Сьогодні науковці і лікарі різних спеціальностей у світі вивчають так званий «лонг-ковід» або постковідний синдром. Цій проблемі були присвячена 10-та Міжнародна конференція «Різдвяні читання -2021», які відбувалися впродовж двох днів у Львові.
Що таке LONG-COVID або постковід. Симптоми та ознаки
Long-Covid, тобто пролонгований перебіг захворювання, – саме такий діагноз мають право встановлювати лікарі, якщо після гострого ковіду пацієнти мають підвищену втому, головний біль, болі в суглобах, певні серцево-судинні та неврологічні застереження.
«Є такі пацієнти, які скаржаться на задишку, болі у суглобах, порушення зору, слуху, пам’яті. Ці симптоми тримаються від четвертого до 24 тижня», – пояснює особливості постковіду завідувачка кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, експертка з імунології МОЗ України Валентина Чоп’як.
Найчастіше прояви стосуються ураження нервової системи – порушення концентрації та уваги, хронічна втома, головний біль, напруга, дратівливість. Також у період постковіду людина може стати агресивною. Такий перелік ознак наводить експертка з питань імунології та алергології департаменту охорони здоров’я ЛОДА, доцентка кафедри імунології та алергології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Христина Ліщук-Якимович.
«Якщо місяць і довше – до 6 місяців – ми спостерігаємо стійкі симптоми шлейфової реакції, то можемо говорити, що людина піддається ризику формування лонг-ковідного синдрому. Зустрічаємо в нашій практиці пацієнтів, які мають тривалість постковіду 8-10 місяців», – наводить приклади Христина Ліщук-Якимович.
А як зазначила професорка, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.Богомольця, президент Асоціації інфекціоністів України Ольга Голубовська, якщо пацієнта виписують зі стаціонару, він уже не потребує кисню, – це ще не означає, що він повністю здоровий. Зміни після хвороби ще тривало дають про себе знати.
«Якщо захворювання перебігає в тяжкій формі, то гострий період триває десь до 3 місяців. Звичайно, людина одужує раніше, але патоморфологічні зрушення ще тривалий час залишаються. У деяких людей вони проходять упродовж трьох місяців, а у приблизно 20% людей мають триваліший перебіг», – додає Ольга Голубовська.
Чому і в кого виникає постковідний синдром
Загалом, 30% тих, хто перехворів на коронавірус, мають ризик розвитку лонг-ковіду. Найбільший він у пацієнтів з уразливою імунною системою. За спостереженнями Христини Ліщук-Якимович і за даними медичних досліджень, це:
- Люди поважного віку
- Жінки, старші 50-60 років
- Пацієнти з важким перебігом ковіду
- Пацієнти, які були в реанімаційних відділеннях на ШВЛ
- Люди, в яких, попри адекватну терапію, погані лабораторні параметри.
Лікарі ковідних відділень відзначають, що зараз можуть прогнозувати виникнення постковіду у пацієнта впродовж перших 10 днів хвороби.
«Ми працюємо в експерименті на тваринах. В Інституті фізіології вже вималювали модель цього захворювання. Щури, які пережили гострий, важкий ковід, мають після цього розлади місяцями», – каже професор, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. О. Богомольця Національної академії наук України, доктор медичних наук Віктор Досенко.
Виникнення постковіду залежить від перебігу недуги, – вважає професор. За твердженням науковця, серед люди з важким перебігом коронавірусу наслідки постковіду відчувають понад 80%.
«Важкий перебіг – це велика кількість вірусів в організмі, вони мають розмножуватися, зробити собі копії. Чим більше копій, тим більше шкоди вони можуть заподіяти організму. Якщо цих копій було не багато, вчасно відреагувала імунна система, то буде м’який перебіг захворювання, без наслідків. А якщо організм та імунна система дозволили вірусу розмножуватись, то, звісно, він отримав змогу проникнути і в нервову систему, і в статеву систему, «створити» фіброз легень, що залишиться на все життя. Разом це вкладається в клінічну картину постковідного синдрому», – каже професор.
