Корупційна історія родини Гринкевичів сколихнула суспільство. "Змови" також досліджували, хто з близького оточення cім'ї причетний до оборудок на тендерах Міноборони, показували, яке розкішне життя вели всі причетні до "бізнесу". Зараз з’ясували, хто, ймовірно, допомагав компаніям Гринкевичів "шити форму" для ЗСУ. Минуло вже два місяці після скандальних затримань Гринкевичів. Глава сім’ї Ігор Гринкевич отримав одразу дві підозри: за спробу дати 500 тис. доларів хабаря працівнику ДБР і за оборудки на закупівлях вбрання для ЗСУ. Згодом підозру вручили сину бізнесмена Роману та трьом іншим учасникам оборудок на армії.
«Це розслідування зрезонувало в суспільстві, адже мова йде про оборудки з Міноборони України в умовах воєнного стану. Наразі досудове розслідування триває, можу сказати, що підозрювані не визнають своєї провини», - повідомила в коментарі радниця з комунікацій Державного Бюро Розслідувань Тетяна Сапьян.
Нагадаємо: компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на суму понад 1,5 мільярда гривень. Це призвело до збитків бюджету – щонайменше на 1,2 мільярда. Якщо говорити мовою потреб для української армії, то за це вартість майже чотирьох танків Leopard 2A6, 100 ударних безпілотників Shark, або ж понад 30 тисяч FPV-дронів. Натомість родина бізнесмена на армійські кошти придбала шикарні квартири в столичних Новопечерських Липках, автівки преміум-класу, маєток за мільйон доларів в “царському селі” Козин під Києвом, офісний центр у Львові за півтора мільйона доларів, мотель, земельні ділянки та безліч іншого добра, придбаного впродовж року в умовах воєнного стану.
«До державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності, на нерухоме майно вже внесли відомості про арешт майна й екснареченої львівського бізнесмена і всієї родини львівського бізнесмена», - додала радниця з комунікацій Державного Бюро Розслідувань Тетяна Сапьян.
Щойно родину викрили на корупційних оборудках, дружина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича – Світлана взялась рятувати майно від арешту. Щось переписали на знайомих, а щось передали під заставу.
«Майно нібито перевели в іпотек або перереєстрували на інших осіб – такі факти дійсно були зафіксовані. Але попри те, що деяке майно, наприклад, сина львівського бізнесмена, перереєстрували на іншу особу – воно також перебуває під арештом. Незалежно від права власності», - каже Тетяна Сапьян.
У серйозних зловживаннях Ігоря Гринкевича звинувачували вже давно - ще понад десять років тому - а його компанії регулярно потрапляли у скандали. Та Міноборони не припинило віддавати Гринкевичу багатомільйонні тендери навіть після появи кримінальних справ через крадіжки на оборонці та розголосу про це в ЗМІ.
«Посадові особи Міністерства оборони чітко усвідомлювали, що вони укладали договори з компанією, яка не має досвіду таких замовлень, із компаніями, які не мають виробничих потужностей, з компаніями які, вибачте, просто наглі бариги», - переконаний військовослужбовець ЗСУ Олег Симороз.
Як виявилось, пиляти державні кошти на держзамовленнях родина львівського бізнесмена навчилась задовго до повномасштабного вторгнення. Схема проста: ціни завищені, тендер виграний, гроші на рахунках – тож роботи можна й не виконувати. За такою схемою вже викривали не одну фірму Гринкевичів. Зокрема, «Візин річ». Тоді, під час обшуків у Львові по вулиці Левандівській, 12, правоохоронці виявили справжній конвертаційний центр для переведення бюджетних коштів у готівку. Саме в цьому офісі знайшли печатки компаній Гринкевичів: “Перспектива “Місто буд”, ТОВ “Будівельний альянс Монтажпроект” , «Візин Річ», «Вест Білдінг Груп» а також низки інших, які були їхніми конкурентами на торгах.
«Це тендерні змови, які також дають підставу для того, щоб дискваліфікувати учасників, при чому на декілька років. Єдине, що це має бути доведено і шкода, що виплило лише після проведення слідчих дій в рамках дослідження по іншому кримінальному провадженню», - коментує юрист Юрій Танасійчук. «Раніше така велика кількість утворених юридичних осіб, звичайно, свідчила би про намагання вчинити антиконкурентні узгоджені дії. Йти, наприклад, кількома учасниками на одну закупівлю. Зараз у цьому немає потреби, бо достатньо одного учасника, щоб торги відбулись», - додає керівник Центру громадського моніторингу та досліджень Мирослав Сімка.
Кожна зі згаданих компаній роками була частиною оборудок на тендерах до і після повномасштабного вторгнення. До прикладу, компанія близького друга Гринкевича-молодшого – Петра Кручініна ТОВ “Перспектива “Місто буд” з 2020 року вигравала тендери та виконувала підряди, навіть не маючи ліцензії на будівельні роботи. Саме вона неодноразово змагалося за держзамовлення із компанією… Романа Гринкевича. Директором ТОВ «Будівельний альянс монтажпроект» є син Ігоря Гринкевича 28-річний Роман. За даними аналітичного ресурсу YouControl, в 2022 році компанія Гринкевича-молодшого отримала державних підрядів на 40 млн. гривень. А рік потому перемогла в аукціонах на 200 мільйонів. Власне, ТОВ «Будівельний альянс монтажпроект» Гринкевича-молодшого, разом із трьома пов’язаними компаніями, і мало надати військовим куртки, штани та літні костюми.
«Нам намагаються зробити, що вони такі хитрі пацани і вони все самі провернули. Але там навіть код діяльності не спромоглися до кінця змінювати. Будівельні компанії додумались на постачання форми залучити – це не якась суперафера. Просто були люди, які їх покривали», - говорить військовослужбовець ЗСУ Олег Симороз.
