НТА > Статті > Про що була Конституція Пилипа Орлика та що варто змінити у сучасному Основному законі України

Про що була Конституція Пилипа Орлика та що варто змінити у сучасному Основному законі України

Сьогодні, 28 червня, відзначаємо 25-ту річницю від ухвалення Конституції України. Це єдине державне свято, яке закріплене у цьому ж документі.

1103
konstytucziya

NTA дослідило, якою була перша Конституція, чи була вона справді ідеальною, як і до нині прийнято говорити, ким був її автор. А ще поцікавилися у відомих та авторитетних людей нашого часу, чи потребує сучасний Основний закон України змін.

Бідне життя Пилипа Орлика та немає нічого ідеального

Першою українською була Конституція Гетьмана Пилипа Орлика ще у далекому 1710 році. Вона обумовлювала державний устрій та визначала права і обов’язки всіх членів Війська Запорізького. Ухвалили її у квітні  на козацькій раді в місті Бендери.  За словами доктора історичних наук Андрія Заяця, вона мала преамбулу та 16 статей, з них найважливіші дві, які визначали внутрішній державний устрій. Це – стаття 6-та та 9-та.

“Немає нічого ідеального. Але інша справа – добре, що така Конституція була. Саме слово Конституція – це наче ухвала, яку колись приймав сейм Речі Посполитої, але статті, де говориться про устрій держави роблять її саме Конституцією, а не ухвалою”, – розповідає Андрій Заяць.

Разом з тим додає, що у шостій статті вказувалось про функціонування загальної ради, яка складалась з генерального старшини, сотників, полковників,  від кожного полку були делегати.

“У ній же вказувалось, що рада збирається на нараду у різні проміжки часу: на Різдво, Великдень та Покрову. На таких зборах гетьман повинен повідомляти старшину про своє закордонне листування та зв’язки”, – зазначає він.

Після того, як Іван Мазепа помер, частина збережених ним грошей, залишилася у Батурині.  Зразу поставало питання: а чиї ці гроші? Чи це гроші Мазепи як людини, чи це гроші Гетьмана як керівника держави. Якщо другий варіант, то ті гроші мали дістатися війську Запорізькому.

“Виходило так, що з однієї кишені фінансувалися справи державні і справи приватні. Тобто, куплялися рушниці з державних грошей і з них купувалося кольє для дружини чи коханки. От в цьому і поставало питання чиї це гроші, бо не розділялося, які вони», – говорить Андрій Заяць.

За словами доктора історичних наук, це мало велике значення, адже кошти мали перейти або його наступнику Пилипу Орлику, або залишитися  приватними та дістатися племіннику гетьмана Андрію Войнаровському. Врешті Пилип Орлик залишився без грошей.

«Він,  до речі, мав життя не дуже після цього і бідував через це. Поки був живий Карл ХІІ, то він частково підтримував фінансового його, а після того і до кінця життя Орлик досить скромно і бідно жив”, – веде далі розповідь Заяць Андрій.

Після того, як Пилип Орлик у 1713 році емігрував до Швеції, гетьманом обрали Скоропацького. Фінанси перейшли до Московії

Тож у статті 9 мова йшла про генерального підскарбія, простіше кажучи, про міністра фінансів, який мав розпоряджатися фінансами війська Запорізького. В цій же статті гетьману заборонялося втручатися до фінансових справ, тобто він мав задовольнятися тільки тим, що йому виділяли.

“Ця людина має бути значна, заслужена, маєтна та добросовісна. Тобто, не дуже багата і не дуже бідна. Зважаючи на те, що при Мазепі не було генерального підскарбія, як не було зрештою і попередників, це призводило до важких наслідків до і після каденції гетьмана. Важливими ці дві статті були тому, що це показувало тенденцію думки політичної козацтва. Були враховані ті моменти, які були поганими і вносилися коректики, щоб не було таких речей у майбутньому”, – резюмує Андрій Заяць.

 Конституції України.  Що варто змінити

Журналіст, офіцер та громадський діяч Тимур Баротов для NTA розповів, що, на його думку, варто внести статтю, яка позбавлятиме громадянства чиновників, депутатів та олігархів, які мають громадянство не тільки українське, але й інших держав.

 Такої ж думки дотримується і історик з Львівського університету  імені Івана Франка Андрій Заяць. Попри це рекомендує внести у Конституцію не тільки це, але й ще одну статтю.

“Це хороша думка. Але для початку, я би рекомендував внести законодавчий акт, де державні чиновники, їхні сім’ї, всі, навіть їхні правнуки, не мають права ні вчитися, ні лікуватися за кордоном. Тільки тут. Тоді, вони би дбали про освіту та медицину”, – переконаний історик.

Стверджує, що така річ суттєво допомогла б освіті та медицині, адже імовірно, що влада свідомо нищить ці дві галузі.

У нас прекрасний закон, якого ніхто не дотримується

Настоятель парафії Святих великомучеників Бориса і Гліба ПЦУ Юрій Бойко розповідає, що у Конституцію треба  внести положення про особливий захист сімей, а держава має достатньо фінансово їх підтримувати:

 “Тільки та нація має майбутнє, яка має міцну родину. родину та сім’ю. Коли нема в нас здорових родин, не буде відповідно здорової нації. А не здорову націю можна буде завоювати не зброєю, а будь-якою фальшивою ідеєю”.

 Вважає, що ті зміни, які неодноразово відбувались, недоречні, адже це свідчить про нестабільність і недалекоглядність народу та політиків. Утім, Конституція не є непорушним документом, бо змінюються обставини та життя людей.

“Конституція – це основоположний документ, це немов 10 Божих Заповідей для країни. Основні речі, так які торкаються мови, культури, ідентичності народу, територіальної цілісності чи прав людини – вони мають бути непорушні”, – наголосив о. Юрій Бойко.

Український політичний діяч, народний депутат України VIII скликання та син Романа Шухевича, Юрій Шухевич каже, що змінювати Конституцію взагалі не потрібно, варто просто її дотримуватися.

Тут не треба вносити статті і приймати закони, а треба дотримуватися те, що є. Тут не тільки з Конституцією, а на кожному кроці. В нас прекрасний закон, але його не дотримуються. Що люди, що влада. А люди, що мають робити? Вони ж бачать, що влада не дотримується, то що вони дурніші чи що?”, – прокоментував він.

 Те, що написано на папері, і те, що є в житті, – різні речі

Насамкінець, доктор історичних наук ЛНУ ім. Івана Франка Андрій Заяць запевняє, що Конституція – це декларація того, чого хотілося б народу та владі.

Розповідає, що Конституція Пилипа Орлика поміщається на двох сторінках, нинішня ж більш осучаснена. Порівнювати їх не можна, бо Українська Конституція має розділи, параграфи, вона значно ширша.

 “Будь-яка Конституція виглядає привабливо. Записано в нас все правильно, просто влада робить не правильно, а тому гріш ціна Конституції, якщо вона тільки на папері і якщо її нема у житті”.

Нагадаємо, цього року до 30-ї річниці Незалежності України вперше за 311 років привезуть  оригінал Конституції Пилипа Орлика.

Софія Лепех

Оцініть новину
Клас!
4
64.svg?v=2.6
Я це люблю
0
11.svg?v=2.6
Ха-ха
0
5.svg?v=2.6
Сумно
0
26.svg?v=2.6
Злість
0
29.svg?v=2.6
Обіймашки
0
36.svg?v=2.6
Шооо?
0
35.svg?v=2.6

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить Великий Львів"