НТА > НОВИНИ > Суспільство > Наша Маланка не сама ходить. А з Василем. Обряди, повір’я Щедрого вечора і Старого Нового року

Наша Маланка не сама ходить. А з Василем. Обряди, повір’я Щедрого вечора і Старого Нового року

Щедра кутя та хороші думки є запорукою достатку та благополуччя на весь рік

766

У ніч з 13 на 14  січня в Україні відзначають Старий Новий рік. Це свято з’явилося через розбіжність юліанського та григоріанського календарів, яка становить 13 днів. Незважаючи на те, що Україна у світському житті перейшла на григоріанський календар ще 1918 року, звичаї та традиції старого обряду нікуди не зникли.

Напередодні Старого Нового року, тобто 13 січня, в Україні традиційно відзначають Щедрий вечір, або як його ще називають у народі – свято Маланки. Щедрим він називається завдяки головній страві новорічного столу – щедрій куті та великій кількості м’ясних страв. Наші пращури вважали, що щедрий новорічний стіл забезпечить їм достаток та благополуччя на весь рік.

Однак, свято Маланки своїм корінням сягає ще дохристиянських часів. Дівчата цього вечора не тільки щедрують, але й ворожать. З часом язичницькі обряди доповнили християнськими рисами. Так, на наступний день, 14 січня вшановують пам’ять не лише святителя Василія Кесарійського, але й Василя-Безпальчика, який звільнив з полону преподобну Маланку. А зранку хлопці йдуть сіяти пшеницю, вітаючи усіх з Новим роком.

Про традиції свята та заборони в цей день –  читайте у матеріалі NTA.

Хто такі Маланка і Василь

За давньою легендою, у богині кохання Лади та бога всеєдної гармонії Ладо була дочка Маланка. Якось її викрав злий змій і ув’язнив у підземне царство. З полону чарівну Маланку звільнив богатир Василь-Безпальчик, за якого вона вийшла заміж. Так і повелося у наших предків – напередодні Нового року вшановувати Маланку як символ Місяця, а сам Новий рік святкувати як день Василя – символ Сонця.

Хоча ці свята сьогодні сприймаються більше як світські, а не релігійні, увечері 13 січня у церквах традиційно проходять урочисті Богослужіння наприкінці Старого року, щоб подякувати Богу за вже отримані блага та попросити про нові на наступний рік.

На відміну від Нового року святкування Маланки та Василя славиться своїми народними обрядами, повір’ями та багатою історією.

Традиції Маланки: від столу до ворожіння

Що готують на Щедрий вечір

На столі в цей вечір має бути щедра кутя. На відміну від багатої (готують на Святвечір) та голодної (готують напередодні Хрещення), щедра кутя не повинна бути пісною, так що до неї можна додавати жирні вершки, смалець та інші скоромні інгредієнти.

 

Також зазвичай подають пиріжки, вареники, ковбаси, млинці. Важливо пам’ятати, що вся їжа має бути дуже ситною, але не всі страви для цього годяться. Наприклад, готувати рибу вважається поганою прикметою, адже, за давніми повір’ями, щастя з дому може відплисти, як маленька рибка.

На столі обов’язково мала бути страва зі свинини. У давнину наші пращури запікали порося як пожертвування Василю, покровителю цієї тварини, за що він дарував їм достаток і благополуччя на весь рік. Сьогодні ж зі свинини традиційно готують холодець, кров’янку, ковбаси, сало та інші м’ясні страви.