Компанії Гринкевичів не шили одяг для ЗСУ, а перекуповували речі в Туреччині: 40% грошей витрачали на сам товар, а 60% – привласнювали. При чому підрядник не зважав на умови контрактів, а купував найдешевший товар. Гроші підприємці отримували без факту постачання одягу, за підробленими документами.
«Нижча ціна не мала би означати нижчу якість. Якість має бути дотримана – це безумовна вимога, а вже за ціною учасники можуть конкурувати між собою. І, звичайно, той, хто дає сталої якості товар за нижчу ціну, виграє ту чи іншу закупівлю», - пояснив керівник Центру громадського моніторингу та досліджень Мирослав Сімка.
Серед фірм, чиї печатки правоохоронці знайшли у конвертаційному центрі на вул. Левандівській, була і «Вест Білддінг Груп». Раніше, серед її засновників фігурувала дружина Ігоря Гринкевича Світлана. Згодом компанія перейшла в підпорядкування інших осіб і стала конкурувати з фірмами родини на тендерах. Та найцікавіше, що сьогодні бенефіціаром «Вест Білддінг Груп» є громадянин Узбекистану Абдуллаєв Бахтійор. Зміна власника відбулась у квітні 2022-го, коли Гринкевичі почали отримувати перші контракти на одяг від Міністерства оборони.
«Входження в українську компанію цього бенефіціара може свідчити про те, що через розподіл в подальшому прибутку від реалізації контрактів на цього громадянина мали виділити якусь частку коштів. Таким чином мало замкнутись коло від постачання товару до винагороди», - вважає керівник Центру громадського моніторингу та досліджень Мирослав Сімка.
За даними Лінкедін, нинішній власник компанії Гринкевича є логістичним спеціалістом Узбекистанської ТОВ «Текстиль Лібос». Компанія, зокрема, виготовляє спецодяг, про що свідчать укладені договори з Узбекистанським МВС. Більше того, її виробничі потужності також зосереджені у Туреччині, де, нібито, Гринкевич і купував товар для ЗСУ.
Та не формою єдиною. Вже згаданий раніше «Будівельний альянс монтажпроект» спільно з кількома іншими підприємствами у розпал російського вторгнення навесні 2022 року був залучений до закупівлі шоломів і бронежилетів для Міноборони за вдвічі завищеними цінами на суму понад 1,7 млрд. грн. Цікаво, що в ухвалі суду фігурує точна кількість засобів захисту, яка дивовижним чином збігається з кількістю волонтерської допомоги від фонду Гринкевичів «Хоуп юей». Щоправда, на сайті благодійного фонду новина про це чомусь зникла.
«Можливо, це були паралельні процеси, але дуже важко повірити в такі співпадіння. З іншої сторони, треба розуміти, що неурядова організація, яка діє як благодійний фонд, має можливість бути цим меценатом і донатором в тому числі для Збройних Сил України», - каже юрист Юрій Танасійчук.
Окрім низки земельних ділянок та квартир, бізнесмени вирішили збудувати справжнісінький палац у Львові без жодних дозволів, до того ж частково на землі, яка належить місту. Втім у Ратуші лише розводять руками, мовляв, самі шоковані, а про будівництво й гадки не мали.
Сауна, кінотеатр, спортзал, СПА-зона, читальна зала, три спальні, кілька санвузлів та інші приміщення – все це в одному елітному маєтку на 600 квадратних метрів. Таку віддушину від важкої тендерної роботи родина Гринкевичів будувала майже в лісі у передмісті Львова. Щоправда, добудувати палац родині бізнесмена завадило викриття корупційних оборудок та подальший арешт майна.
«Щодо маєтку недобудованого, то уточнила у слідчих: є накладений арешт безпосередньо на нього», - розповіла радниця з комунікацій Державного Бюро Розслідувань Тетяна Сапьян.
Здавалося би, приховати таке грандіозне будівництво неможливо. Але в міській раді Львова про віллу-самобуд дізналися із запиту від журналістів. "Змови" вирішили поцікавитись у заступника міського голови Львова з питань містобудування, як Гринкевичам вдалось звести справжнісінький палац просто під носом у влади без жодних дозволів. Однак на момент виходу програми Любомир Зубач не знайшов можливості прокоментувати резонансну історію. За офіційними заявами Зубача, в будівельних реєстрах нібито немає жодних будівельних паспортів чи дозволів на будівництво. Крім того, з довколишніх ділянок сім'ї Гринкевичів лише на двох можна було зводити будинок. Решта – або призначені під колективне садівництво, або є захопленими державними та міськими землями. А щоб збудувати цю віллу, самовільно без жодних погоджень будівельною технікою прорубали дорогу посеред лісу.
«Якщо місто про це знало, то які дії вчиняло, щоб зупинити самобуд? А, може, місто знало і не вчиняло жодних дій і тим самим стало пасивним учасником цього незаконного будівництва», - міркує юрист Юрій Танасійчук.
У мережі львів’яни почали обурюватись, мовляв, у Львові, аби щось збудувати потрібно пройти сім кіл пекла і ще стільки ж навколо Ратуші, аби отримати довгоочікувані дозволи на будівельні роботи. Натомість у випадку великого будівництва Гринкевичів, якби не розголос, то в міськраді й гадки не мали б, хто і що будує на комунальній землі. Виникає питання: скільки ще таких будівництв по всьому Львову, про які у високих кабінетах не знають… або ж не хочуть знати. «Змови»
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал
"Говорить великий Львів"
Підписуйтеся на
нашу сторінку у Facebook
