НТА > НОВИНИ > Суспільство > Повістки, переміщення військовозобов’язаних і мобілізація жінок. Крапки над “і” у дискусійних моментах

Повістки, переміщення військовозобов’язаних і мобілізація жінок. Крапки над “і” у дискусійних моментах

Якими бувають повістки чи буде примусова мобілізація жінок і що з обмеженням на виїзд в інші регіони

4732

Чи треба мобілізовувати жінок, чи є правильні-неправильні способи і локації для вручення повісток, а ще чи потрібною є норма про обмеження на виїзд в інші області військовозобов’язаних без спеціального дозволу. Про останню вчора заявили у Генштабі ЗСУ, а сьогодні вже її скасували. Втім дискусії у соцмережах, на вулицях палають.

Тож експерти, військові, юристи спробували розставити крапки над “і” у цих питаннях, роз’яснили окремі моменти під час ефіру проєкту “Народне Толк-Шоу” на NTA.

Повістки: які є і де їх можуть вручити

В Україні триває загальна мобілізація, в рамках якої дедалі більше чоловіків отримують повістки до  територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (колишніх військкоматів). При чому повістки вручають не лише вдома та за місцем роботи, але й у громадських місця, в місцях відпочинку, при зупинці автомобіля на блокпостах, і навіть у церквах. Принаймні про такі факти повідомляють у соцмережах.

Наприклад, нещодавно народний депутат України від «ЄС» Микола Княжицький обурився тим, що повістки вручали біля церков. Каже, що «є багато способів запросити осіб у військкомат, і це точно не можна робити у храмах».

«Церква у нас відділена від держави. Туди йдуть люди за духовним захистом і підтримкою. Це точно не місце, де під час молитви потрібно ходити і роздавати повістки. Ми всі підтримуємо армію. Українські добровольці гідно захищають країну. Є багато людей, які хочуть мобілізуватися, але їм відмовляють. Розум і відповідальність не мають втрачатися під час війни. Навпаки. Є багато способів запросити осіб у військкомат. За місцем проживання , на роботі. Це точно не можна робити у храмах», – зазначив він.

Та чи справді місце має значення? Законодавчо повістку чоловіки можуть отримати будь-де, втім це не завжди означає, що чоловік одразу потрапляє у військо.

Інфографіка 24 канал

Волонтер, ексдепутат Львівської міської ради Любомир Босаневич пояснив, що є чотири види повісток. За його словами, є ряд повісток, які заздалегідь підготовлені – військові їх роздають по місцю проживання чи роботи.

«А є так звані порожні повітки. Можуть зупинити людину, перевірити документи, уточнити особу. Це може бути як паспорт, так і військовий квиток, або в «Дії» ось цей «єДокумент».  Якщо військового квитка нема або нема інформації, людина починає губитися, то військовий має право виписати повістку для того, щоб ця особа з’явилася у військкомат для уточнення даних. Тобто ця людина має активізувати інформацію про себе», – зазначив Любомир Босаневич.

Третій варіант повістки, за його словами, – це скерування на медичну комісію.

«І четвертий тип повістки у час воєнного стану – це повітка на строкову службу в армію, тобто одразу повістка на розподільчий центр», – зазначив Любомир Босаневич.

Обмеження на виїзд: порушення прав чи необхідність воєнного часу

І справжній інформаційних бум 5 липня викликала інформація про заборону виїзду військовозобов’язаним за межі області проживання в інші регіони. Кілька разів у Генштабі ЗСУ роз’яснювали норму. Президент Зеленський обурився, що з ним не порадилися. Врешті сьогодні норму скасували до опрацювання. Оновлений документ розроблять на основі змін до законів України та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють переміщення військовозобов’язаних чоловіків в умовах воєнного стану. Адже наявна законодавча база не враховує реалій сьогодення та не забезпечує ефективних мобілізаційних механізмів.

Як пояснив Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, документ не мав на меті обмежити права та свободи громадян України, однак його поява спричинила численні маніпуляції, різночитання, а також незаконні дії із перешкоджання переміщенню громадян. Це, зі свого боку, стало підставою для дискредитації наших військових і військового керівництва.

Утім,  діє ця норма чи ні, вочевидь, заклик Валерія Залужного про необхідність стати на облік тим, хто й досі цього не зробив, не втрачає актуальності.

«Шановні громадяни – призовники та військовозобов’язані! Нагадую, триває війна. Ви потрібні своїй державі! Всі, хто досі не стоїть чи не поновився на військовому обліку, мають це зробити», – наголосив  Головнокомандувач ЗСУ.

Юристка ГО «Юридична сотня» Марія Звягінцева впевнена, що говорити про порушення прав людей під час дії воєнного стану, мабуть, зарано. За її словами, людина, яка підлягає мобілізації  під час дії воєнного стану, відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», не може змінити місце реєстрації.

«Ця норма, на мою думку, направлена на те, щоб покращити облік внутрішньо переміщених осіб. Якщо ми говоримо про кількаденний візит до родичів, можливо, цей дозвіл від ТЦК і не буде потрібен. Варто дочекатися додаткових роз’яснень. Одні юристи трактують це так, що дозвіл потрібен у будь-якому випадку. А інші зазначають, що оскільки цей дозвіл видається на строк від 30 днів до 1 року, тому, відповідно, орієнтовно в такий час особа і буде відсутня в місці потенційного проживання», – зазначила вона.

Не вважає норму, яку пропонував Генштабу, обмеженням прав і свобод і молодший сержант ОР-124 ОМБ ім. Короля Данила ЗСУ Володимир Лазов.

«Військове керівництво найкраще розуміє всі процеси, які відбуваються в Україні. Захист України – це конституційний обов’язок кожного громадянина без винятку. Держава, як система, повинна знати, де знаходяться її громадяни. І чи є це обмеженням прав і свобод – не думаю. Завжди всі, хто були військовозобов’язані до війни 2014 року, коли міняли місце проживання так чи інакше ставали на облік у військових комісаріатах. Тому переживати зраду, переживати через те, що обмежаться чиїсь права чи  свободи – не варто», – зазначив він.

Також він зауважив, що Генштаб ЗСУ повинен знати, де перебуває мобілізаційний потенціал країни.

«Грубо кажучи, громадянин хоче переїхати на два місяці до батьків. Він приходить до ТЦК і каже, що я їду у такий то населений пункт і буду проживати там зі своїми родичами чи друзями. І військовий комісар знає, що такий то громадянин знаходиться там то, і при потребі може мобілізувати його. Тому, якоїсь зради чи ще щось, я в цьому не вбачаю. Зараз це процес відновлення та посилення наших позицій у війні і в принципі суспільства як такого», – зазначив Володимир Лазов.

Втім при впровадженні цієї норми навантаження на територіальні центри будуть суттєвими. За її словами,  потрібно думати про строки виїзду.

«Це питання треба буде врегулювати. Оскільки ЗСУ за чисельністю – це найбільша силова структура, відповідно, найбільше навантаження буде саме в територіальних центрах, колишніх військкоматах», – каже юристка Марія Звягінцева.

Контроль переміщення – на часі чи ні

Депутат Львівської міської ради, воїн ЗСУ Ігор Шолтис впевнений, що облік громадян громадян призовного віку потрібно привести до порядку і взяти під контроль. За його спостереженнями, велика кількість людей, які ще не мобілізувалися, почувають себе надто вільно.

 

«Тим, хто уже на передовій, буде потрібен перепочинок, ротація. Тому, багато з тих чоловіків, які зараз ще не мобілізуватися мають бути готовими до можливого вступу в ЗСУ, щоб заміни бійців на передових позиціях. Війна триває щодня і завжди потрібно бути готовими до викликів», – наголосив військовозобов’язаний Ігор Шолтис.

Не бачить у нормі зради і командир розвідзводу морської піхоти ЗСУ Влад Якушев. На його думку, це дозволить мобілізувати чоловіків, які ходять по місту і не стоять на обліку, змінили місце проживання, але проігнорували виконання свого обов’язку – стати на облік.

«Наразі є можливість чогось навчитися. Навіть на закордонній зброї треба навчитися воювати. А для того, щоб навчитися воювати, з передової не можна бійців зняти.  І мобілізація для того і є, щоб призивати людей до війська, але перед самими боями навчити воювати”, – каже Влад Якушев.

Погоджується і солдат 80-ої окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Антон Петрівський: налагодження системи обліку людей, які можуть бути мобілізовані, це нормальне явище.

«Це не означає, що всі ті, хто переїжджає з одного місця в інше, змінює прописку, після повістки одразу потрапить в армію. Це означає, що він має бути на контролі в армії як людина, яку потенційно можна мобілізувати. Всім чоловікам потрібно розуміти, що Україну потрібно захищати. Нема такого, що хтось це вміє робити краще, а хтось гірше. Кожен в армії може виконувати якусь певну функцію. І тому кожен чоловік, який може тримати зброю в руках і якимось чином приносити користь армії, повинен бути готовим, що в певний момент у військкоматі до нього скажуть: “Чоловіче, тепер твоя черга захищати Україну”. І цей виклик треба прийняти з гідністю», – прокоментував Антон Петрівський.

Антон Петрівський додав, що чоловікам, які ухиляються від мобілізації,  він би нічого не сказав, навіть не бачить сенсу з ними зустрічатися. Важливіше, за його словами, що вони через роки розкажуть своїм дітям, які запитають: «Тату, а що ти зробив для того, щоби захистити Україну, коли би на неї напав ворог».

А тим часом…

У Верховній Раді зареєстували законопроєкт №7522, що пропонує дозволити вільне переміщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів територією України без обов’язкового отримання дозволу на це в територіальному центрі (військкоматі). Законопроєкт опубліковано на сайті Ради, але без самого тексту.

Один зі співавторів законопроєкту, народний депутат Дмитро Чорний,  опублікував порівняльну таблицю законопроєкту.

Основна думка законопроекту – змінити закон від 1992 року, яким регламентується порядок виїзду призовників, військовозобов’язаних та резервістів з місця проживання в межах України. Пропонується вилучити із закону вимогу про отримання відповідного дозволу у військкоматі. Нардепи сподіваються, що вже 8 або 9 липня законопроєкт буде розглядатися.

 

Мобілізація жінок. У Міноборони роз’яснили деталі

Ще одна тема для обговорення – примусова мобілізація жінок. Запущений Росією фейк упав у поживний грунт і одразу понісся просторами інтернету. Причому настільки масштабно, що його спростовували в Міноборони України. Запевняють: із 24 лютого жодна жінка в Україні примусово не була мобілізована, як власне, й до раніше – з 2014 року.

«У російському медіапросторі вкотре запустили фейк про мобілізацію жінок в Україні. Цей фейк підхопили у нас. Так, це тема, яка дасть багато переглядів, але не треба спекулювати на цьому під час війни. Станом на даний момент у ЗСУ немає потреби у примусовій мобілізації жінок. Жодних обмежень, пов’язаних з мобілізацією, для перетину кордону щодо жінок немає і станом на даний момент такі обмеження не плануються», – заявила  заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.

Жіноче обличчя на війні

Старший лейтенант 80-ої десантно-штурмової бригади ЗСУ Максим Бугель розповів, що жінки, які обрали військову службу, працюють так само як і чоловіки-військовослужбовці.

«Приготувати їсти, надати допомогу, перевести людей; серед жінок є і командири взводів, снайпери. Нічого страшного в цьому немає»,  – переконаний він.

Заступниця командира батальйону «Карпатська січ», «Легіон свободи» Марія Чашка нагадала,  що українські жінки були завжди дуже активні в захисті своєї Батьківщини.

«Ця війна для нас – це не просто війна, це для нас священна війна. Це війна на виживання, і ми всі це чудово усвідомлюємо. Насправді в цій війні не має значення – скільки тобі років, якої ти статі, яка в тебе вага… Взагалі нічого не має значення, окрім одного – треба знищувати загарбників, визволяти свою землю, і в першу чергу – заради наших дітей», – повідомила Марія Чашка.

За її словами, мотивацією йти на війну служать з одного боку патріотичні та націоналістичні відчуття, а з іншого боку – материнський інстинкт, бо це є майбутнє наших дітей.

«І все на що ми здатні – чи це варити їсти, чи це стріляти, чи це командувати, чи виконувати якісь інші завдання на війні, – якщо ми відчуваємо в собі дух, який дає нам можливість це робити, то це, звичайно, треба робити. Треба завжди підтримувати і плекати такі прагнення і такі переконання», – повідомила Марія Чашка.

 Лілія Чміль 

 

Оцініть новину
Клас!
1
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
1

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі