НТА > НОВИНИ > Суспільство > «Псяча і травмує психіку». Чому в Україні досі не карають за приниження державної мови

«Псяча і травмує психіку». Чому в Україні досі не карають за приниження державної мови

Конституційний суд визнав Закон про забезпечення функціонування української мови як державної конституційним.

1025

Велика палата Конституційного суду України з 10-ї ранку розглядала справу за конституційним поданням нардепа від ОПЗЖ  Вадима Новинського та 50 його однодумців щодо відповідності Конституції України закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». На винесення рішення за цим поданням у КС пішов рік.

Втім, в Україні після ухвалення «закону про мову» у 2019 році набули розголосу уже десятки скандалів через спілкування українською мовою. Викладачі, студенти, блогери не лише відмовляються розмовляти державною мовою, але й публічно принижують її.

Про те, чи передбачена законом відповідальність за публічне приниження української мови у матеріалі NTA.

«Мовні скандали»

Зокрема, у скандал потрапила студентка з Харкова, яка у соцмережі лайливо висловилася про українську мову. За словами дівчини, влада обмежує її права, оскільки їй доводиться писати курсову державною мовою.

«Пишу курсову роботу еб***ю українською мовою. Подобається українська мова? Перекладайте, будь ласка. Чому ви гвалтуєте мою психіку та нерви. Я краще англійською напишу», – заявила вона.

Окрім критики в соцмережах та ЗМІ цей випадок продовження не отримав. У закладі, де навчається дівчина, також не відреагували.

Мовний активіст Святослав Літинський вважає, що такий інцидент має бути кваліфікований поліцією, щонайменше як «хуліганство».

«Для чого нам в Україні на 30-му році Незалежності говорити про утиски людей, яких «змушують» робити наукову роботу українською чи англійською мовою. 98% усіх наукових статей у всьому світі пишуть англійською мовою, а ми будемо підтримувати і розвивати мову окупанта?», зазначив активіст.

Відзначитись мовним скандалами цього року встигли й українські блогери. Так, у соціальній мережі TikTok неповнолітня блогерка з лайкою розповіла про своє негативне ставлення до української мови і тих, хто нею розмовляє.

«Та вс**лась мені ваша рідна мова. Якщо людина не любить цю мову, то навіщо нею спілкуватися. Щоб ви розуміли, наскільки я упереджено ставлюся до української мови: я не буду дружити з тією людиною, яка говорить українською. Мене дуже бісить ця мова. Тому маленькі патріотики із своїх сіл… Чому з сіл? Тому що у Києві майже немає тих, хто говорить українською», – висловилась дівчина.

Після скандалу дівчина загриміла до «Миротворця» та записала нове відеозвернення із вибаченням вже українською мовою.

Резонансним також став скандал із викладачем Одеського коледжу Олександром Макаренком. Педагог у Фейсбуці назвав українську мову «псячою» та мовою «окупантів і фашистів».

«Я не розумію вашої псячої мови, будь ласка, пишіть білоруською чи російською мовами. Я не розмовляю українською мовою і папери пишу російською мовою. Для мене ця ваша українська мова – мова окупантів та фашистів», – написав викладач.

Макаренка з посади викладача коледжу звільнили, однак згідно зі статтею 41 про «вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням цієї роботи».

Покарання за приниження української мови

Із соціальних мереж та ЗМІ відомо про десятки випадків публічного приниження української мови. Натомість правоохоронці розповідають, що офіційної статистики щодо кількості звернень через приниження української мови чи відмови спілкуватись нею, немає.

«Чинне законодавство не передбачає юридичної відповідальності за наругу над українською мовою у соціальних мережах, публічне приниження державної мови та відмову спілкуватися українською мовою», – пояснили NTA в Національній поліції України.

У ст. 53 «мовного закону» йдеться про захист державної мови від публічного приниження чи зневажання та адміністративне покарання, яке почне діяти з 16 липня 2022 року. Максимальна сума штрафу становитиме 11 тисяч 900 грн.

Утім нюанс – йдеться про зневажання мови в публічних виступах: посадових осіб органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в Україні, підприємств, установ та організацій державної й комунальної форм власності, громадських об’єднань, політичних партій та інших юридичних осіб, а також посадових осіб іноземних держав. Відтак, зневажливі публічні виступи блогерів у соцмережах не потрапляють під ці категорії.

Те саме стосується і покарання за відмову спілкуватися українською мовою з клієнтами у сфері обслуговування. За порушення цієї норми закону доведеться заплатити шраф від 5 100 гривень до 6 800 гривень, проте аж з наступного року.

За словами мовознавці та народної депутатки VII скликання Ірини Фаріон, мовний закон насправді відтерміновує штрафи на три роки.

«Виявляється, ухвалення мовного закону 25 квітня 2019 року у базових 16 статтях відтерміновують у виконанні на років зо три. Треба працювати на випередження, а не гасити вогонь тоді, коли це полум’я вже пів країни випалило», – заявила Ірина Фаріон.

Кримінальна чи адміністративна відповідальність

Натомість народний депутат Микола Княжицький вважає, що в Україні потрібно підготувати відповідний законопроєкт, який передбачатиме відповідальність за наругу над українською мовою.

«У нас є загальний закон, який карає за наругу над державним символами. Але він у жодний спосіб ніколи не використовувався. Ми будемо обговорювати відповідний законопроєкт (про покарання за наругу над українською мовою). Важливо, щоб цей закон був ефективний, щоб з такими ганебними випадками ми не зустрічались», – зауважив Княжицький.

До слова, попередня версія законопроєкту про мову передбачала кримінальну відповідальність. До статті 338 Кримінального кодексу «покарання за наругу над державним прапором, гербом чи гімном» спочатку планували додати «публічне приниження чи зневажання мови». Проте депутати відмовились від цієї норми.

Мовознавиця Ірина Фаріон переконан, що покарання за зневажання української мови все ж має бути кримінальним.

«Ухвалений квазі-мовний закон, а саме ліберально-гібридний закон не вирішує питання утвердження державного статусу української мови в контексті адміністративного покарання. Покарання має бути кримінальним», – заявила вона.

Ба більше, на думку Ірини Фаріон, потрібно ухвалювати закон не лише про кримінальну відповідальність за зневажливе ставлення до української мови, але й закон про українофобію.

«Чи знайде в парламенті підтримку закон про захист української мови та кримінальну відповідальність? Ні. Навпаки у нас поширюють думки про те, що треба забрати з мовного закону навіть ту частину про штрафи», – додала Ірина Фаріон.

Валерія Рабінович

Фото: Радіо Свобода

 

 

 

Оцініть новину
Клас!
1
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі