як із 1-го серпня ставка ПДВ під час операцій із постачання свиней зросла з 14-ти до 20%, ціна з ПДВ, відповідно, збільшилася до 47-48 гривень. Враховуючи сезонний пік – менша пропозиція, бо свині в спеку гірше ростуть, та більший попит (активний сезон барбекю) – до кінця серпня ще підросла на гривню-півтори».

Відповідно, за її словами, виробники свинини, які ПДВ платять, зміни майже не відчули: середня ціна без ПДВ у липні 38,3 гривні зросла до 39,53 гривні відповідно – на 1,23 (3,1%). А ось ціна з ПДВ за рахунок змін умов оподаткування збільшилася на 8,5%: у середньому з 43,7 гривні в липні до 47,4 гривні в серпні. Для неплатників ПДВ, які торгують на ринки, ціна реалізації зросла ще відчутніше.

Ті, хто реалізує свинину на ринку, зазначають, що здороження відбулося на 10-20 гривень, залежно від позиції. Показово, що саме ринок став місцем, де свинина найдорожча, адже саме там реалізують м’ясо свиней від населення чи підприємців, які або незареєстровані, або ПДВ не сплачують.

«Згодом ціни на полицях зрівняються, а поки що ми є свідками сум’яття, яке ініціатори законодавчих змін не прорахували», – зробила висновок Оксана Юрченко.

Олійні лідери як український виняток

Упродовж декількох років Україна залишається беззаперечним світовим лідером з експорту соняшникової олії. Вісім місяців цього року лише підтвердили таку тенденцію.

У січні-серпні 2021-го з України експортували 3,09 мільйона тонн соняшникової олії. І хоча це на 34% нижче за показник аналогічного періоду 2020-го (4,68 мільйона тонн), усе ж у грошовому вимірі експорт української соняшникової олії склав 3,78 мільярда доларів, що на 10% більше від показника за січень-серпень 2020-го (3,43 мільярда доларів).

Основними імпортерами української соняшникової олії цього року були: Індія –1 039,4 мільйона доларів (або 864,35 тисячі тонн); Китай – 580,4 мільйона доларів (506,03 тисяч тонн); Нідерланди – 395,9 мільйона доларів (324,38 тисячі тонн); Іспанія – 283,79 мільйона доларів (233,04 тисячі тонн); Ірак – 272,7 мільйона доларів (231,13 тисячі тонн).

До речі, за результатами 2020-го року Україна була не лише найбільшим експортером соняшникової олії, а й найбільшим світовим виробником цього продукту, який займає значну частку в експортному портфелі. Минулого року частка соняшникової олії складала 11% експортної виручки.

Однак, за оцінками експертів, ситуацію з олією можна розглядати як виняток. «Свого часу держава створила умови для виробництва й експорту в цій галузі. І плоди цього рішення у вигляді експортної виручки ми пожинаємо досі», – зазначив у коментарі «Радіо Свобода» президент групи компаній «Панда» Геннадій Бобов.

Експортний позитив і можливості прогресу

Майже всі експерти погоджуються, що, крім болючого зростання цін в українських крамницях, від такої ситуації є й позитив: Україна, як експортер продовольства, виграє від того, що її продукція дорожчає у світі, при цьому ледь не вся відразу – від зерна й олії до яєць і м’яса.

А це означає – більші доходи фермерів, краще наповнення бюджету, більше валюти в економіці, а відтак і міцніша українська гривня.

Геннадій Бобов вважає, що Україна в майбутньому збільшить експорт агропродукції, але при цьому державі необхідно стимулювати сектор переробки сировини і виробництва продуктів харчування.

«Якщо ми подивимося на статистику, то 10 років тому експорт агропродукції був на рівні трохи менше 13-ти мільярдів доларів. 5 років тому Україна експортувала вже на суму 15 мільярдів доларів. Зараз ми впевнено «взяли планку» в 22 мільярди доларів. і нам є куди зростати. Головне – держава повинна створити умови для зростання або хоча би не заважати» ,– заявив він.

Аграрій упевнений, що країні необхідні стимули для збільшення частки експорту товарів з підвищеним рівнем доданої вартості. На теперішній момент у структуру експорту входить в основному сировина – кукурудза, пшениця, ріпак і так далі. Нові ж технології призводять до того, що врожаї збільшуються. Але в нас не повністю використовують потенційні можливості вітчизняної переробної промисловості та виробництва продуктів харчування.

«Сировинна економіка буде завжди менш ефективною, ніж економіка, заснована на переробці та виробництві готових товарів. Тому саме цей напрямок має стати основним для створення ефективної державної політики», – наголосив Геннадій Бобов.

Чому дорожчає хліб

Незважаючи на те, що цього року Україна очікує рекордний урожай ранніх зернових культур, в тому числі, пшениці, на світовому ринку існує дефіцит якісного зерна. Деякі країни через несприятливі погодні умови не зібрали очікуваної кількості зерна, або зерно нового врожаю було некондиційним. Тому продовольча пшениця з високим вмістом протеїну вже подорожчала до більш ніж 300 доларів за тонну, і, можливо, ця тенденція триватиме.

Пропозиція на ринку обмежена, що провокує зростання цін. Оскільки Україна традиційно експортує приблизно 70% обсягу врожаю, внутрішні ціни, як розповів «Сегодня» президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко, повністю залежать від кон’юнктури зовнішнього ринку. Таким чином восени українцям варто очікувати зростання цін на хліб.

«Усі країни роблять стратегічні запаси зерна, – зазначив він. – Ринок має вдосталь грошей, світова економіка «перегріта» доларом, ми спостерігаємо  і його інфляцію. Зараз ціна на пшеницю формується не на фермерських господарствах, де її вирощують, а на світових фондових біржах».

За його словами, з одного боку, високі ціни на зерно є позитивним фактором з точки зору заробітку держави за рахунок надходження валюти, доходів трейдерів і фермерів, однак для кінцевого споживача хлібної продукції це не стане чинником її здешевлення.

Тим часом уряд звітує про небувалий врожай зернових і зернобобових культур цього року. За офіційними даними, вже намолочено ранніх зернових і зернобобових близько 45 мільйонів тонн. У цілому українські аграрії планують зібрати близько 85 мільйонів тонн зерна, прогнози щодо ранніх зернових дуже хороші.

Юрій Дученко підрахував, що на внутрішньому українському ринку є залишитися близько 5 мільйонів тонн продовольчої пшениці.

Однак від подорожчання хліба це не врятує. За його словами, в собівартості хліба простої рецептури борошно займає близько 40%. «Станом на вересень наші борошномельні підприємства закуповують зерно на 27% дорожче, ніж у вересні 2020-го року. Наприклад, якщо взяти київський регіон, зерно пшениці другого класу коштує 7 900 гривень за тонну», – зазначив фахівець.

Він також додав, що якщо тенденція збережеться, то немає впевненості, що найближчим часом борошно не подорожчає ще більше, адже зараз фермери змушені продавати зерно трохи дешевше, щоб оперативно отримати оборотні кошти на завершення збору врожаю.

Окрім вартості борошна, на кінцеву ціну хлібобулочних виробів впливають ціни на цукор і масло. А ці продукти за рік значно подорожчали, не кажучи вже про подорожчання енергоносіїв і паливно-мастильних матеріалів, які теж є складовою собівартості.

«Якщо ми говоримо про газ, без якого випікати хліб неможливо, то з вересня 2020-го по вересень 2021-го він подорожчав в чотири рази; ми бачимо світові рекорди ціни на газ, тобто спрогнозувати, яка буде далі ціна на енергоносії, дуже важко», наголосив Дученко.

Тому, за його підрахунками, на теперішній момент в Україні існують всі об’єктивні складові, щоби говорити про подорожчання хлібної продукції на 15% до кінця року.

Оцініть новину
Клас!
0
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
1
Обіймашки
0
Шооо?
0

Коментарі