

Вересень 2019 року. Зранку перед початком одного із засідань сесії Львівської міської ради депутати у кулуарах активно обговорювали нове призначення у мерії. Новим заступником міського голови із питань містобудування мав стати Любомир Зубач. До цього часу він успішно реалізовував себе в Києві. Був народним депутатом. «Для чого це йому потрібно? – запитували одні. – Змінювати життя в столиці, де він міг вибудовувати розкішну кар’єру, на вирішення господарських питань міста?». «Напевно, мер справді потребує підсилення світлою головою», – коментували інші.
І, якщо відповідь на перше запитання знає лише сам Любомир Зубач, то на інше можна відповісти – його призначення, вочевидь, виправдало себе. Любомиру Зубачу – 43 роки. Він не є надто публічною людиною. Про нього здебільшого згадують, коли обговорюють розміри зарплат у мерії. Наприклад, у вересні заступник міського голови отримав 63 тисячі гривень. Утім, якщо вивчити роботу пана Зубача за два роки, то можна констатувати: його призначення справді було чи не найрозумнішим кроком за останній час.
Хороший фахівець – висока зарплата
На початку роботи чинної каденції Львівської міськради, восени 2020-го року, новообраний депутатський корпус обмежив розміри премій, які можуть виплачувати чиновникам ЛМР — до 200%. Водночас, є і розуміння, що фахова людина не працюватиме на відповідальній посаді за невелику платню. Основне, щоби нарахування зарплат із бюджету було прозорим і зрозумілим: за які заслуги людина отримує такі кошти. Зокрема, в цьому переконаний секретар ЛМР Маркіян Лопачак.
“Сказати, що різниці у виплатах – злочин? Напевне ні, не можна. Тому, що фахові люди, якщо вони якісно виконують свою роботу і дають хороший результат, мають отримувати хорошу заробітну плату. Але система нарахування цієї плати має бути прозорою, бо це – гроші громади, а не чиїсь власні” – заявив він в інтер’ю «Вголосу».
За що отримує гроші Зубач
У міській раді Любомир Зубач поєднує роботу заступника мера із посадою керівника департаменту з питань Львівської агломерації. Це значить, що саме йому передусім доводиться розбирати десятки складних питань, які виникли у результаті складного процесу утворення територіальної громади Львова. На ньому також розвиток мікрорайонів. Зокрема, й таких проблемних – як Під Голоском.
Про які саме труднощі йдеться. Зараз у судах перебувають чотири позови від представників громад Малехова, Дублян, Винників та Брюховичів, які вимагають визнати недійсним їхнє приєднання до Львова. Понад те, позов колишнього сільського голови Малехова про визнання недійсним приєднання цього села до Львова задовільнив Окружний адмінсуд Києва. Це породило справжню правову колізію. Йдеться навіть про можливість перевиборів у Львові, що по факту обернеться і чималими витратами для бюджету, і хаосом в управлінських питаннях. Скористатися прикладом Малехова також можуть забажати й інші населені пункти. У результаті, весь процес децентралізації опиниться під загрозою.
Окрім того, у кількох приєднаних до Львова населених пунктах виникли проблеми через бюрократичні формальності, пов’язані з ліквідацією органів місцевого самоврядування, та переходу їх функцій до Львівської міськради. А разом з ними – і боргів, які теж є частиною «активів» новоприєднаних громад.
То ж, як бачимо, роботи є багато, обсяги якої і відповідно оплачуються. З січня по червень Любомир Зубач отримав 492, 5 тис гривень.
Надходження до бюджету і повернення майна
2021 рік виявився, як ніколи, фінансово складним для Львова. Грошей у казні міста не вистачає навіть на вчасне завершення великих об’єктів. Відтак кожне надходження є вкрай важливим. І саме про цю складову своєю роботи Зубач звітує у соціальних мережах перш за все у Facebook.
Перш за все стосовно містобудівної сфери та взаємодії з львівськими забудовниками, не всі з яких дотримуються правил. Зокрема, від початку року Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю винесла 217 постанов на загальну суму 22 300 147 грн. З них до бюджету міста Львова уже сплачено понад 10 мільйонів, а саме – 10 131 464 грн. Загалом за час роботи інспекції з 2016 року скарбниця міста поповнилася на 42 млн 946 тис. 617 грн.
Також саме департамент містобудування, який очолює Зубач, ініціював у Львові проведення першого електронного аукціону з продажу землі в мережі Prozzoro. На ньому хочуть залучити у бюджет рекордну суму – понад 100 мільйонів за дві ділянки. Йдеться про ділянки у промзоні «Сигнівка» площею 2,7 та 15 га. Торги планують провести у листопаді.
Це вже буде п’ятий земельний аукціон від початку року. Відбуватимуться торги у заздалегідь визначений час. Але уперше – в електронному форматі, через систему Prozorro – у Львові продаватимуть землю, на якій надалі має з’явитись нове промислове виробництво та робочі місця.
Ще триває юридична тяганина щодо унікального ландшафтного заказника, який не має аналогів в Україні – торфовище Білогорща. передодні створення Львівської МТГ Рясне-Руська сільрада розпаювала унікальний і єдиний в Україні торфовий заказник, розташований у межах міста. Понад 60 га природо-заповідного фонду роздали різним власникам. При цьому сільрада порушила одночасно три законодавства, а спровокований конфлікт став предметом численних звернень до правоохоронних органів.
Наразі йдеться про перші 5 найбільших ділянок. Це 15,4 га площі. Щодо них Франківська окружна прокуратура провела розслідування і звернулась до суду. Прокуратура вимагає скасувати державну реєстрацію прав, припинити речове право – право власності на земельні ділянки. Тепер слово за Господарським судом. У разі позитивного рішення суду ці землі, попередня вартість яких – 62 мільйони гривень, повернуться у комунальну власність.
Олеся Головач
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"
Коментарі