НТА > НОВИНИ > Медицина та здоров'я > Не кажіть: «Така воля Божа!» Як підтримати батьків, що втратили дитину під час вагітності або після народження

Не кажіть: «Така воля Божа!» Як підтримати батьків, що втратили дитину під час вагітності або після народження

 20% дітей помирають під час вагітності або через 7 днів після пологів

138

Немає такої маленької ніжки, яка б не могла залишити слід у цьому житті.  15 жовтня у світі тривав день обізнаності про пренатальну та пренатальну втрати. Це всесвітній день пам’яті дітей, які відійшли від нас під час вагітності чи відразу після народження.

Такі втрати батьки по всьому світу переживають щодня. Якими словами та вчинками можна підтримати їх, – про це йдеться у проєкті «Формула здоров’я» на NTA (щосуботи о 19:00).

У Львові порушили мовчанку

Світлова хвиля йде від Америки до Європи, не минаючи Львова – площу перед собором Святого Юра. 15 жовтня по усьому світу запалюють свічки, щоб пом’янути душі немовлят на яких чекали, яких вже встигли полюбили і яких довелось відпустити.

Ореста – одна із таких мам. Вона 4 роки тому народила Оксанку. Дівчинка прожила 8 днів.

«Від 13-го тижня життя, відколи нам поставили діагноз, можна сказати й дотепер, втрата має свої відбитки. Але можу сказати, що через чотири роки я вже можу говорити вільно про Оксанку. Ми це разом з сім’єю  пережили  і відпустили»,говорить Ореста.

Розповідати зараз про доньку без сліз жінка може завдяки психологічній підтримці, яку отримала в громадській організації «Слід життя».

«Не можу додати днів до твого життя, однак можу додати життя до твоїх днів», – ці слова є гаслом  громадської організації «Перинатальний хоспіс – Слід Життя», неприбуткової організації, яка є першою пропозицією перинатальної паліативної опіки та допомоги в Україні, і вже впродовж декількох років допомагає батькам і їхнім невиліковним дітям.

«Зустрічаючись із досвідом інших батьків, я можу сказати, що нам пощастило. Бо ми зустріли сестру Юстину. Наступні наші кроки і весь цей супровід – все було з нею. Це було нелегко»,каже Ореста.

 20% дітей помирають під час вагітності або через 7 днів після пологів

 Таких сімей в Україні близько мільйона. Адже кожна 5-та вагітність – неуспішна, 25% цих втрат – медичні аборти до 12 тижнів за бажанням самої жінки. Кожна 100 подружня пара має повторні випадки пренатальних втрат. Частота – одна дитина на 100 народжених. Щорічно в Україні таких дітей – 200 тисяч.

Батьки сам на сам залишаються зі своїм нерозділеним горем, адже про такі проблеми у нас не говорять. Організація «Слід життя» порушила мовчанку, аби підтримати батьків.

Які слова підібрати

«Ми шукаємо відповідну лексику. Адже певні речі, жести та дії, які можливо вчора ще були хорошою підтримкою, сьогодні вже, як засвідчують самі батьки, не працюють. Зараз батьки вміють вголос вказати свою потребу і  кажуть: «Ні, це не допомагає, це навпаки було руйнація!». Не можна казати: «На все є воля Божа», або «У тебе є ще інші діти!», «Ти ще молода і народиш ще дітей!». Так казати не можна, бо сьогодні МИ втратили дитину», – каже засновниця та голова ГО «Слід життя», біолог-генетик, психолог  сестра Юстина-Ольга Голубець.

Жінка додає, коректно можна підтримати, показавши: «Я поруч! Ось моє плече! Я вислухаю». Адже у такі моменти не хочеться переконання: «Все буде добре!».

Психологи кажуть: тоді є потреба розділення горя, тобто спільного оплакування.

Батьки, які зіткнулися зі схожим досвідом, об’єднуються і згадують немовлят, які не були уявними.

«Це варто наголошувати. Вагітність ніколи не була уявною і ця дитина не була уявною. Якщо батькам буде наданий відповідний супровід – і близькість наша колективна, то минає той страх і той трепет замовчування. Легше сприймається той факт – це була, справді, дитина, на яку чекали. Це допомагає розуміти реальність:  «Так, дитина була! Вагітність була. Були пологи на тому чи іншому терміні. Але ми з нею прощаємося». Тому дуже важливо поховати цю дитину з гідністю»,підсумовує сестра Юстина-Ольга.

Також важливо, аби мама, чия дитина не вижила, не перебувала в одній палаті із щасливим жінками, які радіють материнству. Сестра Юстина-Ольга пригадує, що у 2013-2014 року на такі моменти у медзакладах ще не звертали увагу, тоді як у 2021 році ситуація дещо змінилася.

Причина смертей

Медики не завжди мають пояснення – чому сталася трагедія, але причин втрати є чимало.

«На першому місці є асфіксія новонароджених. То є удушення. Ну другому місці – вроджена спадкова патологія, яка може бути сумісна або несумісна із життям. На третьому місці – це резус-конфлікт між мамою і дитиною. У переліку також є інфекції внутрішньоутробні під час вагітності», – пояснює завідувачка медико-генетичного центру ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України» Надія Гельнер.

Аби дитина мала більше шансів народитись здоровою – медики радять планувати вагітність. Якщо ж дитині таки не вдалося вижити, психологи рекомендують не закриватися від світу через втрату, а звертатися до фахівців та у групи підтримки за допомогою та співпереживанням, а також готуватися до наступного зачаття разом із генетиками.

Віра Лабич

 

 

 

 

Оцініть новину
Клас!
0
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
4
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Коментарі