НТА > НОВИНИ > Війна > Придністровська карта. Для кого стане козирем анклав у Молдові

Придністровська карта. Для кого стане козирем анклав у Молдові

Кремль хоче створити ще один осередок напруги навколо України, керівникам Придністров’я доводиться вступати в гру

673

Самопроголошена «Придністровська Молдовська Республіка» стає новою гарячою точкою у російсько-українській війні, яка може перейти за межі України. Впродовж декількох днів там фіксують вибухи та теракти. Експерти називають це російськими провокаціями та вважають, що таким чином Росія додає новий оперативний напрямок і може завдати удару по Молдові або діяти з прицілом на Одесу.

Після вибухів на вежах радіозв’язку, у військовій частині, нападу на будівлю так званого міністерства державної безпеки в Тирасполі місцеве керівництво оголосило про впровадження «червоного рівня терористичної небезпеки».

«Сліди терористичних атак ведуть в Україну», – торочать за кремлівськими методичками очільники невизнаного у світі утворення.

«Рівень небезпеки члени Ради безпеки визнали критичним. Вживаємо додаткових заходів щодо забезпечення безпеки людей, суспільства та держави», – заявила пресслужба самопроголошеного лідера Придністров’я Вадима Красносельского.

Обережна позиція Молдови

Після цього заметушилися в Молдові. Адже небезпідставними є загрози цій країні від ненаситного Кремля. Президентка Молдови Майя Санду засудила спроби поставити під загрозу мир на території країни.

Однак лідерка Молдови зробила доволі обережну заяву за підсумками засідання Вищої ради безпеки. Санду назвала погіршення ситуації в Придністров’ї наслідком «напруги між різними силами» всередині регіону. Саме вони зацікавлені в дестабілізації.

«Цей факт робить регіон вразливим і створює ризики для Молдови. Засуджуємо будь-які провокації та спроби втягнути Молдову в дії, що ставлять під загрозу мир у країні. Кишинів, як і раніше, наполягає на мирному вирішення придністровського конфлікту», – заявила президентка.

Головні тези виступу Майї Санду такі:

  • Молдова не планує блокади Придністров’я, а виступає за мирний діалог та дипломатичні рішення
  • Молдова підвищує рівень готовності та посилює безпеку державних установ
  • Переговорів із Путіним не планується

Поки Молдова не запросить

Натомість радник голови Офісу президента України Олексій Арестович висловив думку, що найкращий варіант для Молдови – звернутися за допомогою до України та Румунії. Він допустив, у разі такого звернення існує велика ймовірність військової поразки угруповання військ, що зараз є у Придністров’ї.

«Проблема та слабкість Росії в Придністров’ї у тому, що там сидить тисячі 2 російських військових, навіть трохи менше – півтора, й українська армія може дуже швидко взяти їх у кілечко та примусити до капітуляції, а хто не здасться – знищити. Це є велика проблема для Кремля. Єдине, що нас утримує, – ми не агресор, як Кремль. Ми не підемо, доки Молдова нас не запросить», – зазначив Арестович.

За його словами, росіяни намагаються досягнути якогось значущого успіху до травневих дат, тому відбувається активізація їхніх військ на всіх можливих напрямках. А Придністров’я може відіграти певну роль у планах Росії захопити якомога більше територій на Півдні України.

Посилена оборона державного кордону

А тим часом в Одеській області сили територіальної оборони та військові на тлі провокаційних дій Росії в придністровському регіоні Молдови посилили оборону державного кордону. Про це повідомив речник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук.

«Сили оборони продовжують виконувати поставлені бойові завдання з охорони й оборони Одеси й області. Також, зокрема, посилена охорона державного кордону з боку так званого Придністров’я, де тривають російські провокації з метою створення певних осередків напруги для Одеси й області», – сказав він.

Також Братчук зазначив, що останні ночі в регіоні минули в цілому спокійно та без обстрілів. Щоправда, при цьому українські сили протиповітряної оборони регулярно збивають ворожі безпілотники в небі над Одеською областю, оскільки рашисти активізували повітряну розвідку.

Демілітаризувати Придністров’я

Для власного безпечного майбутнього Україна має демілітаризувати Придністров’я, а тим паче, якщо це утворення розпочне військові дії, – таку думку в ефірі «Радіо НВ» висловив військовий експерт Олег Жданов.

«Вони просто намагаються відкрити другий фронт, щоби розтягнути наші збройні сили. Тому що не можуть виконати військові завдання, поставлені Путіним. Я не уявляю, як вони зможуть дістатися до Придністров’я. Це ж анклав, який розташований між Румунією, Молдовою та Україною. І Румунія – країна-член НАТО. Молдова ж не має виходу ні до моря, ні до нейтрального повітряного простору», – пояснив ситуацію Жданов.

Він також висловив припущення, що це просто політичне розхитування ситуації з намаганням полегшити власну ситуацію на східному фронті в Україні.

«Контингент дуже малий. Але там дуже великий арсенал боєприпасів. Залишилися склади ще з 14-ої загальновійськової армії СРСР. Тому є боєприпаси 152-го калібру. І до речі, там є навіть унікальні види боєприпасів – гіацинти. Це підвищеної могутності снаряди. Але великого бойового потенціалу цей підрозділ не має», – додав Жданов.

Військовий експерт звернув увагу на те, що в будь-якому випадку, як би не розвивалися події надалі, Україні все одно доведеться вирішувати питання Придністров’я. Бо якщо ми хочемо побудувати систему національної безпеки, то без демілітаризації Придністров’я цього ніколи не вдасться зробити.

Кому вигідна ескалація конфлікту

Хай там як, але після вибухів у Придністров’ї ситуація у цій самопроголошеній республіці дуже нагадує те, що відбувалося на Донбасі перед 24-им лютого.

Зокрема, заступник командувача Центрального військового округу збройних сил Російської Федерації генерал-майор Рустам Міннєканов заявив, що російська армія має намір в результаті «другої фази спецоперації» отримати сухопутний коридор на Придністров’ї, де нібито є випадки утиску російськомовного населення.

Така заява виглядає абсурдною, бо майже 30 років територія Придністров’я – вузька смужка землі на лівому березі Дністра – живе доволі автономно навіть від Молдови, не кажучи вже про Україну. Але саме на абсурдності, яку втовкмачують у мізки людей через пропагандистську машину, і будується вся політика Кремля.

Останні бойові дії на території Придністров’я відбувалися ще в серпні 1992-го року. Після цього хай у невизнаній та самопроголошеній республці, в якій наче законсервували СРСР, придністровці мирно співіснували з усіма сусідами та без проблем їздили, наприклад, до Молдови на роботу.

За офіційними даними, населення Придністров’я за 1990-2019-ий роки скоротилося зі 730-ти тисяч до 465-ти тисяч людей, масова міграція з регіону триває і тепер.

Натомість у Кишиневі за останні роки жодна політична сила серйозно не розглядала питання повернення Придністров’я воєнним шляхом. Дуже обережно, як зазначено вище, з цього приводу висловлюється і президентка Молдови Майя Санду. Та й, зрештою, вона сама визнає, що боєздатної армії країна не має.

Придністровська влада, хоча й запроваджує «червоний» рівень терористичної загрози, все ж не дуже охоче йде на ескалацію конфлікту. Таке враження, що звинувачення України відбувається лише під примусом із Росії.

Але загалом ситуація виглядає так, що Москва хоче створити ще один осередок напруги навколо України. Тож керівникам Придністров’я, які жили у відносному спокої впродовж останнього часу, але все ж залишаються залежними від Кремля, доводиться включатися у гру. Наскільки далеко зайде ця ситуація, дізнаємося вже найближчим часом.

Віталій Павлишин

Оцініть новину
Клас!
0
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
1
Обіймашки
0
Шооо?
0

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі