НТА > НОВИНИ > Медицина та здоров'я > Психологія маски. Як “прочитати” людину із прихованим обличчям

Психологія маски. Як “прочитати” людину із прихованим обличчям

За два роки маски навіть почали групувати людей у соціуми на мікрогрупи

593

Уже майже два роки ми здебільшого бачимо незнайомих людей у громадських місцях винятково у масках, вчилися впізнавати навіть друзів. Десятки, сотні масок навколо щодня. Новий і обов’язковий “аксесуар” сьогодення змусив  вчитися “читати” емоції, настрій і навіть характер інших по поглядах, порухах брів, жестах і рухах тіла.

Чи адаптувалося людство до нових реалії та як знайти інші невербальні сигнали для вираження свого емоційного стану та зчитування чужого – читайте у матеріалі NTA.

Відчуття людей, які носять маски

Щасливі інтроверти і засмучені красуні

Психологиня Наталія Раїник у коментарі для NTA повідомила, що за два роки маски помітно змінили сприйняття себе та оточуючих. Вона зазначила, що інтровертам, сором’язливим людям, тим, хто має  соціальні фобії чи просто не люблять уваги до себе, справді комфортніше «сховатися» за маскою.

«Для таких людей  у психологічно-емоційному сенсі маски – це своєрідний захист: за ними їх не бачать, не бачать їхнього виразу обличчя. Таким людям з масками у повсякденному житті легше і простіше», – пояснила Наталія Раїник.

А от найбільше від необхідності одягати маску потерпають жінки, які головним своїм козирем уважають вроду.

«Вони завжди за собою стежили – ходили до косметолога, робили макіяж…  Для них маска – це те, що, швидше за все, створює дискомфорт. Вони не можуть себе проявити та показати, отримують менше уваги від оточення. Для такого типу жінок зміни є неприємними», – розповіла Наталія Раїник.

Щоправда, ситуацію згладили авторські маски, які дозволили використовувати на рівні з медичними. Зараз у колекціях модниці по кілька десятків дизайнерських масок – для будь-яких ситуацій, до різного стилю вбрання. Врешті такі маски стали способом проявити себе, стали методом привернення уваги до себе, – стверджує психологиня.

Цікавим, за її словами, є й те, як тепер люди групуються за допомогою маски.

«Є люди, які вдягають маски не на ніс, а тільки на губи і підборіддя… І таких людей засуджують ті, хто носять маски правильно. Умовно, це вже створення у соціумі певних мікрогруп. А ще є люди, які не носять маски, їх сприймають як бунтівників. Інші думають: «А чому вони собі таке дозволяють? Можливо, я собі це теж можу дозволити!?». Виникає новий спосіб сприйняття себе та інших людей: «До якої я себе групи віднесу»”, – зазначила психологиня.

Маски і панічні атаки

Також є люди, які з початком носіння маски почали потерпати від панічних атак. Людині у масці може видаватися, що їй нема чим дихати, що в масці вона задихається. Особливо такі напади, за словами Наталії Раїник, характерні у приміщеннях, де багато людей: стає душно, виникає тривога і паніка.

«У цій ситуації одна людина маску може зняти, а інша терпітиме, бо перейматиметься, що підбіжить охорона чи їй зроблять зауваження. Це може провокувати у людини сильні емоції та переживання, і призвести навіть до панічних атак.  Тому добре, що принаймні на вулиці можна не користуватися маскою. Наприклад, якщо людині не комфортно в масці у громадському транспорті, то вона може прогулятися пішки, придумати ще щось, щоб подбати про свій комфорт», – зазначила Наталія Раїник.

Американські психологи запевняють, що тривога, яка часто проявлялася на початку носіння масок, –  це природна реакція людського організму на ситуацію. Люди не знали, що станеться далі, та й раніше з нами такого не було.

Також однією з базових причин, чому деякі люди можуть відчувати тривогу через носіння маски, психологи називають блокування каналів невербального спілкування або міміки обличчя, завдяки яким вибудовуємо основну комунікацію з навколишнім світом.

«Наша нервова система регулюється невербальними каналами спілкування, які ми отримуємо. Якщо вам хтось посміхається, ваша нервова система заспокоюється, а ви розслабляєтеся і настроюєтеся на позитив. На вулиці ви хочете бути впевненими у своїй безпеці. Та якщо не бачите виразів обличчя людей і сигналів, які вони посилають, то нервова система автоматично переходить в режим «бий, біжи або замри». Це стан, при якому організм мобілізується для усунення загрози», – пояснює психологиня Сюзан Бабель.

Людська нервова система найбільше реагує на інформацію, яку отримує від органів почуттів.  Для боротьби зі стресом необхідно активувати їх. Зокрема, Сюзан Бабель радить слухати музику, самому поспівати. Допомагає заспокоїти нервову систему улюблений запах. Наприклад, психологиня додає в маску краплю лаванди.

Сюзан Бабель розповіла, що коли виходить  на прогулянку в масці, то махає рукою перехожим, і вони махають у відповідь.

«Раніше я посміхалася, але через маски цього не видно», – зазначає вона.

Психолог вважає, що потрібно постаратися адаптуватися до нових реалій, спробувати знайти інші невербальні сигнали, за допомогою яких ми можемо дати іншим зрозуміти, що налаштовані дружелюбно.  Вітальний жест рукою – один з них.

Люди в медичних масках – привабливі

Дослідники з Кардіффського університету (Уельс) заявляють, що люди насправді виглядають більш привабливими, коли носять маски під час пандемії коронавірусу. Причому найпривабливішим вважається обличчя під  одноразовою хірургічною маскою.

«Наше дослідження показує, що обличчя вважаються найбільш привабливим, якщо прикрите звичайною синьої медичною маскою. Можливо, це тому, що ми звикли до медичних працівників у таких масках, а тепер асоціюємо їх з людьми, які турбуються і захищають нас. Коли ми відчуваємо себе вразливими, ми можемо вважати, що носіння медичних масок заспокоює, і тому краще ставимося до того, хто їх носить», –  пояснює професор Майкл Люїс.

Також відповідно до результатів дослідження, яке опубліковане у «Британському медичному журналі» (The BMJ), маски – один із найефективніших засобів боротьби з COVID-19: вони знижують потенційну кількість захворювань на 53%. Але тут йдеться не про пластикові прозорі маски, а в основному медичні. Оскільки останні, як повідомляють у МОЗ, насправді нічого спільного із засобом індивідуального захисту не мають.

«Про пластикові прозорі «маски» не згадується в жодному документі, що регулює протиепідемічні правила. Натомість необхідно використовувати захисні медичні маски чи респіратори, які повністю закривають ніс та рот», – зазначили у міністерстві.

Такі пластикові «маски» не є засобом індивідуального захисту, оскільки вони не щільно прилягають до обличчя. Відтак, вони не захищають від інфікування інших та не захищають від зараження того, хто носить такі «маски».

Словом, як співає українська співачка Лама: «Життя є не казка всі вдягнені в маски від них не втекти…».

Невербальна мова тіла: вчимося читати

Дослідження, проведені Каліфорнійським Університетом в Лос-Анджелесі, показали, що 55% інформації в процесі спілкування отримуємо завдяки мові тіла. Уміння розпізнавати й інтерпретувати такі “послання” можуть допомогти у спілкуванні з іншими людьми. Особливо це актуально в час пандемії, коли людину за маскою не видно.

Отож, при спілкування стежте за невербальними сигналами, тобто спостерігайте за мімікою, жестами і рухами тіла.

Видання НВ переклало оригінал тексту опублікований на inc.com, де американський письменник, автор книги «Емоційний інтелект 2.0» та експерт у цій сфері психології Тревіс Бредберрі дає декілька підказок:

Схрещені руки і ноги сигналізують про небажання приймати ваші ідеї.  Під час роботи над книгою про невербальне спілкування Джерард І. Ніренберг і Генрі Х. Калеро зробили відеозаписи більш ніж 2000 переговорів. Ні в одних з них сторони не дійшли згоди, якщо у когось з учасників були схрещені ноги. З точки зору психології схрещені ноги або руки сигналізують про те, що людина інтелектуально, емоційно і фізично відгороджується від того, що знаходиться перед нею. Це відбувається мимоволі, і тому так показово.

Копіювання ваших рухів — хороший знак. Чи траплялося вам коли-небудь спостерігати, що коли схрещує або опускаєте ноги, ваш співрозмовник робить те ж саме? Або під час розмови нахиляє голову так само, як це робите ви? Це добра ознака. Віддзеркалювання міміки і жестів — це те, що ми робимо несвідомо, коли відчуваємо зв’язок з іншою людиною. Це ознака того, що розмова йде в правильному руслі і співрозмовник сприйнятливий до ваших ідей.

Постава. Стоячи прямо, з плечима, відведеними назад, ви приймає «сильну позу» — вона дозволяє візуально максимізувати займаний вами простір. З іншого боку, сутулячись, ви немов стискаєтесь — здається, що ви займаєте менше місця і демонструєте меншу впливовість. Підтримання хорошої постави викликає повагу і сприяє взаємодії, незалежно від того, чи є ви лідером.

Очі. Більшість з нас, ймовірно, постійно чули в дитинстві: «Дивись мені в очі, коли говориш зі мною!». Наші батьки керувалися припущенням, що важко не відводити погляд від того, кого обманюєш, і до певної міри мали рацію. Але це настільки загальновідомо, що люди часто навмисно підтримують зоровий контакт, намагаючись приховати той факт, що вони брешуть. Проблема в тому, що більшість перебільшує і дивиться в очі так довго, що виникає неприємне відчуття. В середньому, американці утримують зоровий контакт від семи до десяти секунд — довше, коли слухають, ніж коли говорять. Якщо ви розмовляєте з кимось, чий невідривний погляд змушує вас соватися на стільці – особливо, якщо співрозмовник нерухомий і не моргає – щось не так, і вам, можливо, брешуть.

Підняті брови свідчать про дискомфорт. Є три основні емоції, що змушують нас піднімати брови: здивування, занепокоєння і страх. Якщо хтось під час розмови піднімає брови, і при цьому не йдеться про щось, що може викликати здивування, занепокоєння або страх, то це має насторожити.

Надмірне кивання головою означає, що співрозмовник переймається, чи схвалите ви його. Той, хто перебільшено киває у відповідь на ваші слова, стурбований тим, що ви про нього думаєте, чи тим, що ви сумніваєтеся в його здатності виконати ваші вказівки.

Лілія Чміль 

Оцініть новину
Клас!
1
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі