НТА > НОВИНИ > Новини світу > Падіння Назарбаєва. Знесення пам’ятника, усунення з посади і втеча з країни

Падіння Назарбаєва. Знесення пам’ятника, усунення з посади і втеча з країни

Протести у Казахстані набирають обертів. Президент обіцяє “жорсткі дії”. Назарбаєв хоче залишити країну для “лікування”

1006

Нурсултан Назарбаєв більше не голова Ради Безпеки Казахстану. Про це в екстреному зверненні заявив президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, який відсьогодні сам зайняв цю посаду.

Про це повідомляє APnews,- пише УНІАН.

Токаєв повідомив, що, як новий голова Ради Безпеки, “має намір діяти жорстко”. Зокрема, проти «змовників», якими обізвав мітингувальників. При цьому зазначив, що готовий піти назустріч активістам і вже підготував для них “пакет пропозицій”, який незабаром озвучить.

Три десятиліття правління Назарбаєва

Саме усунення Назарбаєва від посади та загалом із політики країни з перших днів «газових протестів», що розпочалися 2 січня, було однією з вимог мітингувальників. “Старий, іди геть”, – закликали вони.

Попри те, що офіційно Назарбаєв навесні 2019 року майже після 30-річного правління залишив посаду президента, де-факто він залишався керівником Казахстану.  Він став «довічним» головою Ради Безпеки.

А в жовтні 2019 року президент Казахстану Токаєв підписав указ, який значно розширив його повноваження. Згідно з документом, президент міг призначати чиновників уряду, голів міст та областей лише після погодження з Назарбаєвим.

Як повідомив головний редактор радіостанції “Ехо Москви” Олексій Венедиктов, Назарбаєв готовий залишити Казахстан “для лікування”.

Тим часом у місті Талдикорган натовп мітингувальників намагається знести пам’ятник Нурсултану Назарбаєву, який встановили у 2016 році.

До пам’ятника прив’язали мотузки. За допомогою них протестувальники і планують впустити монумент.

«Сотні тисяч людей по всій країні вийшли на повалення режиму Назарбаєва, який реально править країною вже 30 років. Формальна причина – це підвищення цін та зниження добробуту населення. Реальна – набагато глибша. Насправді події у Казахстані цілком вписуються в канву поступового розвалу так званої «російської системи координат».

Країни Балтії, Грузія, Україна, невдала революція у Білорусі, тепер Казахстан. І коли ми говоримо про Росію, наразі це чи не найбільша загроза для Казахстану.  Кажуть, що радники ФСБ-ГРУ вже в Нур-Султані (колишня Астана). Можна очікувати реальну війну чи прямі провокації держави-агресора. Під загрозою північні регіони країни заселені під час совєцької окупації росіянами»,  – так прокоментував події в Казахстані політолог Андрій Смолій.

Знаково, що вже зараз протестувальники у Казахстані висунули нові вимоги до влади країни. Тепер вони вимагають не просто зниження ціни на газ, а відставки всієї верхівки Казахстану та проведення політичної реформи. Про це повідомляє Telegram-канал «Протести Казахстан», – пише Главком.

Чого хочуть протестувальники від влади Казахстану:

  • Негайне звільнення всіх політичних в’язнів.
  • Відставка та складання повноважень президента, голови Ради безпеки Казахстану, уряду та парламенту.
  • Створення тимчасового уряду з авторитетних та публічних громадян, які беруть участь у протесті.
  • Проведення тимчасовим урядом нових прозорих виборів.
  • Визнання років правління СРСР злочином проти пострадянських народів.
  • Засудження військової агресії РФ проти України та окупації Криму.
  • Вихід зі складу СНД, ЄАЕС та інших союзів з Росією.

Без зв’язку

Водночас, влада Казахстану, виглядає на те, намагається максимально зменшити витік інформації про події в країні. Почалися відключення дротового та мобільного інтернету, користувачам з-за кордону недоступні багато казахстанських ЗМІ. Як пише Укрінформ, про це повідомляється на телеграм-каналі інфопорталу Orda.kz.

Зокрема, не працюють портали zakon.kz, nur.kz, tengrinews.kz і vlast.kz, www.inform.kz, також сторінка Sputnik Казахстан та інші казахстанські ЗМІ. Припинили мовлення телеканали НТК і Перший канал Євразія, а також перший приватний телеканал Казахстану КТК. Сайти ряду держорганів Казахстану також недоступні з-за кордону на тлі акцій протесту.

Хронологія газового протесту

Нагадаємо, що 2 грудня на півночі Казахстану почалися масові протести, які врешті переросли у серйозні протистояння на вулицях найбільших міст країни, докотилися до столиці Нур-Султан та колишньої столиці Алмати.

Поштовхом до протестів став різкий стрибок цін на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у північному регіоні країни. З нового року його вартість на місцевих автозаправках збільшилася більше ніж удвічі: з 50-60 тенге за літр (близько $0,13) – до 120 тенге за літр ($0,27).

Якщо перші два дні ситуація, попри протести, виглядала доволі спокійно, то вже 4 січня розпочалися протистояння між мітингувальниками та поліцією, військовими.

Щоб приглушити протестні настрої, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав укази про введення на два тижні надзвичайного стану в Мангістауській області та Алмати. Тут діятиме комендантська година – з 23:00 до 7:00.

У відставку подав уряд країни.

Натомість сьогодні, 5 грудня, протести набрали нових обертів. В Алмати мітингувальники прорвали кордон силовиків та штурмували мерію. В будівлі сталася пожежа. Також тисячі протестувальників намагалися прорватися на територію резиденції президента в Алмати.

Надзвичайний стан до 19 січня оголосили у столиці Казахстану Нур-Султан.

Довідка. Нурсултан Назарбаєв

Перший президент Казахстану (з 24 квітня 1990 по 20 березня 2019 року), який перебував при владі майже 30 років.

Голова правлячої Народно-Демократичної партії “Нур Отан”, перший секретар Комуністичної партії Казахстану (1989-1990), голова Верховної Ради Казахської РСР (1990), голова Ради Міністрів Казахської РСР (1984-1989).

З 21 березня 1991 року Голова Ради безпеки Республіки Казахстан. 20 березня 2019 року парламент Казахстану перейменував столицю країни Астана (букв. “столиця”) в Нур-Султан — на честь Назарбаєва.

Оцініть новину
Клас!
0
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі