субота, 21 березня, 2026
НТА > НОВИНИ > Перші підсумки «Кримської платформи»: пошук механізмів для деокупації Криму

Перші підсумки «Кримської платформи»: пошук механізмів для деокупації Криму

Перші підсумки «Кримської платформи»: пошук механізмів для деокупації Криму

У Києві 43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» 23 серпня підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і оголосили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя». Президент України Володимир Зеленський, підбиваючи підсумки саміту «Кримської платформи», заявив, що «сьогоднішній день є, без перебільшення, історичним для України» і що «питання Криму не закрите». У Росії, яка де-факто контролює Крим і не прислала своїх представників на саміт, розцінили його як «надзвичайно недружній». У Кремлі послідовно наполягають на тому, що питання приналежності Криму закрите і не підлягає обговоренню. Про те, чи вдалося «Кримській платформі» досягти своїх цілей, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії. «Ми провели саміт, на якому була створена потужна міжнародна коаліція для звільнення українського Криму з-під окупації Російської Федерації. Це доказ того, що в нелегкій боротьбі за відновлення територіальної цілісності нашої держави наша Україна має міцну підтримку міжнародної спільноти. Попри всі труднощі та виклики, «Кримська платформа», я вважаю, дуже успішно стартувала і її кінцевою метою є деокупація суверенної української території – Кримського півострова. Ця ініціатива нарешті повернула Крим у міжнародний порядок денний. Питання, яке понад сім років – у такій критичній площині – взагалі не обговорювалося в будь-якому міжнародному форматі, сьогодні є пріоритетним для наших друзів і партнерів, для міжнародної спільноти, країн Європейського союзу, країн НАТО», – заявив президент України Володимир Зеленський. «Ми зібралися разом з партнерами та ще раз підтвердили їхню прихильність підтримці України в питанні деокупації Криму та невизнання спроби анексії з боку Росії. Дуже багато промовців говорили про кримських татар, про репресії проти них у Криму. Однак треба усвідомлювати, що необхідні реальні кроки в реалізації озвучених задумів. З завтрашнього дня має розпочатися серйозна робота. Наскільки я розумію, кожна країна делегуватиме представників для експертної робочої групи за різними напрямками. Мені здається, Україна продемонструвала домінування регіонального характеру. Заява країн-учасниць – це не тільки декларація, а їхня принципова позиція в питанні Криму, але не можна забувати, що все залежить від нас. Україна повинна демонструвати послідовність», – сказав заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. У зв'язку з цим Ахтем Чийгоз вітає проєкт постанови Верховної Ради про звернення до міжнародних партнерів України із закликом до Євросоюзу, НАТО, ПАРЄ та ОБСЄ об'єднати зусилля у протидії російській агресії та для спільного напрацювання механізмів для деокупації Криму. Журналіст телепроєкту Крим.Реалії Дмитро Євчин вважає, що головним підсумком саміту «Кримської платформи» стало міжнародне об'єднання навколо українського бачення кримської проблеми. «Послухавши всіх доповідачів, я можу констатувати консолідацію навколо ідеї, що Крим – український, що світ не визнає його анексію. Я думаю, це найважливіше. Дійсно, склався єдиний фронт, який готовий не на словах, а на ділі домагатися деокупації Криму. Те, що в останній момент США надіслали замість свого заявленого представника, міністра транспорту – міністра енергетики Дженніфер Ґранголм, стало якісною для України заміною. Адже саме ця чиновниця критикувала «Північний потік-2», плюс на саміті вже відбулися переговори міністрів енергетики трьох країн», – вважає журналіст телепроєкту Крим.Реалії Дмитро Євчин . Ще за тиждень до початку саміту Росія розпочала інформаційну кампанію проти «Кримської платформи», до якої залучила політиків і підконтрольні Росії ЗМІ. Так, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше назвав саміт «шабашем» і звинуватив його учасників у намірах «плекати неонацистські, расистські настрої» української влади. Нагадаємо, що експерти вважають, що говорити про повернення Криму до України наразі рано. Але саміт «Кримська платформа» — це важливий крок до реалізації цієї мети. Сьогодні міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна готова до проведення «нормандської зустрічі» міністрів закордонних справ. Більше того, українська сторона за потреби може взяти на себе зобов’язання щодо організації саміту. Своєю чергою, Російська Федерація готова обійтися без транзиту газу до Європи українською територією. Але на офіційному рівні поки що про це мова не йде. У неділю, 22-го серпня, в Києві пройшла зустріч президента України Володимира Зеленського та канцлерки Німеччини Ангели Меркель. Спочатку відбулися переговори у форматі сам на сам, а потім брифінг для медіа. Серед інших проблем керівники держав обговорили і ситуацію в Криму, зокрема, саміт «Кримської платформи». Як відомо, прессекретарка Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що «Кримська платформа», участь в установчому саміті якої взяли 46 країн і Україна, має «цинічну антиросійську спрямованість».

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"