НТА > НОВИНИ > Медицина та здоров'я > Біль голови, порушення пам’яті, агресія, розлади сну. Чим загрожує постковідний синдром – пояснення невролога

Біль голови, порушення пам’яті, агресія, розлади сну. Чим загрожує постковідний синдром – пояснення невролога

Чому це спричиняє віддалені наслідки (у щонайменше 10% хворих, а за деякими даними навіть у кожного другого), коли вже вірусу в організмі немає, поки що не відомо, кажуть науковці. Однак є гіпотези.

734
foto kory mozku

Спочатку пропонуємо пройти тест:

Запам’ятайте ці п’ять слів: обличчя, оксамит, школа, ромашка, червоний.

Спробуйте повторити у тому самому порядку.

Якщо вдалося, тоді у Вас усе гаразд з оперативною пам’яттю. Якщо ні – читайте нижче.

Клітини мозку мішень коронавірусу

Це лише маленька частина тесту, за допомогою якого неврологи з’ясовують психоневрологічні проблеми, зокрема через три місяці після перенесеного «ковіду».

formyla zdorovja 646 1

«З допомогою цих тестів ми якраз і можемо виявити – чи пам’ять має довготривалі порушення, чи короткотривалі. І в результаті займатися вже реабілітацією тих втрачених моментів», – розповідає невролог Львівської обласної лікарні, асистент кафедри реабілітації факультету післядипломної освіти Львівського медуніверситету Назар Негрич.

opytuvannya

Пояснює, часто людина після «ковід-недуги» думає, що вже все закінчилося. Натомість у неї починають розвиватися певні типові неврологічні прояви – біль голови, порушення пам’яті, уваги, розлади сну – якраз ці ділянки головного мозку є найбільш чутливими і уразливими до різних факторів.

При цьому від важкості перенесеного «ковіду» поява таких симптомів не залежить. Чому це спричиняє віддалені наслідки (у щонайменше 10% хворих, а за деякими даними навіть у кожного другого), коли вже вірусу в організмі немає, поки що не відомо, кажуть науковці. Однак є гіпотези.

«В головному мозку є найдрібніші капілярчики судинки, які якраз будуть в першу чергу страждати. Іншим фактором, які можуть сприяти ураженню головного мозку, є ураження легень і нестача кисню», –  розповідає науковець.

negrych

Назар Негрич демонструє знімок зрізу кори головного мозку, де видно усі зміни і, зокрема, пам’яті (дивися на головному фото). Цього не покаже ані МРТ, ані КТ: «Зміни на мікрорівні можна виявляти, лише замалювавши відповідними барвниками на гістологічному дослідженні. Можемо бачити нейрони. А білі плямки – це якраз є судини, які будуть при коронавірусі трамбуватися. Відповідно, клітини не будуть отримувати кровопостачання, тож їхня функція буде страждати. Це буде клінічно спостерігатися в пацієнта порушенням сну, порушенням пам’яті і уваги».

Науковець пояснює: «Під час «ковіду» відбувається запалення, ми його ще називаємо цитокіновий шторм, однак коли вже закінчується ця гіперімунна відповідь, починається отаке повільне тліюче системне запалення, яке якраз, очевидно, і буде спричиняти появу цих віддалених наслідків».

Поведінка деяких пацієнтів лякала медиків

Медсестри «ковідних» відділень зізнаються, на початку пандемії поведінка деяких пацієнтів через вплив коронавірусу лякала персонал.

kovid reanimacziya

Наталія Козак, старша медсестра ІІ-го відділення Львівської інфекційної лікарні: «Спершу нам було важко, тому що пацієнти і плювалися, і билися, і обзивалися. Дівчата навіть плакали. Кажу, зрозумійте, це людина не робить свідомо».

Оксана Лобик, медсестра реанімаційного відділення Львівського госпіталю ветеранів війн та репресованих: «В них є сильний страх нехватки повітря, бо йде гіпоксія, від того вони вже і збудження дістають і озлоблені на тебе. Є різні люди і дуже агресивні».

Причини таких станів медики пояснюють, зокрема, браком кисню у мозку.

Лікар-анестезіолог Львівського обласного госпіталю ветеранів війн та репресованих Ігор Коринківський: «Мозкові клітини дуже потребують кисень, і коли кисню є недостатньо, вони ніби як відмирають. Інфекція викликає тромбоутворення і дуже багато є випадків інсультів, бувало таке, що у нас тут в реанімації просто ставалися інсульти».

Завідувач відділення інтенсивної терапії Центру легеневого здоров’я В’ячеслав Бондар: «Коли виникає цитокіновий шторм, йде самознищення тканини, зникає така функція, як газообмін, тобто, зокрема, функція насичення крові киснем. Відтак, розвивається гіпоксія, тому клітини інших органів, особливо чутливих, як клітини головного мозку, вони гинуть».

Гендиректор Центру легеневого здоров’я Любомир Рак: ««Ковід» має якусь нейротоксичну дію, ми називаємо це «ковідні» енцилофапатії. Через зниження рівня кисню людина не адекватно сприймає реальність».

rak2

Завідувачка пульмонологічного відділення №2 Центру легеневого здоров’я Ольга Толох: «Як правило, це були люди старшого віку, 60+. А й були і такі, що не мали супутніх захворювань, але настільки вірус впливав на їх стан, що вони потім нам признавалися, що перших 3-4 дні перебування в лікарні вони просто не пам’ятають».

toloh

А завідувачка IV-го діагностичного відділення Львівської обласної інфекційної лікарні Таміла Алексанян, каже, що до неї й досі звертаються за допомогою колишні «ковідні» хворі. «На жаль, хвороба тривала, після виписки пацієнти розповідають через місяць-два, що вони повернулися з лікарні і були зовсім хворі. Кажуть, що самостійно не можуть справитися, тому потребують лікування у відповідних спеціалістів».

Найкраща реабілітація – ходьба

Головна пульмонологиня Львівщини Надія Рудницька радить проговорити спосіб реабілітації зі своїм лікарем: «Людина після ковіду потребує тривалої фізичної і психічної реабілітації. На початку найкраще – це ходьба. Нічого пацієнт не повинен робити через силу, тільки помірні фізичні навантаження».

У центрі Львова, біля Шевченківського гаю, є місце, де можна суттєво поправити зіпсуті «ковідом» і легені, і судини, і нерви. Це спеціально облаштовані стежки здоров’я для ходьби. Темп і швидкість має рекомендувати сімейний лікар.

stuzhky zdorovya

«Це називається «теренкур» (від слів: французької terrain – «місцевість» і німецької Kur – «лікування») Пацієнти, які перенесли ковід, мають можливість тут відновитися. Це не тільки фізичне навантаження, а й якраз оцей відпочинковий «релакс», – каже професор Львівського медуніверситету Андрій Базилевич.

Такі «стежки здоров’я» є по цілій Європі, ефект – відчутний, стверджує лікар: «Ті люди, які проходжували 10 тисяч кроків на роботу і з роботи, і пацієнти, які ходили стільки ж кроків по парку, – в них були набагато кращі результати відновлення».

У більш складних ситуаціях може допомогти і фізична реабілітація, пояснює заступниця медичного директора з реабілітації Львівського обласного госпіталю ветеранів війн та репресованих Алла Рогуля. «Чим швидше реабілітаційний процес буде розпочатий, тим більший ефект більший результат від проведеного лікування ми можемо досягнути», каже вона.

rogulya

Голова Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я, медик за освітою сестра Севастьяна Карвацька опікується відновленням людей, які потребують підтримки і допомоги. За її словами, щораз більше є людей, які мають постковідний синдром, який супроводжуються психічними проблемами.

При комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я створили антикризовий центр. Працювати на гарячу лінію духовно-психологічного супроводу запросили сестер-монахинь, які за фахом є психологами.

«Дуже багато дзвінків від першої хвилі і дотепер. Порадила би хворим, які перехворіли і мають проблеми, не боятися, а якось сприйняти оцю культуру звернення до спеціалістів. Важливо, щоб люди не зволікали з цим, адже необхідно звернутися вчасно», – каже сестра Севастьяна Карвацька.

А ще медики радять придивитися до своїх рідних та близьких. Можливо, після «ковіду» у них виникли зміни у поведінці і характері.

«У тому то і вся складність вищих психічних функцій, що людина не завжди може їх сама виявити. У нас третина пацієнтів – це люди, яких сюди порекомендували чи привели родичі, тобто вони зі сторони побачили проблему», – наголошує невролог і науковець Назар Негрич.

І на завершення – якщо Ви дочитали цей матеріал до цього моменту, пропонуємо пригадати ті п’ять слів, що були на початку, бажано, у тій же послідовності.

Якщо забули 1-2 слова – не страшно. А от якщо більше, бажано перевірити свою пам’ять у кваліфікованих спеціалістів

Також зауважимо, що цей тест – лише невеличка частина комплексного обстеження пацієнтів, що проводять науковці та лікарі-неврологи на базі Львівської обласної лікарні.  Щоб детальніше зрозуміти свій стан, потрібно обов’язково пройти повний аналіз

Жанна Ліщенко

Оцініть новину
Клас!
0
64.svg?v=2.6
Я це люблю
1
11.svg?v=2.6
Ха-ха
0
5.svg?v=2.6
Сумно
0
26.svg?v=2.6
Злість
0
29.svg?v=2.6
Обіймашки
0
36.svg?v=2.6
Шооо?
0
35.svg?v=2.6

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить Великий Львів"