Одне лихослів’я про ждунів-імбецилів. Блог Остапа Дроздова

«Слів нема, одне лихослів’я матюгальне – коли бачу местное население Авдеевки, яке, стовбичачи на тлі задимленого попелища, що колись було містом, дякує матушке россии за свободу и победу.

Апелювати до кінчених – беззмістовно. «А вам, раби, кажу: Раби, вас мало били!!» - ці рядки Івана Світличного є найкращим коментарем до ждунів-імбецилів по всій лінії фронту.

У цьому етері піднято питання: чому Росія першим ділом вертає комуністичну топоніміку в захоплені міста? Я продовжу це не риторичне питання ось цим питанням на логіку: а чи є зв’язок між маркуванням простору – й подальшим його загарбанням?   Росія приперлася в Авдіївку, де досі 25% вулиць (22 з 87) мали радянські назви: Леніна, Кірова, Красноармійська, Крупської, Куйбишева, Петровського, Свердлова, Щорса, Чапаєва, Советська, Октябрська, Дзержинського, Фрунзе. Росія приперлася в Артемівськ, який став Бахмутом лише в 2016 році, маючи 78 більшовицьких вулиць і таких почесних громадян, як Кобзон, Клюєв, комісар Ликов. Навіть нині в упень зруйнованому місті числяться вулички Пушкіна, Крилова, Горького, Ватутіна, Лермонтова. Росія приперлася в Мар’їнку, де лише недавно нехотячи було перейменовано 15 вулиць, причому з хитрощами: Октябрська стала Жовтневою, а Паризької Комуни просто Паризькою. Росія вже обжила Маріуполь, де горезвісний театр аж до 2016 року носив назву Обласний Російський Драматичний Театр. Ну то чи є зв’язок між маркуванням простору – й подальшим його загарбанням?».