Нова героїня проєкту на NTA #УКРАЇНСЬКОЮ_ЗДОЛАЄМО - тревел-блогерка Ірина Журавель. Вона поділилася власним досвідом переходу із російської мови на українську: що допомогло, підтримало, а що давалося найважче.
Звідки ви родом? В якому мовному середовищі зростали?
Я сама з Миколаєва, що розташований на півдні. Не той, що у Львівській області. І, звісно, що, як більшість, напевно, тих, хто виросли в Миколаєві, спілкувалась російською мовою. Школи у нас були російською мовою. Університет. Напевно, аж в 11 класі у нас взагалі з'явилося поглиблене вивчення української мови і літератури. До того всі предмети були російськомовні. Спілкуватися українською я почала тільки вже, коли переїхала в Київ, почала відвідувати деякі заходи. Але це мені давалось достатньо складно після досвіду життя такого у Миколаєві.
Переїхала до Львова у 2016 році і, звісно, що оточення стало великим фактором, яке вплинуло на мовний перехід.
Що стало поштовхом повністю перейти на українську?
Тільки півтора року тому ми з чоловіком повністю і вдома в побуті, і між собою перейшли на українську мову. Головним поштовхом стало, я думаю, для більшості людей свідомих зараз, повномасштабна війна. І звісно, у мене такі думки були давно через те, що я вела блог, я достатньо часто виступала, була публічною людиною.
Українська мова потрібна, і я готувалася морально перейти на неї повністю. Але раніше, і я зараз соромлюся за це, мені не було достатньо якогось такого вагомого поштовху ухвалити це рішення. Тому, що в комфорті гарно жити. Завжди не хочеться виходити за якісь звичні комфортні рамки, перебудовувати, особливо коли тобі вже за 30. Та півтора року тому я зрозуміла для себе, що в цілому я більше по-іншому не можу. Для мене це дуже важливо. І я стала практикувати українську. Сподіваюсь, вона стала трошки краща. Хоча багато русизмів все ще проскакують.
Але я пишаюся, що ми з чоловіком дійсно перейшли, і навіть можемо інколи підколювати одне одного вдома, коли проскакують якісь російські слова: І що то таке щойно було?
Що було найскладнішим під час мовного переходу?
Найскладніше було від оточення чути якісь підколи, коли хтось виправляє. Особливо на початках, ще до повномасштабного вторгнення, коли ми практикували мову на вулицях, в закладах. Тільки вдома розмовляли між собою російською. І коли ми чули поправки від друзів, що не те слово вжили, то, звісно, трішки гнітило. І, навпаки, дуже мотивувало, коли друзі підбадьорювали і казали: клас, гарно звучить, навіть якщо воно так не було. Саме це дуже допомогло саме в квітні 2022-ого перейти на українську повністю. Повністю перейшли на українськомовний ютуб, на перегляд фільмів українською. Ми перевели Netflix на українську мову.
Єдине, що ще досі складно - це з гумором. Жартувати українською було для мене найскладніше, коли підбираєш речення і перекладаєш їх.
Як відреагувала аудиторія блогу на перехід на українську?
Гарно відреагували. Був фактор страху, що велика частина аудиторії або відпаде, або знизиться активність, або мені потрібно буде щось перебудовувати. Але допомогло те, що в блозі я вводила ще 2-3 роки тому день української мови. Зараз блог розширився, читачів стало більше.
Я знаю цих читачів, бо нас об'єднує щонайменше одна національна ідентичність. І це більш свідомі читачі.
Як сприймаєте людей, які й досі не перейшли на українську мову?
Так у нас і досі є друзі, які переїхали під час повномасштабного вторгнення у Львів, живуть тут і продовжують спілкуватися російською. Ми намагаємось їх також підтримувати, показувати переваги переходу або інколи між собою спілкуємося, включаючи гвару львівську. Ми робимо мотивацію, такі умов, щоб їм захотілося бути в оточенні в тусовці і розуміти, про що йдеться.
Як змінилося ваше рідне місто Миколаїв у мовному питанні?
Нещодавно ми з чоловіком були в Миколаєві. Я до того 2 чи 3 роки не була в рідному місті. Насправді було дуже цікаво подивитися на його метаморфозу. Було дуже цікаво подивитися, як взагалі зараз живе Миколаїв, як він відчуває себе, як люди там відчувають себе, адже я там була ще в мирні часи.
Так само з родичами давно не спілкувалися, було цікаво поспілкуватися. Багато хто з рідних спілкується російською мовою у Миколаєві. Багато хто спілкується суржиком південним.
Хтось переходить з нами на українську, хтось не переходить, хтось намагається, перекручуючи слова, стаючи якимось "азіровим". Але при цьому ми заохочуємо, кажемо: клас, молодець дуже приємно, що ти з нами переходиш.
Хтось продовжує свою лінію гнути, відповідати, що він надто старий, щоб вчити, розуміти, переходити. Але моя задача: показати перевагу моєї метаморфози, що я відчула, що я отримала при переході, чому мені здається це правильним, а далі вже рішення за людиною. Бо тільки його внутрішня мотивація може його привести до того, щоб переходити чи не переходити. У самому місті, в магазинах, закладах ми, спілкуючись українською, очікували отримати, ну якесь, принаймні не дуже задоволене обличчя або там відповіді російською. Але дуже, дуже здивувалися - у Миколаєві дійсно багато хто намагається і всі заклади, всі переходять на українську, з нами спілкувалися. І багато хто, за нашими мірками, спілкується достатньо гарною українською і достатньо спокійно.
Які улюблені українські слова?
Зараз вони здебільшого асоціюються саме зі Львовом. У нас тут дуже улюблене в усіх, звісно що: най буде, яке проскакує, хай шляк трафить.
А ще я дуже люблю слово "закохуватись". Воно дуже красиве, саме по собі закохує в себе, саме співзвуччя, навіть розподіл між словами любов і кохання.
Ще зі слів мені подобається "свідомість", його часто вживаю, і воно звучить якось набагато приємніше, ніж те саме російське слово, яке раніше вживала, - “осознанность”.
Свідомість - це щось таке, що пливе від тебе. Насправді багато слів, бо коли ти вивчаєш мову, ще вона не є в тебе ось так прямо на підсвідомості вживаною, то ти вчитуєшся в слова і коли ти декілька разів кажеш, то вони, знаєте, інколи стають такими смішними.
Нагадаємо, 23 серпня на телеканалі NTA cтартував новий проєкт під назвою #УКРАЇНСЬКОЮ_ЗДОЛАЄМО. Відомі люди говорять про важливість розмовляти мовою, а не “язиком”, діляться власним досвідом, як полегшити мовний перехід. Проєкт реалізовується за підтримки Львівської ОВА.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал
"Говорить великий Львів"
Підписуйтеся на
нашу сторінку у Facebook
