НТА > НОВИНИ > Суспільство > Правильна допомога на Миколая. Чого потребують діти без батьків

Правильна допомога на Миколая. Чого потребують діти без батьків

Громадська діячка, яка виросла в інтернаті, розповіла, що травмує дітей від масових візитів на Миколая

467

Свято Миколая. Здавалося б  коли ще, як не зараз, робити подарунки. Зокрема й тим, хто залишився без батьківського тепла. Окремі люди, або й цілі компанії, гуртуються, купують іграшки та смаколики, і масово їдуть відвідувати інтернати. Та мало хто здогадується, що така, часто публічна увагу, подекуди травмує.

Ліна Дешвар, громадська діячка та працівниця сфери захисту дітей, колись сама мешкала в інтернаті. І добре пам’ятає ті відчуття на Миколая: «Люди приїздять до інтернатів у бажанні допомогти та пожаліти, раз на рік, роздають свої номери. А потім перестають виходити на зв’язок – бо просто виявляється, що вони не готові спілкуватись на постійній основі. Так з’являється відчуття покинутості».

Окрім того,  часто візити благодійників супроводжуються концертами, які «з подачі» адміністрації, влаштовують діти.

«Хтось із них із радістю виступає, для когось – це стрес. Не усі люблять увагу незнайомих людей», – додає випускниця інтернату.

І каже, що гіршим може бути хіба процес фотографування: «Люди не розуміють, що таке екологічне волонтерство. Я досі пам’ятаю, як мені не подобалось, що завжди біля нас фотографуються. Ми себе почували, як якісь мавпочки».

Зрештою, каже Ліна Дешвар, таке паломництво інтернатами є небезпечним для дитячої психіки в кількох моментах. Один із них  полягає в тому, що масова передача подарунків – це ще й історія про виховання споживацтва, де дитина думає, що їй всі щось «повинні».

Яка допомога корисна

«Найкраще – робити акцент на розвитку. Наприклад, можна придбати доповнюючі курси. Це класна соціалізація. Також можна вкластися у здоров’я цієї дитини – у багатьох хлопців і дівчат в інтернатах проблеми із зубами. Зрештою, великою проблемою є й фінансова грамотність дітей”, – зазначає громадська діячка.

Жінка переконана жінка, що кожен, хто хоче допомагати, мав би пройти курси наставництва – щоб розуміти всі процеси. В ідеалі обрати одну дитину, яку зможе постійно підтримувати.

«Якщо ж бажання займатись однією дитиною немає, чи не вистачає часу, і вже так сильно хочеться поїхати до інтернату, то можна поїхати з якимось інтерактивом. Не щоби діти, зокрема із комплексним порушенням розвитку, за цукерки співали, а щоби ви їх побавили – з аніматорами, майстер-класами. І робили це не раз у рік. Таке от – це кльово, насправді», – рекомендує Ліна Дешвар.

Оцініть новину
Клас!
1
Я це люблю
1
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі