1 вересня розпочнеться навчальний рік в Україні. Однак у 2022-му школи стали тимчасовою домівкою для переселенців. Саме у навчальні та дошкільні заклади везли усіх українців, хто змушений був тікати від війни. Зараз їх переселятимуть до інших приміщень, щоб підготувати ліцеї та школи до освітнього процесу.
За правилами, у навчальних закладах потрібно провести дезінфекційні роботи, а також ремонтні за необхідністю. А ще підготувати шкільні укриття до навчального року. Адже, учні мають спускатися в сховища під час повітряної тривоги.
Де тепер житимуть ті, хто втік від війни з рідного дому.
«Я боялася наступної ночі. Тому виїхали з сином»
Гуртожитки, модульні містечка та окремі кімнати: шукають нову домівку для переселенців в будь-якому місці. Пані Людмилі, переселенці із Харкова та її сину знайшли новий прихисток у кімнаті гуртожитка. Тепер жінка чекає, коли зможуть її переселити. До Львова бабуся приїхала на початку квітня, коли їхній район почали дуже потужно обстрілювати. Весь цей час проживає в актовому залі одного із львівських ліцеїв. Тут облаштувала собі спальне місце, де часто полюбляє читати книги.
«Втікали із Харкова. Бо там бомблять, бомблять і бомблять. Повилітали вікна, нема води, нема світла, звичайно. Там декілька квартир згоріли. Дуже добре з нами поводяться, з першого по останній день. Дуже добрі керівники тут. У цьому ліцеї», - розповідає переселенка з Харкова Людмила Волкова.
Каже, поки війна не закінчиться, повертатися до Харкова не планує. Там надто небезпечно. Тож рада, що їй знайшли помешкання у Львові. А от Вікторія вирішила перечекати війну у Європі. Спершу, виїхала з Харкова до Львова. А далі подалася до Бельгії. Тепер повернулася у справах. А далі планує із львівського ліцею одразу поїхати до Польщі. Чи повернеться до Харкова згодом - жінка і не загадує наперед.
«Район, в якому я живу, дуже постраждав. Коли це все відновиться - невідомо. Дуже важко з цим питанням. Я думаю, що саме в тому районі ще довго жити буде неможливо», - додає Вікторія.
Анастасія та Ігор - пара. Виїхали з Краматорська ще навесні. Відтоді, живуть у спортзалі львівської школи. А тепер чекають, коли їм знайдуть новий прихисток. Їхати до Європи не хочуть. Планують шукати роботу тут - у Львові.
«Я одна поїхала. А мама потім вже приїхала сюди. А зараз вона у Києві», - каже переселенка із Краматорська Анастасія.
А Ігор виїхав, бо з ним жила бабуся. Хотів її вберегти.
Через ліцей пройшли понад тисячу переселенців
Через Львів загалом проїхали майже 2 мільйони українців. А, наприклад, через ліцей міжнародних відносин у Львові, яка є пунктом евакуації із 25 лютого, майже 1 000 осіб. Близько половини із них вирішили їхати до Європи.
«Найбільша кількість, яка тут проживала одночасно, - 120 людей. Зраз є 11 наших гостей, які залишилися і мешкають у нашому ліцеї. Інші переїхали в модульне містечко. Тепер переїжджають поступово в гуртожитки. Кількох одиноких переселити у наш львівський геріатричний пансіонат», - повідомила директорка ліцею міжнародних відносин у м. Львові Світлана Уралова.
Загалом, у львівських школах ще досі проживає близько півтори тисячі переселенців. До 15 липня їх планують переселити у інші приміщення. Та до 1 вересня підготувати школи до освітнього процесу. Юлія Бундз
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал
"Говорить великий Львів"
Підписуйтеся на
нашу сторінку у Facebook