Випікають і спеціальні хліби «Маланку» та «Василя». Як тільки жінка замішувала діжу для випікання обрядового новорічного хліба, не миючи рук від тіста, вона йшла разом з чоловіком лякати дерева, котрі погано родять. Чоловік ніс сокиру, або палицю, жінка перевесла, зроблені із дідуха (соломи, що лежала на долівці від Святого вечора).  Підійшовши до дерева, чоловік тричі стукав по ньому обухом сокири,  або палицею і промовляв:  «А чого ти, грушо, не родиш?  Я тебе зрубаю, порубаю!» Або: «Не будеш  родити, буду рубати, а будеш родити, буду шанувати». За дерево відповідала дружина: «Не рубай мене, а перевеслом підпережи, я тобі ще в  пригоді  стану».  Після цього жінка обтирала руки від тіста об дерево і перев’язувала його перевеслом. У народі вірили,  що після таких процедур дерево злякається і обов’язково дасть гарний урожай. Адже на Маланки, особливо  в Новорічну ніч,  рослини розуміють людську мову, а тварини навіть самі розмовляють по-людському.  До речі, тварини в цю ніч могли поскаржитись Богові на господарів, якщо ті погано з ними обходяться. Тому в цей день тварин доглядають дуже ретельно, добре годують, чистять, гладять.

За давніми повір’ями, за святковим столом обов’язково має зібратися вся родина. За традицією всі мають бути одягнені в чистий одяг, попросити пробачення одне в одного та у сусідів, щоб провести весь рік у мирі та злагоді.

Щедрий вечір

Щедрування – це давній український новорічний звичай, під час якого, зазвичай, жінки та дівчата обходять своїх сусідів та знайомих, щоб щедрівками прославити господарів та побажати їм здоров’я та достатку. За традицією, щедрувати треба починати після заходу Сонця, тобто тоді, коли, за повір’ями, у світ вилазить усяка нечиста сила.

Одним із найвеселіших обрядів щедрування на Маланку передбачає давню традицію переодягання у різних тварин та фольклорних персонажів. У давнину святкове перевдягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, але згодом цей звичай перетворився на просто веселу розвагу, особливо для молоді. Як правило, у перевдяганні беруть участь групи юнаків. З колективу вони обирають одного хлопця, який має переодягтися у жіночий одяг та зіграти роль Маланки. Цей образ символізує безпорадну господиню, що недбало ствиться до своїх домашніх обов’язків: б’є посуд, миє підлогу глиною, підмітає сміття від порога до середини будинку тощо. Інші хлопці перевдягаються в костюми з масками традиційних компаньйонів Маланки – Діда-Луни, Орача, Сівача, Ведмедя, Кози, Журавля, Цигана з Циганкою та Рогатого Чорта. У такій компанії вони ходять від будинку до будинку, висловлюють добрі побажання господарям, веселять їх піснями, танцями та жартівливими сценками. У народі цей звичай називається «водити Маланку».

А в деяких сільських регіонах України трапляється інша, набагато давніша варіація цього обряду: хлопець перевдягається в Козу-Маланку, і відвідавши будинок у супроводі щедрувальників, намагається буцнути господарів своїми рогами. За традицією, норовливу Козу треба вбити, а потім оживити веселими щедрівками та жартами.

Закінчивши ритуальний обхід, переодягнені у фольклорних персонажів юнаки, о 5-6 годині ранку, але обов’язково до світанку, зазвичай йдуть на роздоріжжя курити дідуха і стрибати через багаття. Цей обряд повинен очистити їхній дух від спілкування з нечистою силою минулої ночі.

Ворожіння на Маланки

Дівчата в цю ніч, не дивлячись на заборони церкви, ворожили. Наші предки вірили, що ворожіння у Щедрий вечір є особливо точними.

Так, дівчата ввечері виходили на вулицю, і яка тварина зустрінеться першою, таким і буде суджений: якщо собака – злим і сердитим, якщо кіт – тихим і спокійним, якщо миша – хитрим та проворним, якщо жаба – неохайним та балакучим, якщо білка – ощадливим та завзятим, якщо корова – багатим та добрим тощо.

Також біля воріт насипають три купки зерна, а вранці перевіряють: якщо зерно на місці, то сімейне життя буде щасливим, а якщо кількох зерен не вистачає, то навпаки.

Ще одна ворожба – кладуть під подушку гребінець і перед сном промовляють: «Наречений –ряджений, розчеши мені голову!». Хто присниться, той і суджений.

Перед сном кладуть у миску з водою кілька гілочок з віника і кажуть: «Наречений-ряджений перевези через місток». Якщо вранці гілочка прилипне до країв миски, то дівчина вийде заміж за того, хто приснився.

На Василь хлопці засівають

На світанку 14 січня, на свято Василя, в Україні починають посівати зерном. Цей народний звичай колись мав важливе ритуально-магічне значення, оскільки вважалося, що посівання приносять добробут, щастя та великий урожай на весь рік. Сіяти можуть лише хлопці, бо вважалося, що дівчата щастя не приносять.

Спочатку йдуть сіяти до хрещених батьків та родичів, а потім до сусідів та інших знайомих. Найчастіше посівають пшеницею, можна сіяти житом, ячменем, вівсом. Не  посівають  горохом, оскільки вірять, що він виник зі сліз Матері Божої, і обрядове посівання ним може спричинити  сльози в родині, та гречкою «бо заведуться блохи в хаті», або «буде суперечка». Посіваючи чоловіки промовляють: «Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця, на щастя на здоров’я, на Новий рік, щоб ще краще вродило, як торік, конопельки  до стельки, льон по коліна, щоб Вас, господарю, голова не боліла!».

Господарі пригощають посівальників пирогами, окрайцем «Василя» (ред. – хлібом), горіхами, цукерками, платять дрібні гроші. Та найбільше міг заробити той хлопець, який приходив посівати першим. Йому доручали обмолотити  дідуха, який стояв на покутті від Різдва, або розбити гарбуза дідуха, що лежав у кубельці під столом. Сніп обмолочували макогоном, зерно і солома з нього вважаються чудодійними. Зерна з дідуха зберігають до сівби і висівають разом з насінням на ниву, щоб був гарний урожай.   З гарбуза варили кашу, ним також пригощали домашніх тварин, зернятка з дідуха (гарбуза) збирали в миску, просушували і  висівали весною на грядках, щоб гарно родили  гарбузи і вся городина.

Солому від дідуха спалюють вранці на Новий рік у садку. Люди вірять,  що дим від дідуха  дуже корисний, він забезпечує гарний врожай на наступний рік, оберігає дерева від морозу, захищає від шкідників. За народними віруваннями, цей дим захищає не лише дерева, але й членів родини, тому всі від малого до великого стрибали через вогнище, щоб бути здоровими і не хворіти у наступному році, дітей переносили крізь дим на руках.

Читайте також “Чому дідух є прадавнім символом Різдва в Україні і яким він є сьогодні”.

Маланка: прикмети та повір’я

З Маланкою та святом Василя, як і з багатьма іншими українськими народними святами, пов’язано багато повір’їв та прикмет. Ось деякі з них:

  • на Маланку не можна позичати гроші, інакше протягом усього року будуть проблеми з власними боргами;
  • на Маланку не можна сваритися і лаятися, у сім’ї має панувати мир та гармонія;
  • якщо добре і щедро приймати щедрівниць, то рік у сім’ї буде щасливим, а якщо замкнути перед ними двері – навпаки;
  • дитина, народжена на Маланку, здатна передбачати майбутнє;
  • новорічна ніч – чарівна, тому варто загадати будь-яке бажання, і воно обов’язково здійсниться;
  • якщо на Маланку сонце зійде високо, протягом усього року буде хороший врожай;
  • якщо на Маланку іній рясно покриває всі дерева, слід очікувати гарного врожаю меду та зерна.

Також українці вірили, що яким буде перший день Нового року, таким буде весь рік.

Лілія Чміль. За матеріалами з відкритих інтернет-джерел

Оцініть новину
Клас!
4
Я це люблю
1
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Коментарі