На його думку, постковід провокує ураження коронавірусом центральної нервової системи, відтак розвивається посттравматичний стресовий розлад (ПТСД).
«За сучасними даними, практично у всіх хворих з лонг-ковідом є ознаки ПТСД. Звідси виникла гіпотеза, що, можливо, постковід – це і є ПТСД. Такі фактори як інфекція, стресовий стан, в який потрапляє людина в лікарні, коли бачить, що хтось вмирає, хтось задихається, – це все спокійно пережити складно. Психіатрична проблема тягне за собою розлади в усіх інших системах. Зокрема, й в імунній системі», – розповідає Віктор Досенко.
«Не вірус нас вбиває, а вірус активує нашу імунну систему, яка починає з нами грати поганий жарт. Активовані зміни в нашому тілі ще більше її активують. А це призводить до автоімунних супутніх процесів: мікротромбозів, втрати пам’яті, порушення когнітивних функцій тощо», – додає професор, завідувач кафедри цитології, гістології та ембріології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Ростислав Білий.
Каже: є перші дані, що в людей, які переносять важку форму ковіду, імунна система не може впоратися з навантаженням. Тому логічно, що ці процеси виникають не зразу, а мають повільну, хронічну форму. Посковідні піки треба очікувати через 3-6 місяців після кожної хвилі захворювань.
Щоб постковід не супроводжував усе життя
Ковід може стати тригером астми, порушення зору, психічних розладів.
«Ми вивчаємо ці полісистемні ураження. У кого де є слабке місце, як кажуть у народі, там воно і проявиться. Ми навіть не можемо сьогодні сказати середнього терміну хвороби. Тому перші три місяці після хвороби людина зобов’язана обходити десятою дорогою будь-які небезпеки, щоб дати організму шанс вивести в норму всі процеси», – рекомендує професорка, завідувачка кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, експертка з епідеміології МОЗ України Наталія Виноград.
Найчастіше виникають прояви у людей з хронічними супутніми недугами. Наприклад, у хворих на цукровий діабет. За словами професора кафедри мікробіології, вірусології та імунології Тернопільського мед університету Олександра Камишного, ризик летальності збільшується в умовах перебігу одночасно ковіду цукрового діабету.
Також ковід може спровокувати бронхіальну астму, особливо у людей з алергією. А таких в Україні аж понад 40% населення.
«Якщо в людини зберігаються симптоми, кашель, то багато хто думає, що то залишкові явища ковіду. Натомість це може бути саме астма. Щоб виявити початкову астму, Європейське респіраторне товариство рекомендує спеціальний тест – вимірювання оксиду азоту пацієнтам з повідом і постковідним синдромом», – говорить асистент кафедри імунології та алергології київського Національного медичного університету ім. О. Богомольця Сергій Юр’єв.
Наслідки ковіду відзначають й офтальмологи. Пацієнти скаржаться на різку втрату зору, кон’юктивіт. За словами головної експертки з офтальмології Львівщини Олександри Павлів, це практично кожен четвертий пацієнт, який хворів на ковід.
Водночас сімейний лікар Ігор Заставний звертає увагу на психічні розлади. Зараз вони проявляються у близько 60% тих, хто приходить на прийом. Тому медик радить після ковіду зважати на порушення сну (безсоння чи навпаки – сонливість), на те, чи може людина виконувати повсякденні справи; на тривожність або панічні атаки.
«Це такі приступи, коли важко дихати, пришвидшене серцебиття, яке не минає до 30 хвилин», – пояснює Ігор Заставний.
Лікарі радять не нехтувати симптомами постковіду й одразу звертатися до фахівців, щоб почати лікування та відновлення. За словами медиків, постковідний стан може перейти у хронічну патологію різних органів та систем, і тоді вже наслідки перенесеного ковіду залишаться на все життя.
Жанна Ліщенко, «Формула здоров’я»
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook 
Коментарі